В рамках плану читання Біблії на Різдвяний піст
Тип: Особа – “Хто такий Ісус Христос?”
Тема: Христос – Син Божий, Він понад ангелів
Слово Боже (Послання до Євреїв 1:1-14)
1. Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. 2. За останніх же оцих днів Він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки. 3. Він – відблиск його слави, образ його істоти, – підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині, 4. ставши від ангелів стільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім’я. 5. Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде Мені за Сина?» 6. Коли ж знов уводив Первородного у світ, то каже: «Нехай поклоняться Йому всі ангели Божі.» 7. А щодо ангелів мовить: «Той, хто вітри своїми вісниками вчиняє, а полум’я вогненне – слугами своїми.» 8. А до Сина: «Престол Твій, Боже, віковічний, і берло правоти – берло Твого царства. 9. Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність, тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радости понад твоїх співучасників.» 10. І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса – діло рук Твоїх. 11. Вони загинуть, Ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються. 12. Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж – той самий, і літа Твої не скінчаться.» 13. До кого з ангелів Він коли мовив: «Сідай праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів підніжком під Твої ноги?» 14. Хіба ж не всі вони служебні духи, що їх посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння?
Коментарі
Коментар о. Юрія Щурка, одного з найкращих бібліїстів УГКЦ: Євр 1:1–12
Коментар владики Венедикта Алексійчука
«Він говорив до нас через Сина»
Усе існування людини, Всесвіту, наскільки ми можемо осягнути своїм розумом чи уявою, – вияв великої Божої любові. Ця любов була від віків і буде на віки віків. Але дві тисячі років тому сталось щось особливе, про що ми знаємо, але сутність чого нам тяжко вловити, – народився Бог.
Господь, якого людина не могла уявити, бо в Старому Завіті було заборонено зображати Бога, цей Бог з’являється в людській поставі. У вселенній є мільйони планет та багато галактик, але саме на нашій Землі, невеличкій планеті, прийшов на світ Господь. Через свою любов до нас став людиною, щоб спасти увесь світ загалом і кожного з нас зокрема.
Народження Сина Божого відбулося задля кожного з нас, бо Бог так полюбив світ, що дав свого Сина.
«Мусимо вважати дуже пильно на те, що почули, щоб, бува, нас не знесло з дороги»
Щодня чуємо різні новини, різні думки, нові пропозиції. Часто в сумі цих багатьох нових знань і пропозицій можемо загубитись і втратити орієнтир. Тому завжди маємо мати цей сильний стержень, основу наших стосунків з Богом. Бо коли ми з Господом, то ніякі обставини не можуть нас вибити з колії, коли ми є з Ним, то ніщо нас не може забагато хвилювати. Бо з нами є Бог.
Через призму віри можемо подивитися на все, що діється в нашому житті. Святий Августин казав: коли Бог – на першому місці, то все інше буде на своїх місцях. Коли Його немає на першому місці, то щось інше неминуче займе перше місце. Скажімо собі правду, скільком різним справам і обов’язкам ми приділяємо надто багато часу та уваги. Скільки подій впливають на нас і ми ними переймаємось, саме вони знову і знову збивають нас з дороги і ми забуваємо про Бога.
Тому зізнаймось собі щиро, є багато чого, що віддаляє нас від Господа, і намагаймось у шкалі пріоритетів поставити взаємини з Богом на перше, чільне місце!
Коментар Отців Церкви
“Він – відблиск Його слави, образ Його істоти” (Євр 1:3)
Оскільки, коли пише до євреїв, апостол говорить: Він – відблиск Його слави, образ Його істоти (Євр 1:3); і Давид в вісімдесят дев’ятому псалмі вихваляє: і ласка Господа, Бога нашого, хай буде над нами (Пс 90:17) і у Твоїм світлі побачимо світло (Пс 36:10), – то чи буде хтось таким нерозумним, щоб сумніватися у вічному бутті Сина? Бо коли хто бачив світло без світлості сяяння, щоб міг і про Сина сказати: було, коли не було Його, або не був, поки не народився? А сказане Синові в Псалмі 144: царство Твоє – всіх віків царство (Пс 145:13) – не дає нікому уявити навіть найменшої тривалості, в якій не було б Слова.
