Коментарі Отців Церкви на недільне Євангеліє
Євангеліє від св. Йоана 1:43-51
43. Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за Мною.» 44. А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового. 45. Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, – Ісуса Йосифового сина, з Назарету.» 46. Натанаїл же йому на те: «А що доброго може бути з Назарету?» Мовив до нього Филип: «Прийди та подивися.» 47. Побачивши Ісус, що Натанаїл надходив до Нього, сказав про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства.» 48. Натанаїл же Йому: «Звідкіль знаєш мене?» Сказав Ісус, промовивши до нього: «Перше, ніж Филип закликав тебе, бачив Я тебе, як був єси під смоковницею.» 49. Відповів же Йому Натанаїл: «Учителю, Ти – Син Божий, Ти – цар Ізраїлів.» 50. Ісус відказав, мовивши до нього: «Тому, що Я повідав тобі: Бачив Я тебе під смоковницею, – то й віриш! Бачитимеш більше, ніж те.» 51. І сказав до нього: «Істинно, істинно кажу вам: Побачите небеса відкриті, й ангелів Божих, як висходять та сходять на Сина Чоловічого.»
Коментарі Отців Церкви
Йо 1:43-45 Филип та Натанаїл йдуть за Ісусом
Найкращі учні є обрані у найгіршому місці. Іван Золотоустий: Потім взявши [Петра та іншого учня], Ісус йде далі щоб захопити інших і притягує до себе Филипа та Натанаїла. У випадку з Натанаїлом це було не так дивно, бо слава Ісуса поширилася по всій Сирії (див. Мт 4:24). Але це справді дивовижно щодо Петра, Якова та Филипа, те, що вони повірили не тільки до чудес, але й те, що зробили це в Галілеї, з якої “не приходить жоден пророк”, а також “не може бути чогось доброго”. Галілеяни мали якийсь більш невихований та похмурий характер, ніж інші. Але навіть у цьому Христос виявив свою силу. Він обрав своїх найкращих учнів із землі, яка не приносила плодів (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 20.1).
Филип – вдумливий новонавернений. Іван Золотоустий: “Для кожної вдумливої людини є користь” (Прип 14:23 LXX) … і Христос мав на увазі більше ніж це, коли сказав: “Хто шукає, знаходить” (Мт 7:8). Ось чому я більше не дивуюсь, як сталось, що Филип пішов за Христом. Андрій переконався, коли почув від Йоана, а Петро – коли почув від Андрія. Але Филип, нічого не дізнавшись ні від кого, крім від Христа, який сказав йому лише це: “Йди за Мною”, негайно послухався і вже не повертався назад. Насправді він навіть став проповідником для інших. Бо він побіг до Натанаїла і сказав йому: “Ми знайшли того, про кого писали Мойсей у Законі та пророки”. Ви бачите, який у нього був вдумливий розум, як завзято він розмірковував над писаннями Мойсея, очікуючи приходу? Адже вираз “ми знайшли” завжди належить тим, хто якимось чином шукає (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 20.1).
Йо 1:46 Чи може що добре вийти з Назарету?
Погана репутація Назарета. Феодор Мопсуестійський: Це речення виглядає не зовсім так, як воно є, а навпаки, його слід розуміти в іншому і більш сумнівному розумінні, ніж у “Як можливо, щоб що-небудь хороше вийшло із Назарету?” Насправді серед євреїв назву цього села дуже зневажали, бо велика кількість його жителів були язичниками, і здавалося неможливим, щоб звідти вийшло щось хороше. Тому також фарисеї сказали Никодиму: “Розвідайся, то й побачиш: з Галилеї пророк не приходить” (Йо 7:52). І тому правильно, що Филип каже Натанаїлу: “Прийди та подивися”. Оскільки зараз існує протилежність цій давній думці, [він, схоже, каже], “я обіцяю показати тобі справжні факти”. Інакше це було зайвим для того, хто вже вірив у цю правду (Феодор Мопсуестійський, Коментарі на Йоана 1.1.46).
