Родовід Ісуса Христа (Мт 1:1-25)

Інші дописи автора

        Родовід Ісуса Христа (Мт 1:1-25)

        Коментарі Отців Церкви на недільне Євангеліє

        Євангеліє від Матея 1:1-25

        1. Родовід Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама. 2. Авраам був батьком Ісаака, Ісаак – Якова, Яків – Юди і братів його. 3. Юда був батьком Фареса та Зари від Тамари. Фарес був батьком Есрома, Есром – Арама, 4. Арам – Амінадава, Амінадав – Наасона, Наасон – Салмона, 5. Салмон – Вооза від Рахави, Вооз – Йоведа від Рути, Йовед – Єссея, 6. Єссей був батьком царя Давида, Давид – Соломона від жінки Урії. 7. Соломон же був батьком Ровоама, Ровоам – Авії, Авія – Асафа, 8. Асаф – Йосафата, Йосафат – Йорама, Йорам – Озії, 9. Озія – Йоатама, Йоатам – Ахаза, Ахаз – Єзекії, 10. Єзекія – Манасії, Манасія – Амоса, Амос – Йосії, 11. Йосія – Єхонії і братів його за вавилонського переселення. 12. А після вавилонського переселення в Єхонії народився Салатіїл, у Салатіїла – Зоровавел, 13. у Зоровавела – Авіюд, в Авіюда – Еліяким, в Еліякима – Азор, 14. в Азора – Садок, у Садока – Ахим, в Ахима – Еліюд, 15. в Еліюда – Єлеазар, в Єлеазара – Маттан, у Маттана – Яків, 16. у Якова – Йосиф, чоловік Марії, з якої народився Ісус, що зветься Христос. 17. Поколінь же всіх було: від Авраама до Давида чотирнадцять, від Давида до вавилонського переселення чотирнадцять і від вавилонського переселення до Христа – поколінь чотирнадцять. 18. Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, його мати, була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа. 19. Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити. 20. І от, коли він це задумав, ангел Господній з’явився йому уві сні й мовив: “Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. 21. Вона породить сина, і ти даси Йому ім’я Ісус, бо Він спасе народ свій від гріхів їхніх.” 22. А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: 23. “Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог.” 24. Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку; 25. та не спізнав її, аж поки породила сина, і він дав Йому ім’я Ісус.

        Коментарі Отців Церкви

        1:1a Родовід Ісуса Христа

        Про Його рід хто розповість? Книга подібна до сховища благодаті. Адже подібно до того, як у скарбниці якого-небудь багатія кожен знайде, що забажає, так і в цій книзі всяка душа знаходить те, чого потребує. Що означають слова [Матея]: Родовід Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама? І як каже пророк Ісайя: Про Його рід хто розповість? (Іс 53:8). Ісая проголошує, що Божественне походження Христа невимовне, а Матей викладає Його походження за тілом. Анонімний коментар 1.

        У родоводі відкривається людська природа Христа. Слід чітко знати, що, звичайно ж, праця і турбота євангелистів полягали в тому, щоб через написане ними – завдяки Духу, що в них говорив, – [люди] увірували в Христа і щоб ніхто не сумнівався про Нього: ні в тому, що Він без будь-якої зміни, переміни чи обману Бог за Своєю природою, ні в тому, що за ікономією Він істинно є людиною. Тому [Йоан] сказав: Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було – Бог (Йо 1:1). ІІ Слово стало тілом, і оселилося між нами (Йо 1:14). І [Матей] вірно написав: Родовід Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама (Мт 1:1). Нам слід знати, що Він не може бути [цілком] зарахований до [наших] поколінь, бо написано: Про Його рід хто розповість? (Іс 53:8). Адже Він був ще до [створення] світів і дорівнює за єдиносущністю Отцеві. І Він, втілившись, став прирахований до [наших] поколінь. Воістину, незмінно залишаючись Богом, Він же останнім часом став людиною. Тому і були згадані праотці, і було розказано про [близькі до Його Різдва] події, що воістину властиве [оповідям] про людей. Таким чином, [Матей] через це ясно показав, що Він причетний до нас по [земному] існуванню і природі. Якби цього не було написано, то люди вважали б, що Його поява було обманом та фантазією і що Він не був насправді людиною. Чого б [люди] тільки не зробили, якби нічого з цього не було написано! Север Антиохійський, Соборні проповіді 94.

