4 причини промовляти вервицю щодня

Інші дописи автора

        4 причини промовляти вервицю щодня

        (Дивіться також: Посібник для початківців з молитви на вервиці)

        Цього тижня я хотів би вказати на життєву необхідність ще одного важливого послання Божої Матері у Фатімі: Щоденного промовляння вервиці.

        Моя сім’я щодня промовляє вервицю з того часу, як моїй доньці Сесілії виповнилося дев’ять років. Я був редактором National Catholic Register, коли вона сказала: “Тату, у цій газеті ти постійно говориш про те, як важливо молитися на вервиці. Чому ж ми ніколи цього не робимо?” Ой. З тих пір ми молимося вервицю і дуже вдячні за це. Ось чотири причини, чому вам теж варто так робити.

        По-перше, щоденна вервиця дає вашій родині щоденну “Божу паузу”.

        Ми з роками виявили, що коли ми молимося на вервиці, ми стаємо зближеними та міцнішими як сім’я – майже автоматично. Це стосується часткових вервиць (іноді ми говоримо лише десяток чи три), поспішних вервиць, нудних вервиць, вервиць у вагоні, розсіяних вервиць, чи будь-яких вервиць.

        Чому? Святий Іван Павло ІІ описує чому, у своєму листі про вервицю: “Молитися на вервиці за дітей, а ще більше – разом з дітьми, навчаючи їх з перших років відчувати цю щоденну ‘паузу для молитви’ з сім’єю… це духовна допомога, яку не варто недооцінювати”.

        Вервиця зупиняє зайняту сім’ю, заспокоює шум цього світу, збирає нас разом і зосереджує на Бозі, а не на нас самих. Це робить чудеса для сім’ї психологічно та емоційно. Але це робить набагато більше.

        По-друге, щоденна вервиця дає величезну духовну силу у нашій боротьбі з гріхом.

        Це урок, який ми забуваємо знову і знову. Наших сил не вистачає в духовному житті. Ми можемо вважати себе доброчесними чи добрими, але несподіваній спокусі легко нас перемогти.

        Як приголомшливо каже Катехизм §409 (та Gaudium et Spes 37 §2): “людині доводиться боротися, щоб робити те, що є правильним, і це їй дуже дорого коштує, і завдяки Божій милості вона досягає своєї внутрішньої цілісності”.

        Відповідь Святого Письма на цю проблему – це неодноразовий наказ “чувати і молитися”. Якщо ми сподіваємося мати шанс у нашому християнському житті, нам потрібен регулярний, систематичний, зосереджений час, щоб відновити себе з духовною силою Ісуса Христа, нашого Господа і Брата, та Марії, нашої небесної Матері.

        Нам потрібна вервиця.

        По-третє, молитися вервицю – це найбільше, що ми можемо зробити для Церкви у важкі часи.

        Папа Франциск розповідає історію про те, як, бувши єпископом, він приєднався до групи, яка молилася вервицю разом зі св. Іваном Павлом II:

        “Я молився посеред народу Божого, до якого належав я і всі присутні, на чолі з нашим пастором. Я відчув, що ця людина, обрана очолити Церкву, йде шляхом до своєї Матері у небі, шляхом, наміченим з дитинства. Я зрозумів присутність Марії в житті Папи, свідчення, яке він не переставав давати. З цього моменту я щодня молюся 15 таємниць вервиці”.

        Єпископ Бергольо побачив, що провідник Церкви об’єднав усіх вірних у єдиному богослужінні та проханні. І це змінило його. Сьогодні в Церкві існує велика роз’єднаність – справжня роз’єднаність щодо суттєвих питань. Але вервиця об’єднує нас тим, що у нас є спільне – нашою місією та призначенням, з Ісусом, нашим Засновником, і з Марією, зразком для наслідування. Вервиця також пов’язує нас із віруючими по всьому світу, в єдину армію молитовних воїнів під проводом Папи Римського.

        По-четверте, молитва на вервиці врятує світ.

        У Фатімі Божа Матір сказала прямо: “Щоденно промовляйте вервицю, щоб принести мир у цей світ”.

        Присвята моєї родини щоденній вервиці була підсилена після терористичних атак 11 вересня 2001 р., коли Іван Павло II закликав до щоденних вервиць за мир. У своєму листі про вервицю він додав нове, термінове прохання про щоденні вервиці: За сім’ю, яка зазнає нападу у всьому світі.

        Навіть без усіх переваг, які ми особисто отримуємо від вервиці, щоденна молитва на вервиці була б важливою, тому що історія довела її силу, від битви при Лепанто до розпаду Радянського Союзу.

        Молитися вервицю – це непросто, існують способи зробити її менш рутинною. Але навіть коли це рутина, це варто робити. Для себе і для всього світу. Кожного дня.

        Автор: Tom Hoopes
        Джерело: Aleteia
        Переклад з англійської: Максим Гонтар
        Фото: Myriam Zilles on Unsplash

        Інші дописи автора

          Оціни

          [rating-system-posts]

             

            Про автора

            Максим Гонтар
            Волонтер Патріаршої Комісії у справах Молоді УГКЦ (Календар ДивенСвіт, Спільноти УГКЦ). Програміст, захоплюється графічним дизайном та перекладом з англійської. З 2011 бере участь у щотижневих зустрічах біблійного кола та займається перекладом біблійних коментарів. Учасник Літньої Біблійної Школи УКУ в 2018 та 2019 роках.