В рамках плану читання Біблії на Різдвяний піст
Тип: Особа – “Хто такий Ісус Христос?”
Тема: Ісус – світло світу
Слово Боже (Євангеліє від св. Йоана 8:12-30)
12. І ще промовляв до них Ісус, і так їм казав: «Я – світло світу. Хто йде за Мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя.» 13. Отож і мовили до Нього фарисеї: «Свідчиш сам за себе – неправдиве твоє свідоцтво.» 14. А Ісус їм відказує: «Хоч Я і свідчу за себе сам, та свідоцтво моє правдиве, бо Я знаю, звідкіля прийшов Я і куди йду. Ви ж не знаєте, звідкіля приходжу і куди відходжу. 15. Ви судите за тілом – Я не суджу нікого. 16. Коли Я суджу, то суд Мій правдивий, бо не сам Я, а з Отцем, який послав Мене. 17. Та й у законі вашім написано, що свідоцтво двох людей – правдиве. 18. Я свідчу про себе самого, – й Отець, який послав Мене, про Мене свідчить.» 19. Тоді вони сказали Йому: «Де ж Твій Отець?» Відрік Ісус: «Ані Мене не знаєте, ані Отця Мого. Якби знали ви Мене, то й Отця Мого теж знали б.» 20. Промовив Він ті слова біля скарбниці, коли навчав у храмі. І ніхто Його не схопив, бо не прийшла ще година Його. 21. А й ще їм сказав: «Я відійду, а ви Мене шукатимете та й помрете у грісі вашім. Куди Я відійду, неспроможні ви прийти.» 22. Тож юдеї мовляли: «Може, Він самого себе вб’є, коли ото каже: Куди Я відійду, неспроможні ви прийти?» 23. І далі ще казав їм: «Ви здолу, Я – згори. Ви з цього світу, Я – не з цього світу. 24. Тим Я і сказав вам: Помрете у гріхах ваших. Бо коли не увіруєте, що Я – Сущий, помрете у ваших гріхах.» 25. Тоді вони Йому: «Хто ж Ти такий?» Ісус же їм відрік: «Споконвічний, як Я і казав вам. 26. Багато чого маю Я про вас сказати й осудити. Та Той, хто послав Мене, правдивий, і що Я чув від Нього, те й у світі говорю.» 27. А вони й не збагнули, що Він про Отця їм говорив. 28. Тоді Ісус до них мовив: «Коли вгору Чоловічого Сина піднесете, тоді взнаєте, що Сущий Я і що від себе не чиню нічого, але як навчав Мене Отець Мій, говорю, 29. і що Той, хто послав Мене, – зо Мною Сущий. Не полишив Він Мене самого, бо Я постійно те чиню, що довподоби Йому.» 30. І коли говорив так, численні увірували в Нього.
Коментарі
Коментар о. Юрія Щурка, одного з найкращих бібліїстів УГКЦ: Йо 8:12−20 | 8:21−30 | 8:21-30
Коментар владики Венедикта Алексійчука
«Ані Мене не знаєте, ані Отця Мого»
Наші знання про Бога частіше обмежуються знанням молитов, правд віри, Божих заповідей, Євангелія, церковних традицій, обрядів, історії Церкви. Однак святі отці нам кажуть, що знати про Бога і знати Бога – це різні речі.
Пізнання Бога ми здобуваємо особисто, а не через вивчення чогось. Пізнаємо Господа через молитву – особисту чи спільну, через святі Таїнства, через читання Святого Письма та інше. І це дуже важливо, тому що лише знаючи Бога особисто, можемо цей досвід передати комусь іншому. Адже коли ми не знаємо Бога з власного досвіду, то ніколи не можемо говорити про Нього правдиво.
Один із професорів філософії казав, що тепер є дуже багато докторів філософії, багато професорів філософії, але мало філософів. І так тепер не раз є з нами: багато знаємо про Бога, але чи ми знаємо самого нашого Бога?
«Помрете у гріхах ваших. Бо коли не увіруєте…»
Знаємо з власного досвіду, наскільки складно змінитися, навіть коли дуже цього хочемо. Деколи працюємо над собою днями і місяцями, навіть роками, а потім у якийсь момент повертаємося до того ж самого.
