Мета Євангеліє (Йо 20:30-31)

Інші дописи автора

        Мета Євангеліє (Йо 20:30-31)

        Коментарі Отців Церкви на фрагмент недільного Євангеліє

        Євангеліє від св. Йоана 20:30-31

        30. Ще й інші численні чудеса, що їх не списано у цій книзі, вчинив Ісус на очу своїх учнів. 31. А ції списано, щоб увірували ви, що Ісус – Христос, Син Божий, а вірувавши, – щоб мали життя в Його ім’я.

        Коментарі Отців Церкви

        Йо 20:30 Багато інших знаків (чудес) у присутності учнів

        Достатньо оповіді інших євангелистів. Феодор Мопсуестійський: Цими словами євангеліст показує, що Спаситель вчинив перед учнями незліченну кількість знаків. Крім того, він свідчить, що слова Євангелія правдиві, а саме ті розрізнені розповіді, які були точно складені іншими [євангелистами], але були пропущені ним. Своїми словами він тут демонструє, що пропустив ці оповіді без будь-якого полемічного наміру, але показує, що слова інших [євангелистів] правдиві та достатні для того, хто приходить з вірою і розглядає, читає і розуміє їх (Феодор Мопсуестійський, Коментарі на Йоана 7.20.30-31).

        Багато знаків до і після воскресіння. Іван Золотоустий: Бо як до воскресіння потрібно було зробити багато знаків, щоб увірували, що Він – Син Божий, так і після воскресіння, щоб визнали, що Він воскрес. Інша причина, чому Він додав: «на очу своїх учнів», полягає в тому, що Він розмовляв з ними наодинці після воскресіння. Тому Він також сказав: «Світ Мене вже не побачить» (Йо 14:19) (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 87.2).

        Йо 20:31 Віра в Христа, Сина Божого

        Йоан передбачив єресі. Іреней Ліонський: Євангеліє не знало іншого Сина Людського, крім того, що [народжений] від Марії, який би також постраждав. Не було Христа, який би «відлетів» від Ісуса перед страстями. Євангеліє знало про Нього, що народився як Ісус Христос, Син Божий, і що цей самий постраждав і воскрес, як підтверджує Йоан, учень Господа, кажучи: «А ції списано, щоб увірували ви, що Ісус – Христос, Син Божий, а вірувавши, – щоб мали життя в Його ім’я». [Він передбачив] богохульні системи, які розділяють Господа, наскільки це в їхній силі, кажучи, що Він був утворений з двох різних субстанцій (Іреней Ліонський, Проти єресей 3.16.5).

        Причина для розповіді Євангеліє. Тертулліан: Чому це Євангеліє, на самому його завершенні, наголошує, що ці речі не були записані для якоїсь іншої мети, окрім, говорячи його власними словами, «щоб увірували ви, що Ісус – Христос, Син Божий»? Отже, щоразу, коли ви берете будь-яке з тверджень цього Євангелія і застосовуєте їх, щоб продемонструвати ідентичність Отця з Сином, припускаючи, що вони відповідають вашим поглядам, ви сперечаєтеся з метою Євангелія. Бо це, безперечно, написано не для того, щоб ви вірили, що Ісус Христос є Отцем, але – Сином (Тертулліан, Проти Пракса 25).

        Якою є правдива віра? Іларій Піктавійський: Єдина причина, з якої, як стверджує Йоан, він написав своє Євангеліє, полягає в тому, щоб усі повірили, що Ісус є Христос, Син Божий. Якщо для спасіння достатньо віри, що Він – Христос, чому він додає «Син Божий»? Але якщо справжня віра — це не що інше, як віра в те, що Христос — це не просто Христос, а Христос, Син Божий, то, безсумнівно, ім’я Сина не прив’язане до Христа як звичайний придаток через усиновлення, оскільки воно є важливим для спасіння. Отже, якщо спасіння полягає у визнанні імені, чи не повинно це ім’я виражати істину? Якщо ім’я виражає істину, за яким авторитетом його можна назвати створіння? Не сповідь створіння, а сповідь Сина дасть нам спасіння. Отже, вірити в те, що Ісус Христос є Сином Божим – є справжнім спасінням, є прийнятним служінням непідробної віри. Бо не маємо в собі любові до Бога Отця, як тільки через віру в Сина (Іларій Піктавійський, Про Трійцю 6.41-42).

        Ісус є життя. Іван Золотоустий: Він говорить загалом до всього людства, показуючи, що не Тому, в Кого ми віримо, а нам самим він надає дуже велику ласку «від Його імені», тобто «через Нього». Бо Він є Життям (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 87.2).

        Закінчення та передмова. Аврелій Августин: Цей абзац як би вказує на кінець книги. Але далі ще йде розповідь про те, як Господь з’явився на Тиверіадському морі під час ловитви риби, де особлива згадка приділяється таємниці церкви та її майбутнього характеру в остаточному воскресінні мертвих. Тому я думаю, що цей абзац влаштований таким чином, щоб приділити особливу увагу тому факту, що кінець книги ніби вставили, і що цей кінець мав бути свого роду передмовою до наступної оповіді, щоб до певної міри надати їй більшої висоти (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана 122.1).

        Переклад фрагментів з англійської – Максима Гонтара за виданням Ancient Christian Commentary on Scripture: New Testament IVb, John 11-21 (2007)

        Приєднуйтесь до нас у Телеграм та Вайбер і отримуйте раз на тиждень дайджест найпопулярніших дописів!

        Інші дописи автора

          Оціни

          [rating-system-posts]

             

            Про автора

            Максим Гонтар
            Волонтер Патріаршої Комісії у справах Молоді УГКЦ (Календар ДивенСвіт, Спільноти УГКЦ). Програміст, захоплюється графічним дизайном та перекладом з англійської. З 2011 бере участь у щотижневих зустрічах біблійного кола та займається перекладом біблійних коментарів. Учасник Літньої Біблійної Школи УКУ в 2018 та 2019 роках.