        1b Син Давидів

        Чому Давид названий перед Авраамом? Матей не сказав: «Ісуса Христа, Сина Божого», але: Сина Давида, Сина Авраама. Але чому Йоан на початку свого Євангелія одразу показав Його Божественну природу, кажучи: Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово (Йо 1:1)? Тому що Йоан, перебуваючи у вигнанні серед язичників, написав Євангеліє по-грецьки заради язичників, які не знали ні того, що у Бога є Син, ні того, як відбулося Його народження; і тому особливо важливо було спочатку показати язичникам таємницю Його втілення, бо вони не знали, Хто Він. Отже, спочатку необхідно було показати їм, що Син Божий є Бог, а потім – що Він втілився, бо далі каже: І Слово стало тілом, і оселилося між нами (Йо 1:14). Матей же написав Євангеліє для юдеїв єврейською мовою, як ми вже сказали вище, щоб, читаючи, юдеї наставлялися у вірі. Адже юдеї завжди знали, що є Син Божий і яким чином Він – Син Божий*. Тому для них було важливо викласти природу Його Божественності, яку вони чудово знали. <…> Але чому він спочатку називає ім’я Давида, хоча Авраам передує в часі? Перше і просте пояснення таке: євангелист припускав обчислити родовід Господа від Авраама, але якби спочатку він сказав, що Господь є Син Авраама, а потім – Давида, то йому було б необхідно знову повернутися до Авраама і називати його тут двічі. Інше пояснення таке, що гідність царства більша, ніж гідність природи. Таким чином, хоча Авраам має перевагу за часом, Давид – за гідністю. Анонімний коментар 1.
        * Автор вважає, що юдеї знали про існування Сина Божого, оскільки таке існування, згідно з християнською інтерпретацією Старого Завіту, звіщається пророцтвами, а тому і доступне знанню.

        1:1c Син Авраама

        Лінія походження. Таким чином, святий Матей почав писати Євангеліє з такого вступу: Родовід Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама. Авраам був батьком Ісаака, Ісаак – Якова. І так далі, по порядку. Матей, як ми сказали, розповідає про Різдво Господа за тілом і тому починає ряд поколінь від Авраама і виділяє рід Юди, доки не доходить до Йосифа та Марії. Але треба старанно досліджувати, чому євангелист, починаючи спадкоємність роду від Авраама і перераховуючи по порядку всі імена, назвав Христа, Господа нашого, лише сином Давида та сином Авраама, говорячи: Родовід Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама. Ми знаємо принаймні, що євангелисти сказали це в такому порядку не без причини. Кожен із них – і Авраам, і Давид – за обітницею Господа і знатністю роду стає за тілом гідним родоначальником. Дійсно, Авраамові, який через обрізання став вождем юдейського роду, Господь обіцяв, що в насінні його благословляться всі народи, тобто в Христі, який сприйняв тіло з роду Авраама, як апостол пояснював галатам: обітниці ж були дані Авраамові та його потомкові (Гал 3:16). Він не сказав «і потомкам», ніби про багатьох, але як про одному: «та його потомкові», який є Христос. Отже, як за тілесним обрізанням Авраам – перший у роді юдейському, так і Давид – перший у роді юдейському за царською гідністю, тому що Бог обіцяв йому, що з плоду чресел його народиться вічний цар, Господь Ісус. Бо Давид був першим царем з Юдиного племени, з якого Син Божий сприйняв тіло. Тому не безпідставно Матей вважав нашого Господа Христа сином Давида та Авраама, бо Йосиф та Марія походять із роду Давидового, тобто царського роду; А Давид від Авраама, що за вірою став батьком народів і за тілом першим у юдейському роді. Хроматій Аквілейський, Трактат на Євангеліє від Матея 15.

