Роздуми про Святу Літургію

“Спожийте і збагніте, який Добрий Господь”

Свята Літургія – це не просто вистояти і думати про наші земні клопоти. Свята Літургія – це найпотужніша молитва, яку встановив сам Ісус Христос. Від самого початку встановлення Він сам перебуває і не перестає служити для тих, хто до Нього прибігає. А ще більше Він сам себе дає на поживу, щоб оселитися у нашому серці і через нас любити і допомагати іншим. Свята Літургія – це зустріч з Богом, з Богом який створив усе і всім управляє. З Богом, який став одним із нас, щоб нам дарувати життя вічне, життя з Вічним Богом. Це життя починається вже тут у нашій земній мандрівці.

Співпереживаючи у Святій Літургії ми стаємо свідками історії спасіння. І не тільки свідками, але і співтворцями. Господь кличе кожного з нас до Його Життя у повноті, у повноті Любові, Радості, Миру.

Молячись на Літургії ми стоїмо перед Обличчям Господнього Сина. Перед Обличчям маленького Дитяти у Вифлеємі, перед Обоиччям в Оливному саду, яке було вкрите кровавим потом, Обличчям на Голгофі,, яке було сплюндроване, залите кров’ю і не мало людського вигляду і воднораз перед Обличчям на Таворі, яке сяяло під час спілкування зі своїм Батьком. Його очі бачили все. Бачили створення світу, упадок прародичів, радість, смуток, любов, розпач, зраду. Однак Він не зневірився, але до кінця виконав волю свого Небесного Отця. Від Його погляду неможливо сховатися. Коли ти вдивляєшся у Його обличчя і Ваші погляди зустрічаються, тебе пронизує, від п’ят до голови Його жертвенна Любов. У Його погляді ти бачиш себе. І ти усвідомлюєш, що Ти є відкуплений Його Любов’ю, що Він заради тебе віддав своє життя, щоб ти міг бути вічно з Ним. Вічність вже розпочалася, але чи я вибираю Його, чи я часом не ховаю свого погляду від Його очей? Чи я не ховаюся, як Адам, від Його голосу у своїх переконаннях і страхах? Він чекає. Чекає на кожного з нас. Чекає день і ніч. Його повіки не змикаються, бо ми є у Його зіниці. Він бачить кожен наш крок. Однак спрямувати наші стопи до Нього можемо тільки ми. Вибір за нами! Він чекає!

Пам’ятаймо, що Свята Літургія – це також і наше переображення. Переображення від гніву до лагідности, від ненависти до любові, від заздрості до зичливості, від гордості до покори, від лінивства до служіння.

Під час Святої Літургії ми стаємо учнями Христа, а ще більше Його друзями. Свята Літургія не закінчується у храмі, але вона продовжується у всіх тих місцях, де ми перебуваємо, бо саме через нас виливається Його Любов, яку Він нам дарує і яку ми приймаємо.
Під час Літургії, а саме під час Святого Причастя, сам Господь сходить із Престолу, щоб оселитися у нашому серці. Наше серце стає Його престолом, престолом Його Слави. Під час Його приходу у наше серце наша людська природа змінюється, вона обожествлюється і наше єство огортає Його благодать, яка підносить нас над нашими буденними клопотами і дає відчути і зрозуміти, що Його Батьківська опіка, Його Любов, Милосердя є безмежними. У Ньому нема нічого не можливого. Усі свої дари Він дає нам під час молитви, під час нашої з Ним зустрічі. Однак, щоб відчути повноту Його вічного життя, яке Він нам дарує, ми повинні звільнити наше серце від гріховного життя, омити його у Тайні Покаяння і дозволити наповнити його Вічною Любов’ю.

Свята Літургія – це також переміна нашого життя.
Христос день і ніч чекає на кожного з нас, але чи ми йдемо до Нього?