Бог деколи це допускає, щоб ми усвідомили: самі не можемо собі зарадити в тих чи інших спокусах чи проблемах. Але все можливо в Бозі. Знамениті слова каже апостол Павло: «Я все можу в Тім, хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі». Тому розуміймо, що віра в те, що в Бога все можливе, може перемінити кожного з нас і все наше життя.
Коментар Отців Церкви
Йо 8:12a Я – світло світу
Світло для цілого світу. Іван Золотоустий: Оскільки вони постійно піднімали тему Галилеї та “пророка” (ніби це все, ким Він себе називав), Він хотів показати, що Він був не одним із пророків, а Володарем світу. “Я – Світло світу”, не тільки Галилеї, чи Палестини, чи Юдеї (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 52.2).
Світлість для душі. Максим Сповідник: [Христос] – це світлість для душі, Той, Хто відганяє темряву невігластва, і Той, Хто розкриває таємниці, які можуть сприймати лише чисті.
(Максим Сповідник, Розділи про знання 2.70).
Пророцтво Ісаї. Феодор Мопсуестійський: Хіба ви не впізнаєте слів пророка (Іс 9:1-2) в тому, що Галилеяни насолоджуються великим світлом? Тому, [Ісус каже], “Я – це світло”. І Я забезпечую [це світло] не лише для них, але для всіх людей. Хто тримається поруч зі Мною, той не постраждає; У Мене достатньо [світла] для всіх людей (Феодор Мопсуестійський, Коментарі на Йоана 3.8.12).
Йо 8:14 Ісусове свідоцтво про самого себе є правдиве
Бог є компетентним свідком про самого себе. Іван Золотоустий: Щоб спростувати їхні аргументи і показати, що Він пристосував свої висловлювання щоб відповісти на підозри тих, хто думав, що Він не більше, ніж просто людина, наш Господь каже: “Хоч Я і свідчу за себе сам, та свідоцтво Моє правдиве”. І додає причину: “Бо Я знаю, звідкіля прийшов Я”, іншими словами, Я від Бога, Я Бог і Син Божий. Відтак, Бог, безперечно, є компетентним свідком про самого себе (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 52.2).
Не кожен бачить це Світло. Аврелій Августин: Запалена лампа справді здатна одночасно виставляти на огляд інші речі, які покрила темрява, і показуватися вашим очам. Так само Господь Христос розрізняв своїх вірних і своїх ворогів, як між світлом і темрявою: як між тими, кого Він осяяв промінням віри, і тими, на чиї закриті очі пролив своє світло. Так само сонце світить на обличчя зрячого та сліпого. І той і той, стоячи обличчям до сонця, мають сонце що світить їм, але не обидва мають просвітлений зір. Один бачить; інший – ні. Сонце присутнє для обох, але один з них відсутній для сонця. Точно так само Мудрість Божа, Слово Боже, Господь Ісус Христос є скрізь, бо правда є скрізь, мудрість є скрізь … Тому це Світло свідчить саме про себе. Він відкриває здорові очі і є власним свідком, щоб Його можна було називати світлом. … Він також присутній [для невіруючих], але у них немає очей серця, якими Його можна бачити (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана 35.4).
Йо 8:15 Суд за тілом
Суд відкладений. Аврелій Августин: Це питання може бути вирішене двома способами: Я не суджу нікого, тобто зараз не суджу. Про це Він говорить в іншому місці: “Не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише Ним – світ спасти” (Йо 3:17). Справа не в тому, що Він відмовляється від своєї справедливості, а лише відкладає її. Або, сказавши: “Ви судите за тілом”, Він негайно каже: “Я не суджу нікого”. Він додає це, щоб повідомити, що Христос не судить за тілом, як люди судили Його. Тому нехай у нашому серці не залишається сумнівів щодо тієї віри, якої ми дотримуємось і проголошуємо стосовно Христа як Судді. Христос прийшов спершу, щоб спасти, а потім – судити (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана 36.4).
