Нагодування п’яти тисяч (Мт 14:14-22)

Інші дописи автора

        Нагодування п’яти тисяч (Мт 14:14-22)

        Коментарі Отців Церкви на недільне Євангеліє

        Євангеліє від св. Матея 14:14-22

        14. А вийшовши Ісус, побачив силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих. 15. Якже настав вечір, підійшли до Нього Його учні й кажуть: “Пусте це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживи.” 16. А Ісус сказав їм: “Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти.” 17. Вони ж мовлять до Нього: “Ми маємо тут тільки п’ять хлібів і дві рибі.” 18. Тоді Він каже: “Принесіть Мені їх сюди.” 19. І, звелівши народові посідати на траві, взяв п’ять хлібів і дві риби, підвів очі до неба, поблагословив і розламав ті хліби, і дав учням, а учні – людям. 20. Всі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, дванадцять кошів повних. 21. Тих же, що їли, було яких п’ять тисяч чоловіків, окрім жінок та дітей. 22. І зараз же спонукав учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від Нього, тим часом як Він відпускав народ.

        Коментарі Отців Церкви

        Ви дайте. Іван Золотоустий: Зауваж мудрість Вчителя, як прямо Він веде їх до віри. Не сказав раптом: Я насичу їх; цьому вони не скоро б повірили. А Ісус, говорить євангеліст, сказав їм, що ж саме? Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти. Не сказав: «Я дам», а – «ви дасте», бо вони ще вважали Його простою людиною. Навіть і після цього не піднеслися вони в розумінні: навпаки, відповідають як простій людині, кажучи: Ми маємо тут тільки п’ять хлібів і дві рибі. Тому і євангеліст Марко каже, що сказаного вони не розуміли, бо серце їхнє було нечуйне (Мр 6:52). Отже, оскільки вони ще плазували по землі, то Господь Сам починає діяти. (Іван Золотоустий «Гомілії на Євангеліє від Матея» 49).

        П’ять хлібів П’ятикнижжя. Іларій Піктавійський: Коли ж учні порадили Йому послати юрби людей в сусідні села, щоб купити їжу, Він сказав: не треба їм відходити, показавши цим, що у людей, яких Він зцілив їжею вчення – вчення, яке не продається, – немає потреби повертатися до Юдеї та купувати їжу. Тоді Він наказав апостолам дати їм їсти. Хіба не знав Ісус, що вони не мають що дати? Хіба не знав Той, Хто міг читати їх думки, що учні мають невелику кількість їжі? Тут ми повинні пояснити це через образи. Ще не було дано апостолам приймати і роздавати хліб небесний в трапезу життя вічного. Але їхня відповідь припускає духовне тлумачення. Отже, вони відповіли, що у них тільки п’ять хлібів і дві риби, що означає, що досі вони залежали від п’яти хлібів – тобто п’яти книг закону, і живилися двома рибами – тобто проповіддю пророків і Івана. Бо в ділах Закону було життя, як походить воно і від хліба, а проповідь Івана і пророків силою води (водою хрещення) відновила надію людського життя. Апостоли запропонували все це спочатку, бо так вони це тоді розуміли. Тут показано, як від них починається проповідь Євангелія, як мале на початку зросте до величезної сили. (Іларій Піктавійський «Коментар на Євангеліє від Матея» 14.10).

        Він споглянув на небо. Ієронім Стридонський: Людям звеліли посідати на траві, а згідно з іншим євангелістом – сісти рядами по сто та по п’ятдесят (див. Мр 6:40): так від покаяння п’ятдесяти (число 50 символізує покаяння: мається на увазі ювілейний рік у євреїв (Чис 25:10), який наступав кожні п’ятдесят років. У цей рік прощалися всі борги.) вони піднімалися до ста – числа досконалості (це число символізує досконалість, повноту). Ісус споглянув на небо, щоб навчити їх тримати погляд зверненим до неба. Він потім взяв у руки п’ять хлібів і двох рибок, розламав ті хліби і передав їжу учням. Переломлюючи їх, Він робить їх розсадниками їжі – якби хліб залишився цілим і не був надламаний і розділений на шматки, вони не змогли б нагодувати юрби чоловіків, жінок і дітей. Закон і пророки тим самим розламуються і розділяються на шматки; явними стають таїнства – те, що не насичувало безліч людей у своєму цілому і незайманому стані, тепер, будучи розділеним, годує їх. (Ієронім Стридонський «Коментарі на Євангеліє від Матея» 2.14.19).

        І розламав ті хліби, і дав учням. Іван Золотоустий: Отже, Господь для того обрав таке місце, дав не більше ніж хліби і рибу, запропонував усім одну спільну їжу і нікому не вділив більше іншого, щоб навчити покорі, стриманості, любові – тому, щоб ми все одно були прихильними один до одного і все вважали спільним. (Іван Золотоустий «Гомілії на Євангеліє від Матея» 49.3).

