Зцілення сліпонародженого (Йо 9:1-38)

Інші дописи автора

        Зцілення сліпонародженого (Йо 9:1-38)

        Коментарі Отців Церкви на недільне Євангеліє

        Євангеліє від св. Йоана 9:1-38

        1. Переходивши, побачив Ісус чоловіка, зроду сліпого. 2. Запитали Його, отже, учні його: «Учителю, хто згрішив? Він – чи батьки його, що сліпим він уродився?» 3. «Ані він не згрішив, ані батьки його, – відказав Ісус, – але щоб ділам Божим виявитись на ньому! 4, Поки дня, маємо виконувати діла Того, Хто послав Мене, – бо ніч надходить, за якої ніхто не зможе діяти. 5. І поки Я у світі – Я світло світу.» 6. Сказавши те, сплюнув на землю, споготовив слиною глей і помастив глеєм очі сліпому. 7. До нього ж сказав: «Іди, вмийся в купелі Силоамській», – що у перекладі означає: «Зісланій». Отож подався той, умився – і повернувся зрячим! 8. Сусіди ж і ті, що бачили його раніше сліпим, заговорили: «Чи то ж не той, який ото все сидів – жебрачив?» 9. Одні казали: То він, – інші: Ні, лиш подібний до нього. Він же каже: «Це я!» 10. Тож питались його: «Як воно так, що прозріли твої очі?» 11. А він: «Чоловік, що Ісусом звуть його, споготовив глей, очі мені помастив та й мовив: Піди до Силоаму, вмийся. Я пішов, умився – і прозрів.» 12. Вони його тоді питають: «Де Він?» – «Не знаю», каже той. 13. Тож ведуть того, хто сліпий був, до фарисеїв. 14. Було ж у суботу, коли то Ісус споготовив глею і відкрив йому очі. 15. То й фарисеї спитали його, як він прозрів. А він їм: «Глею поклав мені на очі, я вмився, й ось бачу.» 16. Деякі з фарисеїв твердили: «Не від Бога цей чоловік, бо суботи не дотримує.» Інші мовили: «Чи може ж грішний чоловік отакі чудеса чинити?» Отож суперечка була серед них. 17. І знову сліпому кажуть: «А ти що про Нього кажеш – про те, що очі тобі відкрив?» Одрікає: «Пророк Він.» 18. Проте юдеї щодо нього не вірили, що був він сліпий і прозрів, – аж поки не закликали батьків отого прозрілого. 19. Спитали їх: «Чи то ваш син, про котрого кажете, що сліпим він уродився? А тепер як же він бачить?» 20. Батьки його і відказали, мовивши: «Знаємо, що то наш син, і що сліпим він був уродився. 21. А як він тепер бачить – не знаємо, і хто відкрив йому очі – не відаємо. Спитайте самого: він дорослий, сам про себе скаже.» 22. Так батьки його казали, бо юдеїв страхалися: юдеї бо вже були домовилися, щоб виключити кожного з синагоги, хто Христом його визнаватиме. 23. Тим то батьки його й казали: Дорослий він, – самого спитайте. 24. Отож удруге закликали чоловіка, що сліпим був, та й кажуть йому: «Богові славу воздай! Ми знаємо, що той чоловік – грішник.» 25. «Чи грішник Він, – озвався він, – я не знаю. Знаю одне: був я сліпим, а тепер бачу.» 26. Вони ж йому на те знов: «Що Він таке тобі сподіяв? Як Він очі тобі відкрив?» 27. Той їм відказує: «Я вже вам оповів, та ви не слухали. Навіщо іще чути хочете? Чи, може, і ви Його учнями бажаєте стати?» 28. Ті з лайкою накинулись на нього, і сказали: «Ти Його учень! Ми – Мойсеєві учні! 29. Ми знаємо: до Мойсея промовляв Бог. А цього не знаємо, звідкіля Він.» 30. У відповідь чоловік сказав їм: «Ось воно, власне, і дивно, що ви не знаєте, звідкіля Він, а Він мені очі відкрив. 31. Ми знаємо, що Бог не вислухує грішників, коли ж хтось побожний і Його волю чинить – ось того він вислухує! 32. Нечувано одвіку, щоб хтонебудь відкрив очі сліповродженому. 33. Був би Він не від Бога – нічого не спроможен би був зробити!» 34. Озвались і сказали йому: «Ти ввесь у гріхах уродився, а нас навчаєш?» І прогнали його геть. 35. Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, отож, зустрівши його, промовив до нього: «Віруєш у Чоловічого Сина?» 36. А той: «А хто Він, Господи, щоб я вірував у Нього?» 37. Ісус же йому: «Ти бачив Його; Він – той, хто говорить з тобою.» 38. Тоді той і сказав: «Вірую, Господи!» – і поклонився Йому.