        Царський родовід Христа за Матеєм. Те, що Матей представив у списку царського родоводу [Христа], Лука показав у [Його] священичому походженні*: кожен з них, один у першому, а другий у другому перерахунку, позначив належність Господа відповідно до царського та священичого коліна. І порядок спорідненості встановлюється вірно, оскільки зв’язок між цими двома колінами, що розпочався з шлюбу Давида, підтверджується [продовженням] родоводу від Салатіїла до Зоровавеля. Отже, коли Матей розглядає походження [Господа] по батьківській лінії починаючи від Юди, Лука говорить про те, що Він походить через Натана з роду Левія; і кожен по-своєму показує славу Господа нашого Ісуса Христа, що є вічний Цар та Священик; славу, [яка проявилася] також у Його походженні за тілом із цих двох родів. Неважливо, що розглядається походження Йосифа, а не Марії, бо це те саме коліно, об’єднане родинними зв’язками. І Матей, і Лука свідчать про це, коли перераховують батьків швидше за їх приналежністю до одного народу, ніж до роду, оскільки коліно, беручи свій початок від однієї людини, продовжує існування в сім’ї, пов’язаній єдиним порядком наслідування та єдиним походженням. Адже Христос має бути показаний як Син Давида та Авраама, тому [Євангеліє] так і починається: Родовід Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама; і не має значення, яке місце займає або в якому порядку перераховується [в родоводі], оскільки зрозуміло, що [святе] сімейство походить з одного [кореня]. Отже, якщо Йосиф і Марія належать до одного коліна, то коли [євангелист] показує, що Йосиф походить з роду Авраама, ми навчаємося, що Марія також належить до цього роду. Цей порядок дотримується в законі: якщо глава сім’ї помирає, не залишивши синів, то найстарший з його братів у цьому роді має взяти собі його дружину і повернути народжених синів у сім’ю померлого; таким чином збережеться порядок успадкування за первородством, оскільки вони будуть вважатися батьками тих, хто народиться після них, чи то за ім’ям чи за родом. Іларій Піктавійський, Коментар на Євангеліє від Матея 1.1.
        * Розбіжність у генеалогіях у Матея і Луки представляла проблему для давніх екзегетів. Іларій Піктавійський пояснює цю розбіжність, виводячи Ісуса, на підставі Луки, з коліна Левія, яке не мало своєї території і тому перемішалося з іншими колінами. Таким чином стає очевидним і царське походження (від Юди), і священиче (від Левія).

        Пояснення відмінностей у родоводі. Деяких бентежить, що Матей перераховує одних прабатьків, сходячи від Давида до Йосифа (Мт 1:1-16), а Лука – інших, сходячи від Йосифа до Давида (Лк 3:23-38). Цілком можливо, що Йосиф міг мати двох батьків: одного – яким народжений, а іншого – яким усиновлений*. Адже давня традиція усиновлення є також і у цього народу Божого, щоб вони набували собі синів, яких не народжували. Бо, крім того, що дочка фараона усиновила Мойсея (Вих 2:10) (вона була чужинкою), і сам Яків найбільш очевидним чином усиновив своїх онуків, народжених Йосифом, говорячи: А твої два сини, які народились у тебе в єгипетській країні, перше, ніж я прийшов до тебе в Єгипет, вони – мої. Ефраїм і Манассія будуть мої, як Рувим і Симеон. Діти ж твої, що народилися в тебе після них, будуть твої (Бут 48:5-6). Тому сталося так, що стало дванадцять колін Ізраїлю, за винятком племени Левія, яке служило при Храм (Чис 1:49)і; а з ним було тринадцять [колін], хоча в Якова було дванадцять синів. З цього стає ясно, що Лука помістив у своєму Євангелії отця Йосифа, не від якого той був народжений, але яким був усиновлений і прабатьків якого він згадав вище, доки не дійшов до Давида. Аврелій Августин, Про згоду євангелистів 2.3.5.
        * Згідно Мт 1:16, Йосиф був сином Якова. З іншого боку, згідно з Лк 3:23, Йосиф був сином Ілія. Суперечність дозволяється припущенням про біологічного та прийомного батьків.

        1:18 Народження Ісуса Христа відбулося так

        Народження Його не зменшило Його нетлінності. Тут євангелист згадує народження, а на початку Євангелія – ​​про походження. Бо тут він каже: Народження Ісуса Христа відбулося так, а там: Родовід Ісуса Христа (див. Мт 1:1). У чому різниця між народженням і походженням? І як обидва [ці поняття] вживаються стосовно Христа? Подібно до того, як вимовлене нами слово за власною своєю природою є невловимим і невидимим, коли ж виявляється написаним у книзі і ніби зодягненим у тіло, тоді і бачиться і сприймається, так і безплотне і безтілесне Слово Боже, невидиме і невимовне за Божеством, як наслідок [Свого] ​​втілення стає і видимим, і описаним. Тому, як у Того, Хто втілився, у Нього є і книга походження. Проте предметом дослідження у цьому разі є не те, чому [євангелист] сказав «родовід», а не «огляд» чи «слово», але що означає народження, а що – походження. Походження та народження різняться. Походження є первісне створення Богом, а народження – наступництво один від одного, що з’явилося від засудження на смерть внаслідок злочину. І ще: походженню властиві нетління та безгрішність, а народженню пристрасність та гріховність. Таким чином, Господь, прийнявши за природою від походження безгрішність, нетлення не прийняв, а від народження прийнявши пристрасність, не прийняв гріховності, носячи [в Собі] першого Адама в обох стосунках без [усякого] применшення. Отже, стосовно Христа походженням є не перехід від небуття до буття, але шлях від існування в образі Божому до прийняття образу раб (див. Флп 2:б-7), народження Його було подвійним – відповідним нашому [влаштуванню] і перевершуючим його. Бо народження від жінки (пор. Гал 4:4) відповідає нашому [устрою], а народження не від бажання тіла чи чоловіка, а від Духа Святого, перевершує його. Останнє провіщає і те майбутнє народження від Духа, яке буде даровано нам. Оріген, Коментар на Євангеліє від Матвія, 11.

