Різдвяне послання св. Івана Павла II (1996)

Інші дописи автора

        Різдвяне послання св. Івана Павла II (1996)

        Послання Urbi et Orbi

        Його Святості Івана Павла II

        Різдво 1996

        1. «Усі кінці землі побачили, як наш Бог спасає» (Пс 98:3). У цей день радості народ Риму та всього світу чує радісне проголошення народження Сина Божого: Різдво – це таємниця благодаті, яку слід споглядати; Різдво – дивовижна подія, якою потрібно ділитися. Джерело сьогоднішнього щастя описано в тонах подиву в польській різдвяній пісні: «Бог народився, вражена сила людська: Господь Небесний себе применша! Вогонь стихає, пишність ховає, Безмежне охоплюється. Зневажений, але одягнений у славу, смертний Цар віків! І Слово стало тілом і оселилося між нами» (Ф. Карпінський, 18 ст.).

        2. Цей Поет згадує Пролог Євангелія від Йоана, який представляє як таємницю те, що Матей та Лука описують як подію. «Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було – Бог… У Ньому було життя, і життя було – світло людей.; І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява» (Йо 1:1-5). Світло засяяло вночі над Віфлеємською стайнею; воно сяяло перед очима людей, відкриваючи всім, що Боже Слово прийшло у цей світ.

        3. Але Євангелист говорить нам: «Світ Ним виник – і світ не впізнав Його» (Йо 1:10). Лише вифлеємські пастухи впізнали Його: у своїй бідності, пильні, вони поспішили йти за світлом, яке вказало їм місце, де народився Син Марії. Вони були першими, хто прийняв Слово: і Слово дало їм «право дітьми Божими стати» (Йо 1:12).

        4. Автор Послання до Євреїв пише: «Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. За останніх же оцих днів Він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки» (Євр 1:1-2). Син, який відображає славу Отця і несе саму печатку Його природи, все підтримує своїм словом сили (пор. Євр 1:3). Це Він створив Всесвіт: у Ньому він існує і Ним зберігається в існуванні. Так, Втілення Сина Божого є ніби вінцем творіння. Тому ще одна польська різдвяна пісня каже, що «у день Різдва радіє все створіння», бо в новонародженому Сині Богородиці творіння визнає свого Творця і Господа.

        5. Брати і сестри по всьому світу, приєднаймося до цієї пісні радості, оскільки скрізь різними мовами лунають традиційні мелодії Різдва. Нехай вони радістю лунають у церквах і соборах, де християни збираються біля ясел і вітають Сина Божого. Нехай ці мелодії принесуть мир та безтурботність, особливо в ті місця, де, як у Боснії-Герцеговині чи Гватемалі, після довгих років війни вдома та за кордоном зброя нарешті замовкла, а люди знову ступають на шлях розуміння та братерства.

        6. Але відгомін різдвяних пісень мусить подорожувати набагато далі! Вони повинні лунати за стінами, де досі чути зіткнення зброї, що розбиває чари миру, принесені цим святим днем. Я думаю про Вифлеєм та всю Святу Землю, де народився і жив Ісус: землю, яку Він любив, землю, де надія не повинна вмирати, незважаючи на провокації та глибокі розбіжності. Я думаю про Кіпр, який все ще розділений, і Алжир, який переживає невиправдане насильство. У цей святковий день я також дивлюся на Схід, на Афганістан та Шрі-Ланку, де триває братовбивча боротьба та конфлікти ідентичностей, породжуючи спустошення та смерть.

        7. А як можна забути про Африку? У самому серці, в районі Великих озер, цей молодий континент переживає, серед загальної байдужості міжнародної спільноти, одну з найжорстокіших людських трагедій у своїй історії. Тисячі й тисячі людей — наших братів і сестер — блукають, переміщені, жертви страху, голоду та хвороб; вони — на жаль! — не зможуть відчути радості Різдва. Ніхто не може залишитися байдужим перед цим ганебним фактом, який словами та картинками можна описати лише ледь помітно.

        8. Змиритися з таким насильством і несправедливістю було б надто серйозним відкиненням радості та надії, які приносить Різдво. Бог стає людиною і знову говорить нам, що ненависть можна подолати, що це прекрасно – любити один одного як братів і сестер. О Боже Дитя, своєю лагідною присутністю спонукай чоловіків та жінок подолати ненависть і злобу, допоможи їм повернутися до діалогу і разом йти життєвим шляхом. Озвучуючи тиху тугу всього людства, польський поет також говорить: «Підніми руку, Божественне Дитя! Благослови нашу любу країну доброю порадою та добробутом. Підтримай її сили своїми силами. Благослови наш дім, наші поля і кожне містечко та місто. Це моє бажання для кожної країни світу. І Слово стало тілом, і оселилося між нами».

        9. Сьогоднішня Різдвяна Літургія ще раз говорить нам «День святий для нас світався; прийдімо, поклонімося Господу» (Євангельський вірш). Ми приходимо до Тебе, Слово Боже, щоб отримати Твою мудрість; Ми приходимо до Тебе, Христе, Сину Божий, щоб просити Твоїх милостей і благословень. Ти, Дитя Вифлеємське, Сину Божий і Сину Діви Марії, наш Відкупитель. Ти рятуєш кожну людину даром Твого життя. Даруй, щоб мир процвітав скрізь, де промовляють Твоє ім’я. Підійми руку Твою, Божественне Дитя, і благослови землю, що побачила спасіння Твоє: з любові Ти прийшов жити між нами.

        Джерело: www.vatican.va

        Переклад з англійської: Максим Гонтар

        Інші дописи автора

          Оціни

          [rating-system-posts]

             

            Про автора

            Максим Гонтар
            Волонтер Патріаршої Комісії у справах Молоді УГКЦ (Календар ДивенСвіт, Спільноти УГКЦ). Програміст, захоплюється графічним дизайном та перекладом з англійської. З 2011 бере участь у щотижневих зустрічах біблійного кола та займається перекладом біблійних коментарів. Учасник Літньої Біблійної Школи УКУ в 2018 та 2019 роках.