        Коментарі Отців Церкви

        Йо 9:1 Чоловік, сліпий від народження

        Важливість сліпоти від народження. Амвросій Медіоланський: Ви чули цю історію в Євангелії, де нам розповідають, що Господь Ісус, проходячи повз, побачив чоловіка, який був сліпим від народження. Оскільки Господь не оминув увагою його, то і ми не повинні оминути увагою цю історію про чоловіка, якого Господь вважав гідним своєї уваги. Зокрема, слід звернути увагу на той факт, що він був сліпим від народження. Це важливий момент. Дійсно, існує якась сліпота, зазвичай спричинена серйозною хворобою, яка затьмарює зір, але яку можна вилікувати за певний час; і є ще один вид сліпоти, викликаної катарактою, яку може усунути хірург: він може усунути причину, і таким чином сліпота розвіється. Зробіть власний висновок: ця людина, яка насправді народилася сліпою, була вилікувана не хірургічною майстерністю, а силою Бога (Амвросій Медіоланський, Листи 67.1-2).

        Йо 9:2 Хто згрішив?

        Мусить бути причина. Феодор Мопсуестійський: Не рідко було так, що Його учні ставили подібні запитання про все, що відбувалося з Господом, щоб вони могли вивчити те, що веде до побожності. Дійсно, оскільки вони залишили все і повністю віддалися Господу, щоб навчитися у Нього побожності та благочестя, вони з похвальною турботою скористалися можливістю з того, що ставалося навколо, і ставили Йому такі запитання. Коли вони побачили цього сліпого чоловіка, який, перш ніж він згрішив, зазнав цього ушкодження, і з яким цей дефект очей стався, коли він був ще в утробі матері, вони по-людськи були засмучені цим фактом, намагаючись співставити це з їхньою вірою. Вони думали, що для такого нещасного випадку є справедлива причина і що такі нещастя стаються не без поважних причин, тому що вони знали, що Бог керує всіма людськими справами. Вони не могли зрозуміти, що це трапилося якимось іншим чином, через свою людську слабкість, приписуючи причину того, що сталося, гріхам або батьків, або самого сліпого. Справа не в тому, що він був зранений, тому що він уже згрішив – справді, як він міг згрішити, якщо він ще не народився? Але оскільки він буде вчиняти майбутні гріхи, Бог, за Його передчуттям, стримав його такою інвалідністю. Вони справедливо і побожно вважали, що гріхи людей є причиною всього зла. Але оскільки через свою людську слабкість вони більше нічого не могли зрозуміти самі, вони вважали, що причину цієї вади можна приписати лише самому сліпому чи його батькам; ніби син отримав це покарання за їхні гріхи, або він став причиною свого нещастя, бо отримав це покарання за свої майбутні гріхи (Феодор Мопсуестійський, Коментарі на Йоана 4.9.1-2).

        Йо 9:3 Ані цей чоловік, ані його батьки не згрішили

        Чи він страждає задля слави Божої? Іван Золотоустий: Тут знову є ще одна складність, якщо [це правда, що] неможливо було щоб слава Божа була виявлена без покарання цієї людини. Звичайно, це не було неможливим, адже це було можливо. Але це сталося так, “щоб [Божа слава] стала очевидною навіть у цій людині”. Однак можна запитати: чи він несправедливо постраждав на славу Божу? Скажи мені, що він зробив неправильно. Бо що, якби Бог ніколи не захотів створити його взагалі? Але я стверджую, що він навіть отримав користь від своєї сліпоти. Тому що він відновив зір внутнішніх очей. Яку користь принесли юдеям їхні очі? Вони понесли більш суворе покарання, будучи сліпими навіть тоді, коли бачили. А яку травму зазнав цей чоловік через свою сліпоту? Бо через свою сліпоту він відновив зір. Так як зло в теперішньому житті не є злом, так і добро не є добром. Лише гріх – це зло, але сліпота – це не зло. І той, хто вивів цю людину з небуття, також мав силу залишити її такою, якою вона була (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 56.1).

        Різні причини для випробувань. Григорій Великий: Один удар припадає на грішника лише для покарання, а не для навернення. Інший відбувається для виправлення; ще один відбувається не для того, щоб виправити минулі гріхи, а для запобігання майбутнім гріхам. Інший удар відбувається ні для виправлення минулих, ні для запобігання майбутнім гріхам. Скоріше, несподіване звільнення після удару служить збудженню любові, більш зосередженої на доброті Спасителя (Григорій Великий, Мораль на Книгу Йова, вступ 5.12).

