Одною із перших дарохранительниць була скринька у вигляді голуба, підвішена над вівтарем.
Коли ранні християни почали будували власні храми і більше не зазнавали переслідувань, вони почали винаходити творчі способи зберігати освячені Дари після Літургії.
Головною метою зберігання Євхаристійних Дарів на той час в історії Церкви було роздавання їх пізніше хворим та прикутим до ліжка. В результаті їм не потрібні були великі скрині, а лише маленькі ємності.
Однією з найпопулярніших ємностей була скринька у формі голуба.
У книзі кінця XIX ст. Notitia eucharistica автор простежує коріння цього звичаю до V століття.
Повідомлення про це трапляється у заповіті Перпетуя Турського, складеному в 471 р., в якому він заповів Амаларію Пресвітеру, Перистерій та срібного Голуба для збереження. Перистерій отримав свою назву від грецького слова, що позначає голуба і вважається підвісом, на якому був розміщений Євхаристійний Голуб … Тож у старих Звичаях Клуньї ми читаємо про Голуба, який завжди висів над Вівтарем і містив Віатикум [Причастя] для хворих.
Від самого початку християнства голуб символізував Святого Духа, і він був відповідним символом для цієї посудини Освячених Дарів. Голуб нагадує про прикликання Святого Духа священиком на Літургії перед освяченням, як це написано в нинішній Євхаристійній молитві.
Зішли Духа твого Святого на нас і на ці предлежачі дари. Благослови, владико, святий хліб.
І сотвори ото хліб цей чесним тілом Христа твого. Благослови, владико, святу чашу. А те, що в чаші цій, чесною кров’ю Христа твого. Благослови, владико, обоє. Перетворивши Духом твоїм Святим.
Цей звичай зберігати Євхаристію у скринці у вигляді голуба тривав протягом багатьох століть, можливо, аж до XI або XII століття. У той час Євхаристійна побожність зростала і збільшувалася, почали будувати більше багато прикрашених скринь.
Автор: Philip Kosloski
Джерело: Aleteia
Переклад з англійської та адаптація: Максим Гонтар
