В рамках плану читання Біблії на Різдвяний піст
Тип: Особа – “Хто такий Ісус Христос?”
Тема: Месія – Цар, Священик, Переможець
Слово Боже (Псалми 2:1-12)
1. Чого метушаться народи, і люди задумують марне? 2. Встають царі землі, князі зговорюються разом на Господа й на його Помазаника: 3. “Порвімо їхні кайдани, скиньмо із себе їхню кормигу!” 4. Той, хто живе на небі, з них сміється, Господь із них глузує. 5. Тоді то до них говорить у своїм гніві, в своїм обуренні їх бентежить: 6. “Адже то Я настановив Мого царя над Сіоном, горою святою Моєю!” 7. Оповіщу про постанову. Господь сказав до мене: “Син Мій єси ти, Я породив тебе сьогодні. 8. Проси в Мене, і Я дам тобі народи в спадщину, і кінці землі тобі в посілість. 9. Ти розторощиш їх жезлом залізним, немов посуд ганчаря, розіб’єш їх.” 10. Отож, царі, ви нині зрозумійте, і схаменіться ви, що правите землею. 11. Служіте Господеві в страсі й радуйтесь у тремтінні. 12. Цілуйте Його ноги, щоб Він не розгнівався й не загинули ви в дорозі, коли зненацька запалає гнів Його. Блаженні всі, що покладаються на Нього.
Коментарі
Коментар Отців Церкви
В першому псалмі правителів юдейського народу, оголосивши негідниками, грішниками та губителями, у цьому псалмі також виявляє їхні справи з такими найменуваннями, яких вони стали гідними. І завершивши перший псалом згадкою про нечестивих, тим же починає знову і другий псалом, навчаючи цим, що згаданий вище кінець нечестивих приймуть і жорстокі проти Спасителя.
“Чого метушаться народи, і люди задумують марне?” (Пс 2:1) – Метушнею називає нерозумну гординю. Слово «Чого» відноситься до всієї промови, тобто чого «і люди задумують марне?» І дійсно, чи не марною була їхня справа – не прийняти Спасителя роду своєму? Яка ж причина такої ненависті, що «народи і люди» збираються «разом»? Така, що вони «метушаться», а це означає: в такій мірі загордилися, що з винесенням і з якоюсь високомірністю обурилися і хвилюються. Подоба цього взята з нерозумного прагнення коней, нічим не стримних. Це і було з юдеями, повсталими проти Христа. З якої ж причини зібралися «разом народи і люди»? Або ізраїльтян розуміє під словами: «народи і люди»; або слово «народи» вжив щодо Ірода та Пілата, як про язичників, а слово «люди» про юдеїв.
“Встають царі землі” (Пс 2:2) – тобто самі себе визначили на це Ірод та Понтій Пілат. Так витлумачили це і святі апостоли в Діяннях (Дії 4:26). “Князі зговорюються разом” – згадані вище книжники, фарисеї та вчителі Закону. “На Господа й на Його Помазаника” – Бо зловмисність проти Христа є зловмисність проти самого Отця. І якщо Отець у Сині і Син в Отці, то зловмисністю цією чи не однакова наноситься Їм образа?
“Порвімо їхні кайдани” (Пс 2:3) – Тут бракує слова «кажучи», щоб вийшов такий сенс: зібралися на Господа і на Христа Його, кажучи: «розірвемо кайдани». Бо не хотіли вони бути в священній Мережі, про яку написано: «подібне Царство Небесне до невода» (Мт 13:47). “Скиньмо із себе їхню кормигу!” – тобто важкість Закону, про який сказав Господь: «ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий» (Мт 11: 30).
“Той, хто живе на небі, з них сміється” (Пс 2:4) – як тим, хто радився на справу нерозумну. Бо прицвяхований і відданий ними смерті, Сущий на Небі та Той хто вміщає все, марними і суєтним чинить їх задуми. Отець же Його і загальний усіх Владика дасть їм належне покарання. “Господь із них глузує” – «глузує» сказано замість: зненавидить та відвернеться. Той, Хто вище цих замишляючих, каже Псалмоспівець, посміється або явить смішними задуми їх, так як вони роблять нерозумне. Бо сміх є дихання, яке випускається через ніздрі, в приниження тих хто сам себе возвеличує. А говориться це з особливою наполегливістю, щоб сильніше висловити справедливість осміяння. І не тільки це відчують вони, але піддадуться і гніву.
“Тоді то до них говорить у своїм гніві” (Пс 2:5) – Що ж означає «тоді»? Чи не той самий час, коли сказали вони: «розірвемо узи їх»? І що сказане до них у гніві? Чи не це? «Горе вам книжники і фарисеї» (Мт 23:13); і: «відбереться від вас Царство Боже» (Мт 21:43); і ще: «і вам горе, вчителі Закону» (Лк 11:52); саме тому підкорило їх римське військо. Лють і гнів різняться між собою тим, що лють є гнів, що займається, ще полум’яніючий; а гнів є бажання за скорботу віддати скорботою. Тому, лють є не досяглий повноти гнів, а гнів – сама повнота. І такого пояснення слів цих вчить самий кінець подій. Бо римське військо, в навалі своїй, розорило місто, спалило храм, і більшу частину юдеїв піддало смерті, а уникнувших меча підкорило і зневолило. Вірному ж слід знати, що згадуються одне за одним два обличчя, по-перше Господь Христос, бо сказано: «на Господа й на Його Помазаника»; а потім – Той Хто живе на небесах і Господь: «Той, хто живе на небі, з них сміється, Господь із них глузує». Той же образ мови дотримав Псалмоспівець і в подальшому.
“Адже то я настановив мого царя над Сіоном” (Пс 2:6) – Сповіщає їм про ту віру, яка, після відкинення народу ізраїльського, буде у язичників. «Сіон» же означає Церкву.
“Господь сказав до Мене: Син Мій єси Ти, Я породив Тебе сьогодні” (Пс 2:7) – і далі – тобто, єство Отче підтверджує, що Я Син. Не повелінням здійснено це, але сама сутність показує, що Я – «образ Істоти Отчої» (Євр 1:3). Вельми до речі додано «єси» в означення передвічного народження; бо Син був завжди. Але додано також: «породив Тебе сьогодні», щоб показати і народження во плоті; тому що слово «сьогодні» вказує на час і вжито в означення тимчасового народження. Отже, про людське народження розуміються і наступні слова: «породив Тебе». Бачиш, як Отець Собі присвоює і народження во плоті єдинородного Христа.
“Ти розторощиш їх жезлом залізним” (Пс 2:9) – тобто, хрестом; бо в ньому, хоча речовина дерева, але міцність заліза. Деякі ж під жезлом розуміють римське панування.
“Отож, царі, ви нині зрозумійте” (Пс 2:10) – тобто, розмишляйте і зверніться до покаяння. “Схаменіться ви, що правите землею” – словом «схаменіться» висловлює поступ, а словами: «цілуйте Його ноги» – досконалість.
“Цілуйте Його ноги” (Пс 2:12) – тобто, прийміть вчення євангельське. “Щоб Він не розгнівався й не загинули ви в дорозі” – адже Він сказав про Себе: «Я є Дорога» (Йо 14:6).
(Атанасій Великий, Тлумачення на Псалми, Псалом 2)
Переклад з англійської Максима Гонтара за виданням ACCS: OT VII, Psalms 1–50 (2008)
Приєднуйтесь до нас у Телеграм та Вайбер і отримуйте раз на тиждень дайджест найпопулярніших дописів!