        Якою є причина страждання? Кирило Александрійський: Ми не віримо, що душа існувала раніше [тіла]; і насправді ми не можемо думати, що вона згрішила до того, як отримала тіло, бо як може згрішити той, хто ще не народився? Але якщо перед стражданням не було гріха чи провини, то що ми будемо стверджувати як причину страждань? Справді, нашим розумом ми не можемо осягнути того, що є понад нас. І я мав би порадити усім розсудливим, і передусім собі, утриматися від бажання ретельно це вивчити. Бо ми повинні пам’ятати про те, що нам наказано (див. Проп 3:21-22), і не досліджувати з цікавістю занадто глибокі речі, не вдивлятися у занадто важкі, чи нерозумно намагатися відкрити те, що приховано в божественній та невимовній раді. Навпаки, щодо таких питань ми повинні побожно визнати, що є деякі дивовижні речі, які розуміє лише Бог. У той же час ми повинні підтримувати і вірити, що оскільки Бог є джерелом усієї справедливості, Бог не буде ні робити, ні визначати нічого у людських справах або в решті творіння, щось що є непристойним для Бога або зовсім відрізняється від істинного правосуддя. Оскільки, отже, на нас годиться впливати таким чином, я кажу, що Господь не говорить догматично, коли каже, “щоб ділам Божим виявитись на ньому”. Навпаки, Він каже це, щоб перенаправити запитувача в інший бік і привести нас від занадто глибоких для нас питань до більш підходящих (Кирило Александрійський, Коментарі на Євангеліє від Йоана 6.1).

        Йо 9:4 Виконувати діла Того, Хто послав Мене

        Бог надає перевагу святій дії над бездіяльними здогадками. Кирило Александрійський: Тут Ісус каже: “Чому ви задаєте питання, які краще залишити невимовленими? Або чому, залишаючи те, що підходить часу, ви поспішаєте вивчати речі, які не під силу людям? Зараз час не для такої цікавості”, – каже Він , “але для інтенсивної праці. Я думаю, що доцільніше проходити повз такі питання і натомість ревно виконувати Божі накази” (Кирило Александрійський, Коментарі на Євангеліє від Йоана 6.1).

        Після Воскресіння настане ніч для невіруючих. Аврелій Августин: Після Воскресіння живих і мертвих, коли Він скаже тим, хто знаходиться праворуч від Нього, “Прийдіть, благословенні Отця Мого, прийміть царство”, а тим, хто зліва від Нього, “Відійдіть у вічний вогонь, підготовлений для диявола та його ангелів” (Мт 25:34,41), тоді буде ніч, коли ніхто не зможе нічого робити, а лише отримати з поверненням те, що він зробив раніше. Є один час для роботи, інший – для отримання; бо Господь відплатить кожному за ділами його (Мт 16:27). Поки ви живете, робіть щось, якщо хочете взагалі щось робити. Бо тоді настане та жахлива ніч, щоб огорнути нечестивих своїми складками. Але навіть зараз кожного невіруючого, коли він помирає, приймають протягом цієї ночі: там немає роботи. Тієї ночі багатий чоловік був спраглий і просив краплі води з жебрацького пальця (Лк 16:24-28). … Нещасна людино! Коли ти жила, це був час для роботи. Тепер ти вже серед ночі, в якій ніхто не може працювати (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана 44.6).

        Йо 9:6 Приготував глину і помастив нею очі сліпому

        Ісус завершує свою працю Творця. Іреней Ліонський: Він зціляв інших словом. … Але Господь дарував зір сліпому від народження – не словом, а зовнішнім вчинком. Він зробив це ні випадково, ні просто тому, що так сталося. Він зробив це таким чином, щоб показати, що це та сама рука Бога, яка також сформувала людину на початку. І тому, коли Його учні запитали Його, чому той народився сліпим, чи то з його власної вини, чи з вини батьків, Ісус сказав: “Ані він не згрішив, ані батьки його, але щоб ділам Божим виявитись на ньому!”. Зрештою, серед діл Бога – створення людини. Він зробив це зовнішніми діями, як сказано у Святому Письмі: “Господь Бог утворив чоловіка з земного пороху” (Бут 2:7). Зверніть увагу і на те, як Господь плюнув на землю, виготовив глину і намастив її на очі, показуючи, як було здійснене давнє творіння. Він давав зрозуміти тим, хто може зрозуміти, що це [та сама] Божа рука, завдяки якій людина була утворена з глини. Те, що Творче Слово не захотіло утворити в утробі матері, Він подав відкрито. Він зробив це для того, щоб діла Божі були очевидними в Ньому, і щоб ми тепер не шукали іншої руки, крім тієї, через яку формувалося людство. Ми також не повинні шукати іншого Отця, знаючи, що Божа рука, яка сформувала нас спочатку і формує в утробі матері, в останні часи шукала нас втрачених. Він здобуває свою власну загублену вівцю, покладає її на плечі і з радістю повертає її в загони життя (Іреней Ліонський, Проти єресей 5.15.2*).
        * Дивіться також Проти єресей 5.16.1. Це поширена тема у патристичному тлумаченні. Дивіться також Золотоустого, Проповіді на Євангеліє від Йоана 56.2 та Феодора Мопсуестійського, Коментар на Йоана 4,9,6-7.

