Сьогоднішнє свято – Торжественне поклоніння пречистим тайнам Тіла і Крові Господа нашого Ісуса Христа – в Українській греко-католицькій Церкві є відносно недавнім. Відношення до цього свята ще дискусійне, і воно ще досі шукає свого відповідного місця у нашій традиції.
Появилося свято на Заході ще у XIII ст., однак стало особливо популярним з XVI ст., як відповідь тезам реформації про те, що Ісус присутній під видами хліба і вина тільки під час Літургії, або й що Його присутність не є тут реальною, а лише символічною.
Через богословські акценти, виражені у богослужбових текстах і обрядах, згадане свято має на меті нагадати, що Пресвята Євхаристія є одним зі способів, у якому Бог дуже безпосередньо матеріально присутній між нами.
Про це також нагадує і кожна Свята Літургія, у якій беремо участь, і перебування у храмі чи проходження повз храм, де Пресвята Євхаристія постійно зберігається. А особлива пошана Христові, присутньому у цих Таїнствах, віддається тоді, коли їх приймаємо. Бо слова-запрошення, сказані Ісусом на Тайній Вечері, стосуються також і кожного з нас.
Сьогодні теж випадає пам’ять 25-ти мучеників УГКЦ, які були проголошені блаженними папою Іваном Павлом ІІ у 2001 році у Львові.
Це люди, які жили досить недавно і існування яких нам говорить, що бути святим можливо. Попри відмінні історії життя і характер кожного з них бачимо, що ані минуле людини, ані особливості її характеру не є цьому перешкодою, але є, швидше, цінністю, бо кожен з нас особливий.
Хай їхні історії будуть нам заохоченням, щоб також іти спільним шляхом з усією Церквою, але водночас не втрачати і своєї особистої унікальності. Хай будуть заохоченням розвивати дані нам дари Святого Духа, щоб, наповнившись Ним, ми дозволили Йому діяти у нас і через нас.