Йо 1:47 Ізраїльтянин без лукавства
Натанаїл добре розбирається у пророцтвах. Іван Золотоустий: Він хвалить і приймає цього чоловіка, бо той сказав: “Чи може щось хороше вийти з Назарету?” І все ж, чи не мав Ісус радше знайти у ньому вину? Звичайно, ні; бо це слова не невіруючого чи того, хто заслуговує на звинувачення, але похвала. Як можна це побачити? Тому що Натанаїл більше вивчав писання пророків, ніж Филип. Бо він чув із Писань, що Христос повинен прийти з Віфлеєму та із села, в якому був Давид. Ця віра, принаймні, панувала серед євреїв, і пророк проголосив це у давні часи (див. Мт 2:6; Міх 5:2). … І тому, почувши, що Ісус “з Назарету”, він збентежився і засумнівався, не знайшовши щоб заява Филипа була у згоді з передбаченням пророка (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 20.1).
Натанаїл не підлаштовує Писання під власну інтерпретацію. Єфрем Сирин: Оскільки пророк сказав, що правитель та намісник постане з Віфлеєму (Мк 5:2), але Натанаїл, почувши, що Він [наш Господь] родом з Назарету, запитав таким чином: “Чи може вийти добрий лідер з Назарету?” Бо це було не тим, що написано. Отже, коли наш Господь побачив його [Натанаїла], Він дав про нього чудове свідчення, що той не схожий на книжників, які обманювали читанням [з Писання], прагнучи встановити свої тлумачення відповідно до власної волі. Він сказав: “Це книжник Ізраїля, в якому не видно обману”, тому що, перш ніж він пізнав [нашого Господа], він запитав, чи може Назарет породити провідника так, як [міг] Віфлеєм (Єфрем Сирин, Коментарі до Діатессарона Татіана 4.19).
Чи був Натанаїл одним із Дванадцятьох? Аврелій Августин: “Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства” – це те, що сказано ні Андрію, ні Петру, ні Филипу. Це було сказано Натанаїлу. … Що ми отже з цим вчинимо, брати? Чи він мав бути першим серед апостолів? Він не тільки не виявляється першим серед апостолів, але Натанаїл не є ні посередині, ні останнім серед Дванадцятьох, Натанаїл, якому Син Божий дав таке велике свідчення, кажучи: “Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства”. У чому ж причина? Наскільки Господь дає нам пізнати, ми знаходимо ймовірну відповідь. Бо ми повинні розуміти, що сам Натанаїл був освіченим та досвідченим у Законі. Тому Господь не хотів ставити його серед учнів, бо Він вибрав невчених людей, якими Він міг збентежити цей світ*. (Аврелій Августин, Трактат на Євангеліє від Йоана 7.16.2-17.2).
* Августин не зараховує Натанаїла до числа Дванадцяти, оскільки його імені немає в списках у Мт 10:3, Мр 3:18 або Лк 6:14, хоча багато хто припускає, що він – Вартоломей, який за характером свого імені по батькові, також мав би інше ім’я. Августин також повинен взяти до уваги Йоана 21:2, де Натанаїл значиться у товаристві Дванадцятьох.
Йо 1:48 Звідкіль Ти знаєш мене?
Смоківниця (фігове дерево) та цей світ. Амвросій Медіоланський: Якби Ісус кинув погляд на мене, що все ще лежу під тим неплідним фіговим деревом, і щоб моя смоківниця могла також дати плоди через три роки (Лк 13:6). Але як грішники можуть мати таку надію? Якби тільки той євангельський доглядач винограднику, якому, мабуть, уже було наказано зрубати моє фігове дерево, принаймні не вчинив би це цього року, поки він не обкопає навколо нього і не удобрить його, щоб, із якоюсь ймовірністю, витягнути безпорадних із пилу та підняти бідних з болота (див. Пс 113:6 (112:6 LXX)). … Фігове дерево, тобто спокуслива привабливість насолод цього світу, все ще затьмарює мене, невисокого зростом, крихкого до праці, м’якого до використання та безплідного плодами (Амвросій Медіоланський, Щодо дівоцтва 1.1.3-4).
Він побачив вас у тіні гріха. Аврелій Августин: Ви знаєте, з чого перші грішники, Адам та Єва, зробили собі пов’язки. Згрішивши, вони зробили собі пов’язки з фігового листя і закрили свої ганебні частини тіла, бо саме згрішивши вони викликали в собі почуття сорому за них. Отже, якщо перші грішники зробили собі пов’язки, ця пара, від якої ми беремо своє походження, в якій ми були втрачені, щоб Він прийшов шукати та рятувати те, що загубилося, – якщо вони зробили їх із фігового листя, щоб прикрити свої ганебні частини тіла, що ще могло означати: “Бачив Я тебе, як був єси під смоковницею”, як не “Ти не прийшов би до Того, Хто очищує від гріха, якби Він перше не побачив тебе в тіні гріха”? Для того, щоб ми побачили, спершу побачили нас; щоб ми любили, спершу полюбили нас (Аврелій Августин, Проповідь 174.4*).