        Закон та благодать, земля та слина. Кесарій Арелатський: Землею ми розуміємо Закон, а благодать символізується слиною. Яке може вплинути Закон без благодаті? Що робить земля без слини Христа? Що робить Закон без благодаті, окрім як робить людей ще більш винними? Чому? Тому що Закон знає, як підкорятися, але не може допомогти; Закон може вказати на гріх, але не може забрати гріх від людей. Тому нехай слина Христа опуститься на землю і збере грунт. Нехай Той, Хто зробив землю, переробить її, і Той, Хто її сформував, реформує та створить її наново. Так само в слині розуміється Слово Бога, Його справжнє людське тіло на землі. З цієї причини хай впаде слина Христа, щоб Закон був сповнений. “Він зробив глину зі слиною”. Що таке слина, змішана з глиною, як не втілене Слово? Цей сліпий є образом цілого людського роду, а отже, слина була змішана з глиною, і сліпого було зроблено зрячим: Слово втілилося, а цей світ був освітлений (Кесарій Арелатський, Проповідь 172.3).

        Йо 9:7 Іди, вмийся в купелі Силоамській

        Ви теж прийдіть до Силоаму. Амвросій Медіоланський: Знову я запитую вас: Що Він намагається донести до нас, плюнувши на землю, змішавши свою слину з глиною і поклавши її на очі сліпого, кажучи: “Іди, вмийся в купелі Силоаму (назва, що означає ‘посланий’)”? Який сенс дії Господа в цьому? Безумовно, це має велике значення, оскільки людина, до якої торкається Ісус, отримує більше, ніж просто зір. В одну мить ми бачимо як силу Його божественності, так і силу Його святості. Як божественне світло, Він торкнувся цієї людини і просвітлив її. Як священик, дією, що символізує хрещення, Він здійснив у ній свою справу викуплення. Єдина причина Його змішування глини зі слиною та розмазування її на очі сліпого полягала у тому, щоб нагадати вам, що Той, Хто відновив цю людину до здоров’я, помазавши її очі глиною, – це Той самий, Хто створив першу людину з глини, і що ця глина, яка є нашою плоттю, може отримати світло вічного життя через таїнство хрещення. Ви також повинні прийти до Силоаму, тобто до Того, Кого послав Отець, як Він говорить у Євангелії: “Моє вчення не Моє; воно походить від Того, Хто послав Мене”. Нехай Христос обмиє вас, і ви прозрієте. Прийдіть і охриститесь, вже пора; приходьте швидко, і ви теж зможете сказати: “я пішов і вмився”; Ви зможете сказати: “Я був сліпим, і тепер я бачу”. І, як сказав сліпець, коли його очі почали отримувати світло, ви також зможете сказати: “Ніч майже скінчилася, і день наблизився” (Амвросій Медіоланський, Листи 67.4-6*).
        * Кирило говорить про це зцілення як про символ спасіння язичників; див. Коментар до Євангелія від Йоана 6.1.

        Йо 9:11 Чоловік, якого звуть Ісус, приготував глину і намастив мої очі

        Все ще не знає, Хто є Ісус. Кирило Александрійський: Він, здається, досі не знає, що Спаситель за своєю природою є Богом, бо інакше він не говорив би про Нього таким негідним чином. Ймовірно, він думав про Нього як про святу людину, формуючи цю думку з чуток, що ходили по Єрусалиму (Кирило Александрійський, Коментарі на Євангеліє від Йоана 6.1).

        Сліпий євангелист. Аврелій Августин: Подивіться, як він став вісником благодаті. Подивіться, як він проповідує євангелію. Подивіться, як тільки він став наділений зором, він стає свідком. Сліпий свідчив, і безбожники хвилювалися в серці, бо не мали у своєму серці того, що бачили в ньому (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана 44.8).

        Йо 9:12 Де Він?

        Він не знає, бо він був сліпий. Феодор Мопсуестійський: Вони запитували його: “Де Він?” Він відповів, що він не знає, бо не бачив Його, оскільки на час [зцілення] він був сліпим (Феодор Мопсуестійський, Коментарі на Йоана 4.9.12).

        Відкриті очі згодом свідчать. Єфрем Сирин: Таким чином, Його слина була ключем до закритих очей, бо водою Він зцілював око. З води [Він утворив] глину і довів до цілісності втрачене. Коли [пізніше] вони плювали Йому в обличчя (див. Мт 26:67), сліпі очі, відкриті Його слиною, звинувачували їх (Єфрем Сирин, Коментарі до Діатессарона Татіана 16.32).

        Йо 9:13-14 Суботній день

        Ісусовий відхід від Закону. Іван Золотоустий: Євангелист зазначає, що це була “субота” для того, щоб викрити їх справжній задум … який полягав у тому, щоб звинуватити Його у відступі від Закону і таким чином применшити значення цього дива (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 57.2).