Йо 8:16 Суд Мій правдивий
Отець та Син – двоє, і все ж, нероздільні. Тертулліан: Коли … [Ісус] заявляє, що Він не самотній і вживає ці слова, “Не сам Я, а з Отцем, який послав Мене”, чи не показує Він, що Вони є двоє – двоє, і все ж нероздільні? Справді, це була сума та суть того, чого Він їх навчав, що Вони [тобто Отець та Син] були нероздільно двома. [Це має бути так], оскільки після посилання на Закон, коли він підтверджує істинність свідчень двох людей, Він відразу додає: “Я свідчу про себе самого, – й Отець, який послав Мене, про Мене свідчить”. Тепер, якби Він був одним – будучи одночасно і Сином, і Отцем – Він, звичайно, не цитував би цей закон, який вимагає свідчення не одного, а двох (Тертулліан, Проти Пракса 22).
Син посланий, але є не менший у гідності. Кирило Александрійський: Та ми мусимо знати, що цим своїм висловлюванням що Він був посланий, Він не показує що Він є другим у гідності після свого Отця. Бо нам не слід уявляти місії, придатної для слуги, хоча, оскільки Він був одягнений у форму слуги, Він міг справедливо сказати навіть так про самого себе. Та Він був посланий як Слово з Розуму, наче сяйво з Сонця. Бо такі, я вважаю, є зіслання* з цих речей, в яких вони є, і видається що вони витікають** назовні, і все ж вони існують природно та нерухомо у цих речах, з яких вони виходять. Ми не повинні припускати, що Розум та Сонце, які породили ці речі, тобто Слово та сяйво, є позбавлені Слова чи сяйва, коли вони з них вийшли. … Бо розум ніколи не буде безсловесним, ані слова ніколи не існуватимуть без розуму, що їх сформував (Кирило Александрійський, Коментарі на Євангеліє від Йоана 4.5).
* Гр. ekphantika.
** Гр. prokuptein.
Йо 8:17 Придатність закону про двох свідків
Двоє або троє свідків – натяк на Трійцю. Аврелій Августин: Це величезне питання, брати мої, і для мене це, безумовно, здається таємницею, коли Бог каже: “Кожна справа рішиться за словом двох або трьох свідків”. … Однак можливо, що два свідки можуть брехати. Цнотливу Сузанну засудили два фальшиві свідки. … Весь народ виступав проти Христа брехливо. … Як тоді ми повинні розуміти слово “Кожна справа рішиться за словом двох або трьох свідків”, крім як натяк на таємницю Святої Трійці, в якій існує вічна стійкість істини? Ви хочете мати добру справу? Майте двох-трьох свідків: Отця, Сина і Святого Духа. … Тож прийміть Наше свідчення [каже Трійця], інакше ви відчуєте Наш суд. … Я відкладаю свій суд, [каже Ісус]. Я не відкладаю своє свідчення (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана 36.10).
Йо 8:19 Незнання Христа є незнанням Отця
Син є дверима до Отця. Кирило Александрійський: Ті, хто вважає, що Христос є сином Йосифа або народився внаслідок блуду, і хто не знає, що Слово засяяло від Бога-Отця – як такі люди не можуть зрозуміти слів Ісуса: “Ані Мене не знаєте, ані Отця Мого”? Якби вони знали, що Слово засяяло від Отця і було заради нас створене в тілі згідно з божественним Писанням, тоді вони знали б Того, Хто породив Ісуса. Тим, хто ревно шукає знання, через Сина дається точне пізнання Отця. … Отець і Син виявляються взаємно. Коли згадується Отець, згадується Його потомство, і подібно, коли говориться про Сина, ми згадуємо Того, Хто Його породив. Отже, Син – це двері, що ведуть до пізнання Отця, і саме в цьому сенсі Ісус каже: “Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене” (Йо 14:6) (Кирило Александрійський, Коментарі на Євангеліє від Йоана 5.2).
Я і Отець – одно. Аврелій Августин: “Якби знали ви Мене, то й Отця Мого теж знали б”. Що це означає, окрім “Я і Отець – одно” (Йо 10:30)? Це поширений вислів, який використовується, коли ви бачите одну людину дуже схожою на іншу. … Якщо ви бачили його чи її, ви бачили і того іншого. Ви говорите це тому, що вони дуже схожі. … І тому наш Господь каже: “Якби знали ви Мене, то й Отця Мого теж знали б”. Справа не в тому, що Отець є Сином, а в тому, що Син подібний до Отця (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана 37.7).
