Щоб матеріальне породжувало духовне

Інші дописи автора

        Щоб матеріальне породжувало духовне

        «Достаток і багатство буде в його домі» (Пс 112(111),3), – так каже псалмопівець про праведника. За старозавітних часів вони вважалися незаперечною ознакою чеснотливого життя їхнього власника, а отже Божої прихильності до нього. Багато протестантських деномінацій і сьогодні дотримуються цієї логіки: якщо ти – матеріально успішний, то Бог тебе приймає, і ти спасешся. Картина досить зручна, проста, але наскільки правдива – питання дискусійне.

        Найлегше – поділити речі у світі на чіткі категорії: це – добре, а це – зле, і втішатися чорно-білою картиною, забуваючи про широкий спектр інших кольорів. Таким світоглядним дальтонізмом страждали і гностики, які завдавали християнському вченню в перших століттях його розвитку чималих клопотів, от тільки їхній акцент зміщувався до протилежного полюса – все матеріальне вони проголошували злом.

        Але і гностики, і наші сучасники, які чи то з релігійних переконань, чи з людської немочі прагнуть матеріального благополуччя, занадто багато уваги приділяють йому. Засобу, який не визначає нашої долі у вічності. Він не може бути ні добрим, ні злим. Бо «добрий є один тільки Бог» (Мт 19,17), а злом є все те, що від Нього відходить. «Відсутність добра», як казав св. Августин. Натомість багатство, успіх, здоров’я, обдарування є речі нейтральні, і лише людська воля може надати їм моральної якості, використавши чи то на добро, чи на зло.

        Багатий юнак з Євангелія відійшов смутний (Мт 19,22), бо велике багатство перешкодило йому досконало слідувати за Ісусом. Не стало воно запорукою спасіння і для багача, «що одягався у кармазин та вісон» (Лк 16,19), а потім прийшов у місце муки (Лк 16,28), тоді як убогий Лазар «лежав у нього при воротях, увесь струпами вкритий» (Лк 16, 20), проте «ангели занесли його на лоно Авраама» (Лк 16,22). Так само прикладів багатих людей, які угодили Богові, яким статки не перешкодили спастися, а навпаки посприяли, Святе Письмо знає немало.

        Мудрець Агур з Масси, висловам якого присвячений 30 розділ книги Приповідок узагалі просить Бога: «Не давай мені ані злиднів, ані багатства, подай мені лиш достатнього хліба, щоб я, наситившись, тебе не зрікся, та не сказав: “Хто Господь?” – або, збіднівши, не став красти та не безчестив Бога мого» (Прип 30,8-9). Богонатхненний автор тут застерігає від найбільших спокус, які загрожують багачам або біднякам.

        Він пропонує «золоту середину». І такий шлях часто спрацьовує, бо вчить людину розсудливості, поміркованості. Тоді не майно нею, а вона майном управляє так, щоб і на прожиття вистачило, і «ще й зосталось на всяке добре діло» (2 Кр 9,8). «Якщо ти пан над золотом, а не раб його, – каже св. Августин, – із золотом тобі є що робити. Якщо ти пан над золотом, з його допомогою ти твориш добро; якщо ти раб його, воно з тобою творить зло».

         

        Інші дописи автора

          Оціни

          [rating-system-posts]

             

            Про автора

            Vasyl Kalyta

            Leave a Comment