        Йо 9:15 Глина, вмивання, зір

        Дар зору і дар віри. Кирило Александрійський: Тут цей чоловік ніби каже: я доведу вам, що сила цього Цілителя не була використана даремно. Я не буду заперечувати отриманої мною ласки, бо тепер я володію тим, чого раніше прагнув. Я, що був сліпим від народження і страждав від утроби матері, помазаний глиною, зцілений, і я бачу. Тобто я не просто показую вам відкрите око, приховуючи темряву в його глибині, але я справді бачу. Відтепер я можу дивитися на речі, про які раніше я міг тільки чути. Подивіться! Навколо мене світить яскраве сонячне світло. Подивіться! Краса дивних місць оточує моє око. Короткий час тому я майже не знав, що таке Єрусалим. Тепер я бачу Храм Божий, що сяє всередині нього, і бачу посеред нього справді шанований вівтар. І якби я стояв біля воріт, я міг би озирнутися по країні Юдеї і впізнати одну річ як пагорб, а іншу – як дерево. І коли час підійде до вечора, моє око тепер помічатиме красу нічного неба, блискучу компанію зірок і золотисте світло місяця. Коли я це побачу, я буду вражений майстерністю Того, Хто створив їх, “з величі та краси створінь” (Муд 13:5). Я, як і інші, визнаю великого Творця (Кирило Александрійський, Коментарі на Євангеліє від Йоана 6.1).

        Йо 9:16 Не дотримуючись суботи

        Тілесне та духовне дотримування суботи. Аврелій Августин: Ті [фарисеї], які не бачили і ще не були помазані, сказали: “Не від Бога цей Чоловік, бо суботи не дотримує”. Навпаки, Він дотримувався суботи, бо був без гріха; духовно дотримуватись суботи – означає не мати гріха. І це те, про що Бог застерігає нас, коли дає заповідь про суботу, кажучи: “ніякої невольницької* роботи не робитимете” (Лев 23:8). … Наш Господь вище каже нам, що таке невольницька праця: “Кожен, хто гріх чинить – гріха невольник” (Йо 8:34). Але ці чоловіки, які ні бачили, ні були помазані, тілесно дотримувалися суботи, але оскверняли її духовно (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана 44.9).
        * Августин протиставляє їхні сліпі очі помазаним очам сліпого.
        ** Хоменко перекладає “тяжкої”.

        Ісус Навин не дотримувався суботи в Єрихоні. Кирило Александрійський: Євреї захоплюються давнім героєм Ісусом Навином, який захопив Єрихон у суботу (І. Н. 6:15) і наказав своїм предкам робити такі ж речі, що є звичним для завойовників – а сам Ісус Навин аж ніяк не дотримувався належного суботнього відпочинку. Однак ті, хто захоплюється Ісусом Навином, наполегливо нападають на Христа. Їх особиста недоброзичлива воля щодо Христа спонукала їх не тільки спробувати забрати у Нього Божу славу, але й позбавити Його честі через святих людей. І розмовляючи неуважно через свою злобу, вони виливають звинувачення в безбожності проти Того, Хто прийшов до нас від Отця і який виправдовує цей світ (Кирило Александрійський, Коментарі на Євангеліє від Йоана 6.1).

        Як щодо самого чуда? Іван Золотоустий: Мовчки проходячи повз саме чудо, вони надають усю силу, яку лише можуть, гаданому переступу. Вони не звинувачують Його у “зціленні в суботній день”, але в “не дотриманні суботи”. “Інші мовили: ‘Чи може ж грішний чоловік отакі чудеса чинити?'” Бо хоча факт, чи субота була порушена чи ні, міг би їх розділити, вони все ще не здогадувалися, що це Бог. Вони не знали, що це Володар суботи здійснив це диво. Також ніхто з них не наважився відкрито сказати, які у них були почуття, але вони говорили неоднозначно – одні, тому що вважали сам факт неймовірним, інші – через їхню любов до статусу. Звідси випливає: “Отож суперечка була серед них”. Тобто спочатку розділився народ, а потім – правителі (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 57.2).

        Йо 9:17 А ти що про Нього кажеш?

        Сліпий чоловік, як арбітр у їхній суперечці. Феодор Мопсуестійський: Поки вони обговорювали ці речі, вони знову звернулися до сліпого, ніби обрали його своїм арбітром, і сказали йому: “А ти що про Нього кажеш – про те, що очі тобі відкрив?”. Чи повинні ми захоплюватися Ним через це діло, яке Він виконав? Або Він грішник, бо порушив суботу? Тож про того, “що очі тобі відкрив”, тобто з тих пір, як Він відкрив тобі очі, що ти можеш сказати про Нього? Яка твоя думка? Сліпий мудро відповів на це запитання, сказавши: “Пророк Він”, тобто це така повага, яку я маю до Нього, і це підсумовує те, що я думаю про діло, яке Він виконав. Коли вони побачили, що саме диво вже свідчить про силу Цілителя і що сліпий відкрито об’явив благодать, яку він отримав, і проголосив велич свого Помічника, вони почали сумніватися, чи справді цей чоловік, який був зцілений, був тим сліпим чи кимось іншим. І тому вони були змушені покликати його батьків (Феодор Мопсуестійський, Коментарі на Йоана 4.9.13-18).