Йо 8:24 Якщо не повірите – помрете у своїх гріхах
Вірити проти зрозуміти “Я Є”. Аврелій Августин: Що це таке, “Коли не повірите, що Я є”? “Я є” що? Нічого не додано. І оскільки Він нічого не додав … у Його єдиному вислові “Я є” багато що натякається, бо Бог використовував ті самі слова з Мойсеєм: “Я Той, Хто є” (Вих 3:14). Хто може адекватно висловити, що означає Я Є*? … Попри будь-яку досконалість, якою б вона не була, якщо вона мінлива, вона насправді не існує. Не існує справжнього існування скрізь, де також існує неіснування. Бо будь-що, що можна було б змінити, наскільки воно змінюється, воно не те, що було: якщо воно вже не те, що було, в ньому сталася якась смерть. Щось, що було там, було ліквідовано і більше не існує. … Адже у всіх наших діях та рухах, так, у кожній діяльності істоти я знаходжу дві вказівки на час – минуле і майбутнє. Я шукаю сьогодення, але ніщо не стоїть на місці. Те, що я сказав, уже відсутнє. Те, що я збираюся сказати, ще не прийшло. Те, що я зробив, більше не існує. Те, що я збираюся робити, ще не прийшло. Життя, яке я прожив, уже відсутнє. Життя, яке мені ще належить прожити, ще не прийшло. Минуле і майбутнє я знаходжу в кожному русі істот. Я не знаходжу ні минулого, ні майбутнього в тому, що перебуває. Там я знаходжу лише незмінне сьогодення, яке не знаходить місця в істоті. Проаналізуйте ідею змінності, і ви виявите, що було і буде: споглядайте Бога, і ви виявите, що те що було і буде не може існувати. … І ось, цими словами: “Коли не повірите, що Я є”, я думаю, наш Господь мав на увазі ніщо інше, як це: “Якщо ви не повірите, що Я” Бог “помрете у ваших гріхах”. Що ж, дякуйте Богу, що Він сказав: “Коли не повірите” і не сказав: Якщо ви не зрозумієте. Бо хто може це зрозуміти? (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана 38.8,10).
* У перекладі о. Хоменка – “Сущий”, у перекладі о. Турконяка дослівно – “Я є”.
** Потім Августин повторює розповідь про палаючий кущ на горі Синай і про те, що можливо навіть Мойсей не міг повністю зрозуміти цю фразу.
Йо 8:25 Навіть те що Я сказав вам від початку
* Латинський варіант “principium quia/qui et loquor vobis”, тобто, “Початок**, який говорить до вас”, дозволяє інтерпретацію Августина нижче.
** У перекладі о. Хоменка “Споконвічний”, у перекладі о. Турконяка – “Початок”
Ісус називає себе Початком. Аврелій Августин: “Хто ж Ти такий?”, щоб ми могли повірити? Він відповів: “Початок”. Ось існування, яке [завжди] є. Початок змінити не можна. Початок самослухняний і всепохідний, тобто Початок, якому було сказано: “Ти ж усе той самий, і літам Твоїм кінця немає” (Пс 102:27 (101:28 LXX, Vg )). … Повірте Мені, що Я – Початок, щоб ви не померли у своїх гріхах. Сказавши: “Хто ж Ти такий?” вони не сказали нічого іншого, крім цього: “Як ми повинні вірити, хто Ти є?” Він відповів: “Початок”, тобто, Повірте Мені, що Я “Початок”* (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана 38.8,10).
* Потім Августин вступає в обговорення грецького тексту, щоб перевірити своє тлумачення.
Переклад з англійської – Максима Гонтара за виданням Ancient Christian Commentary on Scripture: New Testament IVa, John 1-10 (2007)
Приєднуйтесь до нас у Телеграм та Вайбер і отримуйте раз на тиждень дайджест найпопулярніших дописів!