        Таїнство Його народження. Отже, не прагніть далі, не вимагайте нічого більше сказаного і не питайте: яким чином Дух народив Немовля від Діви? Якщо при природній дії неможливо пояснити цей спосіб улаштування, то як ми зможемо пояснити його, коли чудодіяв Дух? Справді, щоб ви не турбували євангелиста і не утруждали його частими питаннями про це, він, назвавши Того, Хто вчинив це диво, звільнив себе [від усього]. Нічого більше не знаю, каже він, а знаю тільки, що те, що відбулося, відбулося силою Святого Духа. Нехай соромляться ті, хто намагається осягнути надприродне народження! Якщо ніхто не може пояснити те народження, якому є тисячі свідків, яке передвіщено за стільки століть, яке було видимим і відчутним, то якою мірою божевільні ті, хто з цікавістю досліджує і намагається осягнути невимовне народження? Ні Гавриїл, ні Матей не могли сказати нічого більше, крім того, що [це Народжене] є від Духа; але як і яким чином [народилося] від Духа, цього ніхто з них не пояснив, бо було неможливо. Так само і не думайте, що все дізналися, чуючи, що [Христос народився] від Духа. Бо хоч ми й знаємо про це, багато що нам ще невідомо, наприклад: як Невміщуваний вміщується в утробі? Як жінка носить в утробі Всемістного? Як Діва народжує і залишається Дівою? Як Дух, скажіть мені, влаштував той храм? Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє від Матвія 4.5,6*.

        * Ми знаємо, що зачаття Господа від Духа Святого, але не знаємо, як. Тому немає потреби думати про те, чого текст не говорить.

        Таїнство Його Божества. Народження Ісуса Христа відбулося так. Оскільки євангелист сказав раніше (див. Мт 1:16), що Яків породив Йосипа, та Марія, йому заручена, народила Ісуса; і щоб ніхто з тих, хто чув, не вирішив, що Народження Христа відбувалося так само, як і Його предків, він, перервавши порядок свого викладу, додав слова: Народження Ісуса Христа відбулося так. Наче говорив: народження тих батьків, про яких ми згадали, відбувалося так, як я виклав, а народження Ісуса Христа відбувалося не таким чином, а ось яким. Яким же? По зарученні Марії з Йосипом, перш ніж вони поєдналися, виявилося, що Вона має в утробі, тобто [воно походило] від Діви і без батька. Тому, перераховуючи її родоводи, [Матей] показує, що промислом Божим Христос походить від насіння Давида, і, викладаючи колишнє всупереч людській природі Народження, відкриває таємницю Його Божественності. Адже недостойно було Єдинородному Сину Божому, що народився не заради Себе, а заради людей, народитися звичайним, людським чином. Бо людина народжується в тілі підданому тліну, а Христос народився, щоб зцілити від тліну. Тому так само, як неприродно, щоб тлінна людина, народжуючись, з’являлася на світ від нетлінної цноти, так і неприродно було, щоб Єдинородний Син Божий, що народився для того, щоб зцілити від тліну, народжувався б від шлюбного розтління. Людина неминуче народжується, щоб бути, а Христос народився не через природну неминучість, щоб бути, але з волі [Свого] ​​милосердя, щоб спасти. Хіба може бути справедливим, щоб неминучість та вільна воля мали однакову гідність народження? Тому цілком справедливо Він народився не за правилами людської природи, бо був над природою. Достойна подиву поява у світі Христа, а саме – що через грішників. Дивись, народження Христове – нове і дивне, тобто через грішних людей, жінок-блудниць, перелюбників та язичників. Але такий родовід не опоганює достоїнства Христового, а прикрашає Його милосердя. Воно було настільки дивне, що Той, Хто створив і породив [для Себе] прийомних батьків, народився від [їх] синів. Його батьками стали ті, кому Він не був сином. І Він дарував їм милість, ставши їх сином. Вони ж нічого не дали Йому, щоб стати Його батьками. У людей зазвичай буває, що батьки усиновлюють собі дітей, яких самі хочуть. Він же, як син, взяв Собі прийомних батьків, яких Сам вибрав. Тоді діти приймають від батьків гідність їхнього роду, а тут батьки прийняли [її] від сина. Після заручення Матері Його Марії з Йосипом, перш ніж вони поєднувалися, виявилося, що Вона має в утробі від Духа Святого. Оскільки мало бути так, щоб усі святі народжувалися від Діви-Церкви, зарученої Христу, тому Христос народжується від зарученої Діви, щоб раби не народжувалися з більшою гідністю, ніж Пан. Але подібно до того, як сини в усьому наслідують найкращий зразок з батьківського роду, так і Марія була заручена з теслею, бо Христу, зарученому з Церквою, належало зробити все спасіння людей і всю Свою працю через хресне дерево. Анонімний коментар 1.