        Його сповідання правдиве, хоч і неповне. Аврелій Августин: Між ними існував поділ, як день розділяється між світлом і темрявою. … Вони шукали способу очорнити цього чоловіка і вигнати його зі своєї синагоги (хоча його знайде Христос). Однак він відкрито декларує те, що думає. Бо він сказав: “Пророк Він”. Ще не помазаний серцем, він не міг визнати Сина Божого. Тим не менш, він також не помиляється у своїх словах, адже наш Господь сам говорить про себе: “Пророк не має пошани лише в своїй батьківщині” (Мт 13:57) (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана 44.9).

        Йо 9:18 Вони покликали його батьків

        Провалена спроба уневажнити чудо. Іван Золотоустий: Природа істини полягає в тому, щоб підкріплюватися саме тими пастками, які проти неї ставлять люди. … Брехня перемагає себе тими самими засобами, які вона використовує проти істини, роблячи її ще яскравішою, ніж зараз. Для аргументу, який міг би бути іншим, – тобто про те, що сусіди нічого не знали напевно, але здогадувалися на підставі того, що цей чоловік схожий на того, хто зцілився, – весь аргумент припиняється приведенням його батьків, які звичайно, могли свідчити про власного сина. Фарисеї, будучи нездатними через залякування, стримувати сліпого від публічного проголошення свого Благодійника, намагаються уневажнити чудо через його батьків (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 58.1).

        Йо 9:19 Чи то ваш син?

        Два питання, щоб заперечити чудо. Іван Золотоустий: Привівши батьків на збори, щоб залякати їх, вони сердито починають запеклий допит: “Чи то ваш син?” Зверніть увагу, вони говорять не “хто народився сліпим”, а “про котрого кажете, що сліпим він уродився” …. Який би батько сказав такі речі про свого сина, якби вони не були правдою? Чому б не сказати відразу: “Якого ви зробили сліпим”? … Вони намагаються змусити заперечити диво двома способами, кажучи: “про котрого кажете, що сліпим він уродився”, а потім додаючи: “А тепер як же він бачить?” (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 58.1-2).

        Йо 9:22-23 Його батьки боялися бути виключеними з синагоги

        Невіра правителів. Феодор Стратилат: Таким чином зло опанувало цих правителів, які не тільки скалічили себе через невір’я, але й своїми погрозами закрили шлях спасіння для решти (Феодор Стратилат, Фрагменти на Йоана 82).

        Ви виганяєте, Христос приймає. Аврелій Августин: Але не було жодним недоліком бути вигнаним із синагоги, оскільки тих, кого вони вигнали, прийняв Христос (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана 44.10).

        Йо 9:24 Богові славу воздай!

        Під прикриттям релігії. Іван Золотоустий: Батьки відіслали фарисеїв до самого зціленого чоловіка, і тому його викликали вдруге. Тепер вони відкрито не говорять: “Заперечуй, що Христос зцілив тебе”. Натомість вони приховують свою мету під прикриттям релігії. … Вони кажуть: “Богові славу воздай!”, тобто визнай, що цей чоловік Ісус не мав нічого спільного з цією справою (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 58.2).

        Хула на Бога. Аврелій Августин: Вони кажуть йому заперечувати те, що він отримав. Це не прослава Бога, а радше Його зневага (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана 44.11).

        Йо 9:25 Був я сліпим, а тепер бачу

        Ще одна мудра відповідь. Феодор Мопсуестійський: Фактично він каже: я не хочу декларувати те, чого не знаю; я також не можу мовчати чи приховувати те, що знаю. Я справді не знаю, чи Він такий, яким ви Його називаєте. Насправді я не пізнав Його як грішника. Я був сліпим і через надію отримав зір; насамперед я знаю це. Це ви маєте розсудити, чи може таке зробити грішник, тому що це ви стверджуєте, що Він такий. Він дав досить розважливу відповідь, стримуючи свої слова, щоб не видалося що він не погоджується з тими, хто його розпитував. Своїм мовчанням він, тим не менш, припустив, що [Ісус] не міг би вчинити так, якби Він справді був грішником (Феодор Мопсуестійський, Коментарі на Йоана 4.9.25).

        Йо 9:27 Чи і ви Його учнями бажаєте стати?

