Вокзалом блукав аромат кави, заглядав у кожен куточок і залицявся до усіх, хто вирішив податись кудись у мандри. Хтось з легкістю, хтось зі сльозами полишав вокзал.
Однак, спокуса покуштувати ароматним напоєм перемогла.
За горнятком смачної кави збиралися усі, незважаючи на свій настрій і вік. Завдяки їй завжди відбуваєтся багато знайомств, відвертих розмов.
Подібно і в духовному житті, коли ми робимо добрі справи, то від нас віє спокоєм, радістю. З нами тоді хочуть спілкуватися, довкола нас збираються однодумці, реалізовуються корисні справи.
Якщо відчуєте запах кави, то зупиніться і запитайте себе: “А чим пахне моя душа, чим вона наповнена?”