        Всі наситилися. Іларій Піктавійський: Хліби були передані апостолам, бо через них належало подати дари Божої благодаті. Народ же отримує п’ять хлібів і дві риби, і насичується ними; а шматків, що залишилися після того, як всі наїлися досхочу, вистачило на дванадцять повних кошів. Словом Божим, яке вийшло від закону і пророків, було насичено багато людей; ряснота ж Божественної сили, призначена для поган від цієї вічної трапези, передана дванадцяти апостолам. (Іларій Піктавійський «Коментар на Євангеліє від Матея» 4.11).

        Дванадцять кошів повних. Іван Золотоустий: Але і цим чудо ще не обмежилося. Господь зробив так, що вийшов надлишок, і надлишок не в цілих хлібах, а в шматках, щоб показати, що це точно залишки від тих хлібів, і щоб ті, хто не був при здійсненні чуда, могли дізнатися, що воно було. Для того Христос допустив народові відчути і голод, щоб не прийняв хто чуда за марення; для того зробив так, щоб залишків було дванадцять кошів, щоб і Юді було що нести. Господь і без хлібів міг вгамувати голод, але тоді учні не спізнали б Його могутності, тому що це було і при Іллі (див. 3Цар 17:16). (Іван Золотоустий «Гомілії на Євангеліє від Матея» 49.3).

        Божественне провидіння. Кирило Олександрійський: Щоб з різних сторін пізнати Христа як сущого за природою Бога, Він примножує малу кількість і дивиться на небо (Мт 14:19), немов би просячи вишнього благословення. І Він робив це за ікономією заради нас. Бо Він, Хто все наповняє, Сам є вишнім благословенням від Отця. І щоб ми дізналися, що, приступаючи до трапези і збираючись переломити хліби, ми повинні підносити їх до Бога, немов би кладучи на руки, повернені вгору долонями, і опускати на них вишнє благословення, Він ікономно став для нас початком, і зразком, і дорогою цього діла. (Кирило Олександрійський «Фрагменти» 177).

        Немов манна. Кирило Олександрійський: Те, що залишилися шматки хліба від значної кількості насичених чоловіків, могло б стати ясним свідченням Божества Ісуса, якщо діло гостинності отримує щедру відплату від Бога. І в давнівніших чудесах можна побачити те, що трапилося нині, і дію тієї самої сили. У пустелі на ізраїльтян сходила дощем манна, але ось знову в пустелі тим, що відчувають потребу в їжі, Господь щедро подав її, немов би звівши з неба. Бо примноження малої кількості і роздавання їжі для такого великої кількості людей майже з нічого цілком подібне до першого чуда. (Кирило Олександрійський «Фрагменти» 178).

        Невидиме проявляється через видиме. Євсевій Емеський: Чудо з хлібами відкрило Того, через Кого ґрунт, в який потрапило насіння, приносить плоди. Те, що відбувалося невидимим чином, ставши раптом видимим, виявило, Хто є Той, Хто завжди діє незримо. І не тільки у випадку з п’ятьма хлібами Ісус творить великі справи. У світі Він не був пустим і бездіяльним, а завжди був зайнятий годуванням кожного, нічого не беручи для Себе. Але оскільки Він не був відомий, то прийшов таким, що їсть і годує, так щоб через видиме міг проявитися Той, Хто не був видимим. (Євсевій Емеський «Гомілії» 8.12).

        Яких п’ять тисяч чоловіків. Іларій Піктавійський: Тут виявляється така ж кількість тих, що їли, яка потім буде вказана у відношенні до тих, що повірили: як випливає з Книги Діянь, серед незліченного народу Ізраїлю повірило п’ять тисяч осіб (див. Дії 4:4). Люди наситились, коли брали розламані на шматки хліби і риби; але й залишилося достатньо – так, щоб підійти і до числа віруючих, і до числа апостолів, яким належало виповнитися небесною благодаттю. Кількість відповідає числу, а число кількості. У своїх межах таке числення мало власний сенс і скеровувалось Божественною силою. (Іларій Піктавійський «Коментар на Євангеліє від Матея» 4.11).

        Переклад з російської – Ольга Цицик, за виданням “Библейские комментарии Отцов Церкви и других авторов I—VIII веков. Новый Завет, т. 1б, Евангелие от Матфея” (2007)

        Приєднуйтесь до нас у Телеграм та Вайбер і отримуйте раз на тиждень дайджест найпопулярніших дописів!

        Інші дописи автора

          Оціни

          How useful was this post?

          Click on a star to rate it!

          Average rating 5 / 5. Vote count: 1

          No votes so far! Be the first to rate this post.

             

            Про автора

            Волонтер Патріаршої Комісії у справах Молоді УГКЦ (Календар ДивенСвіт, Спільноти УГКЦ). Програміст, захоплюється графічним дизайном та перекладом з англійської. З 2011 бере участь у щотижневих зустрічах біблійного кола та займається перекладом біблійних коментарів. Учасник Літньої Біблійної Школи УКУ в 2018 та 2019 роках.