        Більше не толеруючи сліпоту. Аврелій Августин: Тепер він був обурений впертістю цих юдеїв. Тепер, коли він вже не сліпий, він більше не може терпіти їх сліпоту (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана 44.11).

        Він вже Його учень. Кирило Александрійський: Він розкриває свій власний стан душі, що він не тільки хотів стати, але насправді вже став учнем [Ісуса] (Кирило Александрійський, Коментарі на Євангеліє від Йоана 6.1).

        Йо 9:28-29 Учні Мойсея

        Ненавмисний комплімент. Аврелій Августин: Нехай таке “зло” буде сказано про нас і про наших дітей! Іншими словами, з їхньої точки зору це було злом [сказати, що він був учнем Христа], але не якщо подумати про самі слова. Вони кажуть: “Ми – Мойсеєві учні! Ми знаємо: до Мойсея промовляв Бог. А цього не знаємо, звідкіля Він”. Але якби ви [фарисеї] знали, що Бог розмовляв із Мойсеєм, то ви мали б також знати, що Бог проповідував про нашого Господа через Мойсея, почувши його слова: “Якби вірили ви Мойсеєві, то й Мені б ви вірили: про Мене бо писав він!” (Йо 5:46). То ви йдете за слугою і повертаєтесь спиною до Господа? Але ви навіть за слугою не йдете, бо він привів би вас до Господа (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана 44.12).

        Йо 9:30 Він мені очі відкрив

        Це диво є незаперечним доказом. Іван Золотоустий: Він всюди вказує на це диво як на доказ, тому що вони не могли визнати його недійсним. І з цього він також робить власні висновки. По-перше, він каже: “Чи грішник Він, я не знаю”. Він не сумнівається, що Ісус не був грішником. І тому, коли у нього є можливість, він обертає їхні власні слова проти них і захищає Ісуса: “Ми знаємо, що Бог не вислухує грішників” (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 58.3).

        Йо 9:31 Бог не вислухує грішників

        Чи це правда, що Бог не слухає грішників? Ориген: Але якби така важлива доктрина була істинною, тобто те, що грішник не буде почутий Богом, вона не була б передана мовчки, а була б висловлена кимось, хто заслуговує віри, наприклад, слугою [Мойсеєм] або одним із пророків. Але як, якщо Бог не чує грішника, грішників навчили говорити: “Прости нам наші провини, як і ми прощаємо винуватців наших”? Кого тоді Бог чує? Він чує тих, хто звертається до нього з покаянням, навіть якщо вони ще не перестали бути грішниками. Якби Бог не чув грішників, наш Спаситель не їв би та не пив із митарями та грішниками. Але якби тих, кому потрібні лікарі, тому що вони хворі, не почули, Він би їх не зціляв. Тому, ніби як молитва тих, хто згрішив, але вже вірить, досягла своєї мети, сказано: “Коли Ти, Господи, зважатимеш на провини, – о Господи, хто встоїться?” (Пс 130:3 (129:3 LXX)). Але, можливо, цей сліпий говорить не про якісь звичайні речі в молитві грішника, а про ті великі справи, які робив Ісус. Бо коли грішники просять Бога про такі дива, Він не чує їх (Ориген, Коментарі на Євангеліє від Йоана, фрагмент 70).

        Йо 9:33-34 Був би Він не від Бога – нічого не спроможен би був зробити!

        Факти доводять, що Ісус – не грішник. Феодор Мопсуестійський: Отже, Ісусом треба захоплюватися, каже сліпий, як Тим, хто вищий за людську думку. Хоча ви не знаєте, звідки Він, здійснене диво відкрито доводить мені Його силу. Ви не знаєте, хто Він, і потребували б свідчень інших, якби не було жодної підказки про Його силу. Але якщо Його чудеса показують, що Він велика Людина – і ви досі не знаєте, звідки Він і хто Він, – то очевидно, як з величі Його чудес, так і з вашої дурості, що Він не піддається людському розумінню. І з цих фактів здається зрозумілим, що Його не можна назвати грішником. Безумовно, Бог не виконує прохання грішників, а натомість прислухається до голосу тих, хто проявляє чесну поведінку і сумлінно виконує Його волю. … Дійсно, Він зцілив сліпонародженого, і ми знаємо, що цього ніколи раніше не робив навіть Мойсей, яким ви захоплюєтесь (Феодор Мопсуестійський, Коментарі на Йоана 4.9.30-32).

        Розуміння віри. Кирило Александрійський: Той, хто щойно отримав зір і був чудесним чином звільнений від своєї давньої сліпоти, швидше сприйняв істину, ніж ті, хто був підпорядкований Закону. Подивіться, як завдяки численним і мудрим аргументам він демонструє повну неповноцінність думки фарисеїв (Кирило Александрійський, Коментарі на Євангеліє від Йоана 6.1).

        Йо 9:35 Чи ти віруєш у Чоловічого Сина?

