Коментарі Отців Церкви на недільне Євангеліє
Євангеліє від св. Луки 12:16–21
16. І Він розповів їм цю притчу: В одного багача земля вродила гарно. 17. І почав він міркувати, кажучи сам до себе: Що мені робити? Не маю де звезти врожай мій! 18. І каже: Ось що я зроблю: розберу мої стодоли, більші побудую і зберу туди все збіжжя і ввесь мій достаток 19. та й скажу душі своїй: Душе моя! Маєш добра багато в запасі на багато років! Спочивай собі, їж, пий і веселися! 20. А Бог сказав до нього: Безумний! Цієї ж ночі душу твою заберуть у тебе, а те, що ти зібрав, кому воно буде? 21. Отак воно з тим, хто збирає для себе, замість щоб багатіти в Бога.”
Коментарі Отців Церкви
Оточений багатством, сліпий до благодійності. Кирило Александрійський: Що робить цей багач, оточений багатьма благословеннями, які не можливо перерахувати? У смутку та в занепокоєнні він говорить слова, які є бідними. Він каже: «Що мені робити?» … Він не дивиться в майбутнє. Він не підводить очей до Бога. Він не вважає вартим свого часу здобути для розуму ті скарби, що вгорі на небі. Він не дорожить любов’ю до бідних і не бажає поваги, яку вона отримує. Він не співчуває стражданням. Вони не завдають йому болю і не пробуджують його жалю. Ще більш ірраціональне – він сам визначає тривалість свого життя, ніби він також пожне його з землі. Він каже: «скажу душі своїй: Душе моя! Маєш добра багато в запасі на багато років! Спочивай собі, їж, пий і веселися!». «О багатий чоловіче», можна сказати йому, «Ти маєш сховища для своїх плодів, але де ти отримаєш ті свої ‘багато років’? За Божим указом життя твоє скорочено». «Бог», написано — сказав йому: «Безумний! Цієї ж ночі душу твою заберуть у тебе, а те, що ти зібрав, кому воно буде?» (Кирило Александрійський, Коментарі до Луки, Проповідь 89).
Животи бідних є безпечнішими сховищами, ніж ваші стодоли. Аврелій Августин: «Викуп життя людини – її багатство» (Прип 13:8). Цей нерозумний дурень не мав такого багатства. Очевидно, він не спокутував свою душу, надаючи допомогу бідним. Він збирав швидкопсувні врожаї. Повторюю, він збирав швидкопсувні врожаї, поки був на грані загибелі, бо нічого не передав Господу, перед яким мав з’явитися. Звідки він дізнається, де шукати, коли на тому суді почне чути слова: «Голодував Я, і ви не дали мені їсти» (Мт 25:42)? Він збирався наповнити свою душу надмірним і непотрібним бенкетуванням і гордо нехтував усіма тими порожніми животами бідняків. Він не усвідомлював, що животи бідняків були набагато безпечнішими коморами, ніж його стодоли. Те, що він складав у тих стодолах, можливо, вже тоді вкрали злодії. Але якби він сховав це все у шлунках бідняків, воно, звичайно, перетравлювалося б на землі, але на небі зберігалося б ще безпечніше. Викуп душі людини — це її багатство (Прип 13:8) (Аврелій Августин, Проповідь 36.9).
Звичка добрих справ. Папа Лев І: Диявол, навіть серед наших зусиль, не послаблює своїх планів. У певні періоди часу ми повинні подбати про відновлення сил. Розум, стурбований благами сьогодення, може радіти помірній погоді та родючим полям. Коли плоди збирають у великі комори, він може сказати своїй душі: «У тебе багато добра, їж». Він може отримати свого роду докір від Божого голосу і може почути, як Він говорить: «Безумний! Цієї ж ночі душу твою заберуть у тебе, а те, що ти зібрав, кому воно буде?» Мудрі люди повинні уважно подумати про те, що, оскільки дні цього життя короткі, а час невизначений, смерть ніколи не повинна бути несподіваною для тих, хто має померти. Ті, хто знає, що вони смертні, не повинні прийти до цього кінця непідготовленими (Папа Лев І, Проповідь 90.4.1).
Товариші померлих. Амвросій Медіоланський: Він марно накопичує багатство, коли ще не знає, як його використає. Він подібний до того, хто, коли повні стодоли його розривалися від нового врожаю, приготував комори для своїх рясних плодів, не знаючи, для кого він їх зібрав (Пс 38:7 LXX). Те, що належить цьому світу, залишається у цьому світі, і всі багатства, які ми збираємо, заповідаються нашим спадкоємцям. Те, що ми не можемо забрати з собою, теж не наше. Тільки чеснота є товаришем померлих. Лише милосердя слідує за нами. Воно – путівник до неба і перший з маєтків. Використовуючи нікчемні гроші, воно набуває вічні оселі для померлих. Це свідчать Господні заповіді, коли Він каже: «Придбайте собі друзів мамоною неправою, щоб коли її не стане, вас прийняли в намети вічні» (Лк 16:9) (Амвросій Медіоланський, Тлумачення Євангелія від Луки 7.122).
Бутим багатим перед Богом. Кирило Александрійський: Це правда, що життя людини є не від майна чи від надлишку. Хто багатий перед Богом, той дуже благословенний і має славну надію. Хто він? Очевидно, той, хто не любить багатства, а любить чесноту, і якому достатньо малого (пор. Лк 10:42). Це той, чия рука відкрита для потреб бідних, втішаючи горе тих, хто перебуває у бідності, відповідно до своїх можливостей і максимальної сили. Він збирає в сховищах, що вгорі, і збирає скарби на небі. Такий знайде прибуток своєї чесноти і винагороду за своє праведне та бездоганне життя (Кирило Александрійський, Коментарі до Луки, Проповідь 89.17).
Переклад з англійської – Максима Гонтара за виданням Ancient Christian Commentary on Scripture: New Testament III, Luke 3rd ed. Edition (2003)
Приєднуйтесь до нас у Телеграм та Вайбер і отримуйте раз на тиждень дайджест найпопулярніших дописів!