(Атанасій Великий, Проти аріан 1.4.12)
Так, апостол Павло говорить, що єдинородний Син є образ Бога невидимого і що Він є первороджений перед усім творінням (Кол 1:15), а в Послання до Євреїв пише, що Він є сяянням слави та образом іпостасі Його (Євр 1:3) . Так само в книзі Мудрості, що називається Соломоновою, знаходимо наступне зображення Премудрості Божої: вона є диханням сили Божої та чисте виливання слави Вседержителя: тому ніщоо осквернене не увійде в неї. Вона є відблиском вічного світла та чистим дзеркалом діяння Божого та образом благочестя Його (Мудр 7: 25-26). Премудрость, повторюємо, має своє існування не інше, як в Тому, Хто є початок всього. Від Нього народилася всяка премудрость, тому що Він – єдиний Син по природі, і тому називається Єдинородним.
(Ориген, Про початки 1.2.5)
“Ставши від ангелів стільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім’я” (Євр 1:4)
Чи бачиш, що ім’я Сын завжди означает істинне синівство Його? Направду, якщо б Він не був істинним Сином, тоді не було б так сказано. Чому? Через те, що є істинним (Сином), не інша, як отримуючи буття від Самого (Отця). Тому апостол і наводить таке підтвердження. А якщо б Він був сином по благодаті, тоді не тільки не був би преславніше ангелів, але був би навіть нижче них.
(Іван Золотоустий, Послання до Євреїв 2.3)
“Коли ж знов уводив Первородного у світ, то каже: «Нехай поклоняться йому всі ангели Божі” (Євр 1:6)
Оба ці вислови: і “уводив Первородного”, і, більше того, “нехай поклоняться”, – дають зрозуміти побудову [спасіння]. Бо звідки входить у всесвіт Тримаючий все словом Своєї сили (Євр 1:3), Творець та Архітектор віків? Як Єдинородний є і Первородний? Якщо ангели поклоняються Йому після людиновтілення, то невже не віддавали Йому такої честі перед людиновтіленням? Супроти цього, і всюди був як Бог, і увійшов у вселенну як людина.
(Феодорит Кирський, Тлумачення на Послання до Євреїв 12)
І жодному з людей не було звіщено: поклоняться Йому ангели Божі (пор. Пс 97:7), бо якщо ангели і стають товаришами людей, однак люди ніколи не приводили ангелів до послуху собі. Бо ангели не є нестворені, але сотворив Бог, говорить апостол, ангелів Своїх духами та слуг Своїх вогненним полум’ям (Пс 104:4).
(Єфрем Сирин, Послання до Євреїв)
“Вони загинуть, ти ж перебуваєш” (Євр 1:11)
З цього можна побачити, що коли Старий Завіт говорить нам про Божественну природу, він говорить не тільки виключно про Отця: Я є Бог, і немає іншого, крім Мене (Іс 45:21, див. Пс 102: 26-28), – як думають єретики, намагаючись пояснити подібні слова щодо Нього Одного. Навпаки, все, що [Писання] говорить про Бога, висловлюючи вищу природу, воно говорить так, що це може в рівній мірі відноситися і до Отця, і до Сину згідно спільності [Їх] природи. Бо як же апостол навів друге свідоцтво про Нього, не маюче нічого такого, що могло б вказувати на особливість особи так само, як і перше [вище сказане] свідоцтво? Чи не те ж саме він вчинив, як здається, і в Посланні до Римлян, де каже: Як живу Я, – каже Господь, – кожне коліно схилиться переді Мною (Рим 14:11, пор. Рим 8:18-22)? Бо ніхто не міг знайти, що це ось свідоцтво містить щось, що вказує окремо з Них на [будь-яку особу].
(Феодор Мопсуестійський, Фрагменти)
Переклад з англійської Максима Гонтара за виданням ACCS: NT X, Hebrews (2005)
Ілюстрація: Gustave Dore – The Triumph Of Christianity Over Paganism (1868?)
Приєднуйтесь до нас у Телеграм та Вайбер і отримуйте раз на тиждень дайджест найпопулярніших дописів!