        Христос добивається сповідування віри. Іларій Піктавійський: Коли цей чоловік вже був зцілений і пережив вигнання з синагоги, Господь поставив перед ним питання: “Чи віриш ти в Сина Божого?” Це повинно було врятувати його від думки, що він втратив усе, бувши вигнаним із синагоги. Це дало йому впевненість, що сповідання справжньої віри повернуло його до безсмертя. Коли чоловік, з іще непросвітленою душею, відповів: “А хто Він, Господи, щоб я вірував у Нього?”, відповідь Господа була така: “Ти бачив Його; Він – той, хто говорить з тобою”. Бо Його мета полягала в тому, щоб усунути невігластво чоловіка, чий зір Він повернув і якого Він тепер збагатив знанням такої славної віри. Чи вимагає Господь від цього чоловіка, як і від інших, хто благав Його зцілити їх, визнання віри як ціну їх одужання? Категорично ні! Бо сліпий уже бачив, коли до нього зверталися. Господь поставив запитання, щоб отримати відповідь: “Вірую, Господи!”. Віра, що говорила у цій відповіді, полягала в тому, щоб отримати не зір, а життя (Іларій Піктавійський, Про Трійцю 6.48).

        Ісус сам був Силоамом. Аврелій Августин: Звичайно, Бог прислухається до грішників. Але чоловік, який сказав це, ще не омив обличчя свого серця в Силоамі. Таїнство вже відбулося в його очах, але користь благодаті ще не була досягнута в його серці. Коли цей сліпий вимив обличчя свого серця? Після того, як юдеї прогнали його з-посеред себе, Господь ввів його всередину себе. Розумієте, Він знайшов його і сказав йому, як ми чули: “Ти віриш у Сина Божого?” І він відповів: “Хто Він, Господи, щоб я повірив у Нього?” Він уже міг бачити Його, звичайно, очима, але чи серцем? Ще ні. Заждіть, він побачить за мить. Ісус відповів йому: “Це Я, що розмовляю з тобою”. Чи він вагався? Він одразу вимив обличчя. Зрештою, Силоам розмовляв з ним, “що у перекладі означає: ‘Посланий'”(Йо 9:7). Хто є Тим, Хто був посланий, окрім Христа, який часто стверджував: “Я виконую волю Отця Мого, що послав Мене” (Йо 4:34; 5:30; 6:38)? Отже, Він сам був Силоамом. Чоловік, сліпий серцем, підійшов, почув, повірив, поклонився, умив обличчя і прозрів (Аврелій Августин, Проповідь 136.2).

        Йо 9:36 А хто Він?

        Він впізнає голос. Феодор Мопсуестійський: Сліпий, впізнавши Його голос – пам’ятайте, що він Його ще не бачив – сказав: “А хто Він, Господи? Скажіть мені, щоб я повірив у Нього”. З повагою він думав, що той, хто дав йому зір, хоча він був поза надією, також може показати йому Сина Божого (Феодор Мопсуестійський, Коментарі на Йоана 4.9.34-37).

        Сповідання віри початківця. Ориген: Оскільки він ще не міг сказати “я вірю”, але у незнанні відповів: “Хто Він, Господи, щоб я міг у Нього повірити?”, тому він був на межі, так би мовити, між невірою і вірою (Ориген, Коментарі на Євангеліє від Йоана, фрагмент 71).

        Йо 9:38 Вірую, Господи!

        За вірою слідує поклоніння. Василій Великий: Поклоніння слідує за вірою, а віра підтверджується силою. Але якщо ви кажете, що віруючі також знають, вони знають з того, у що вірять; і навпаки, вони вірять з того, що знають. Ми знаємо Бога з Його сили. Тому ми віримо у Того, Хто є знаний і ми поклоняємось Тому, у Кого віримо (Василій Великий, Листи 234.3*).
        * Кирило Александрійський у Коментарях на Євангеліє від Йоана 6.1 бачить тут провіщення поклоніння язичників.

        Переклад фрагментів з англійської – Максима Гонтара за виданням Ancient Christian Commentary on Scripture: New Testament IVa, John 1-10 (2007)

        Ілюстрація: El Greco – La curacion del ciego

        Приєднуйтесь до нас у Телеграм та Вайбер і отримуйте раз на тиждень дайджест найпопулярніших дописів!

        Інші дописи автора

          Оціни

          [rating-system-posts]

             

            Про автора

            Максим Гонтар
            Волонтер Патріаршої Комісії у справах Молоді УГКЦ (Календар ДивенСвіт, Спільноти УГКЦ). Програміст, захоплюється графічним дизайном та перекладом з англійської. З 2011 бере участь у щотижневих зустрічах біблійного кола та займається перекладом біблійних коментарів. Учасник Літньої Біблійної Школи УКУ в 2018 та 2019 роках.