        Тілесне народження Христа та Його Божественність. Блаженний Матей, перерахувавши покоління, додав надію на наше спасіння, кажучи так: Народження Ісуса Христа відбулося так. По зарученні матері Його Марії з Йосипом, перш ніж вони поєднувалися, виявилося, що вона має в утробі від Духа Святого. Отже, це небесне таїнство, це приховане та затєне від віку таїнство, бо Діва зачала від Святого Духа. Цей порядок Господнього втілення повніше показує Лука, тому що він повідомляє, як ангел прийшов до Марії і привітав її, кажучи: Радуйся, благодатна (Лк 1:28) і таке інше. І коли вона запитала його, яким чином станеться те, що їй сповіщено, бо вона чоловіка не знала, сказав їй: Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий (Лк 1:35). Бо було гідно, щоб свята Марія, яка мала намір прийняти в утробі Господа слави, потім прославлялася Святим Духом і силою Всевишнього за те, що благословенною утробою взяла в себе Творця світу. Втім, і Матей, і Лука почали з тілесного народження Господа, а Йоан почав промову з Його Божественного народження: Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було – Бог. З Богом було воно споконвіку. Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього (Йо 1:1-3), щоб ми зрозуміли, як євангелисти показують подвійним таїнством і подвійним шляхом і Божественне, і тілесне народження Господа. Втім, і те, й інше народження Господа невимовне, але народження від Отця перевершує будь-яку міру оповіді та здивування. Тілесне народження Христа відбувається у часі, а Його Божественне народження – перед часами. Перше у віках, друге – напередодні віків, перше від Діви матері, друге – від Бога Отця. Тілесному народженню Господа були свідками ангели і люди, а Його Божественному народженню – ніхто, крім Отця та Сина, бо нічого не було раніше за Отця і Сина. Але оскільки Бог Слово не міг бути баченим у славі Свого Божества, Він прийняв видиме тіло, щоб показати незриму Божественність. Він прийняв від нас, щоб дарувати нам Своє. Хроматій Аквілейський, Трактат на Євангеліє від Матея 2.

        Переклад з російської – Ольга Цицик, за виданням “Библейские комментарии Отцов Церкви и других авторов I—VIII веков. Новый Завет, т. 1а, Евангелие от Матфея” (2007)

        Фото: Елемент вітража “Дерево Єссея” (храм св. Марії, Шрюбері, XIV ст.)

        Приєднуйтесь до нас у Телеграм та Вайбер і отримуйте раз на тиждень дайджест найпопулярніших дописів!

        Інші дописи автора

          Оціни

          How useful was this post?

          Click on a star to rate it!

          Average rating 1 / 5. Vote count: 1

          No votes so far! Be the first to rate this post.

             

            Про автора

            Волонтер Патріаршої Комісії у справах Молоді УГКЦ (Календар ДивенСвіт, Спільноти УГКЦ). Програміст, захоплюється графічним дизайном та перекладом з англійської. З 2011 бере участь у щотижневих зустрічах біблійного кола та займається перекладом біблійних коментарів. Учасник Літньої Біблійної Школи УКУ в 2018 та 2019 роках.