* Дивіться також Проповідь 122.1
Йо 1:49 Учитель, Син Божий, Цар Ізраїля
Знання Натанаїла про Христа є все ще недосконалим. Феодор Мопсуестійський: Тому Натанаїл, переконаний цими справами, сказав Йому: “Учителю, Ти – Син Божий, Ти – цар Ізраїлів”, тобто ти – Месія, про якого вже оголосили. Вони, безумовно, очікували від Месії як Бога, що Він постане перед усіма, як царя Ізраїля, хоча вони думали про Нього у більш неясний та матеріальний спосіб. Тоді було неможливо, щоб євреї знали, як саме Він був Сином Божим або царем Ізраїля. Очевидно, також Натанаїл не сказав, що Він був Божим Сином за божественним походженням, а за близькістю, оскільки тих людей, які прийшли до Бога через Його чесноту, називали синами Божими. Неможливо було, щоб Натанаїл одразу знав те, що бачимо ми, і про що самі апостоли дізнались через довгий час. Того, що йому сказав Господь, не могло бути достатньо, щоб продемонструвати Його іншу природу (Феодор Мопсуестійський, Коментарі на Йоана 1.1.49).
Визнання Натанаїла у порівнянні із пізнішим визнанням Петра. Іван Золотоустий: Багато людей, коли вони читають цей уривок, дивуються, коли виявляють, що Петро був проголошений благословенним за те, що після чудес нашого Господа та навчання визнав Його Сином Божим. Натанаїл, який робить те саме визнання ще до Петра, не отримує такого благословення. Причина в наступному: Петро та Натанаїл вживали однакові слова, але не однаково. Петро визнав нашого Господа Сином Божим у тому сенсі, що Він є самим Богом. Натанаїл визнав Його Сином Божим лише як просту людину. Бо після того, як сказав: “Ти Син Божий”, він додає: “Ти Цар Ізраїля”. Але Син Божий був не лише Царем Ізраїля, але й усього світу. Це зрозуміло з подальшого. Бо у випадку з Петром Христос нічого не додав, але, ніби його віра вже була досконалою, сказав йому, що побудує Церкву на його сповіді. У випадку з Натанаїлом Він вважає його визнання недостатнім і таким що потребує подальшого розвитку (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 21.1).
Йо 1:50-51 Більші речі
“Істинно, істинно” означає “вас визнано вартим довіри”. Аммоній Олександрійський: Іноді наш Спаситель казав “істинно” (“amen”) один раз, інший раз двічі, коли Він хотів підтвердити те, що Він говорив. Це єврейська манера говорити, розкриваючи те, що мало місце, наприклад, що “вас визнали вартим довіри”, щоб побачити “відкрите небо” тощо. Він каже, що побачити небеса можна не відкритим для почуттів способом, а лише завдяки розуму, який спостерігає за ангелами, які приходять служити Ісусу. Слово “amen” вживається замість “дійсно і правдиво” і більше підходить тут (Аммоній Олександрійський, Фрагменти на Йоана 53).
Ісус дає Натанаїлу підказку про свою справжню природу. Феодор Мопсуестійський: Господь показує, що нічого, що той сказав, не було настільки великим чи достатнім, щоб продемонструвати все те, ким Він був насправді. Тоді Він заявляє, які великі речі побачить Натанаїл. … Він говорив про ангелів, що піднімаються та спускаються на Нього, бо вони служать Йому у взаємодії з усім Творінням (Феодор Мопсуестійський, Коментарі на Йоана 1.1.50-51).
Яків передбачив Христа на землі. Амвросій Медіоланський: Яків вирушив у дорогу і заснув – свідчення врівноваженості духу – і побачив ангелів Божих, що піднімалися та опускалися (Бут 28:10-12). Це означає, що він передбачив Христа на землі; група ангелів спускалася до Христа і піднімалася до Нього, щоб служити своєму законному Господеві у відданому служінні (Амвросій Медіоланський, Яків та щасливе життя 2.4.16).
Переклад фрагментів з англійської – Максима Гонтара за виданням Ancient Christian Commentary on Scripture: New Testament IVa, John 1-10 (2007)
Приєднуйтесь до нас у Телеграм та Вайбер і отримуйте раз на тиждень дайджест найпопулярніших дописів!
