Декади місійності 2023 року. Роздуми у другий рік повномасштабного вторгнення. Празник Вознесіння Господа Нашого Ісуса Христа – «Особисте утвердження у вірі»

Читай також

  • Делегати від УГКЦ на конгресі молоді у Ватикані: нагадувати про Україну
  • В Горлицях молилися за протоєрея Григорія Назара в річницю смерті
  • «Мамо, дякую за дар життя! Дякую, що навчила вірити в Бога», — Блаженніший Святослав у вітанні з нагоди Дня матері
        • Декади місійності 2023 року. Роздуми у другий рік повномасштабного вторгнення. Празник Вознесіння Господа Нашого Ісуса Христа – «Особисте утвердження у вірі»

          Декада місійності 2023 року розпочнеться 25 травня (18 травня за григоріанським календарем) на празник Вознесіння Господнього і завершиться 4 червня (28 травня) на празник П’ятидесятниці. Цьогорічне проведення буде позначене воєнними переживаннями, адже вже 10 рік поспіль та українці боронять свою Батьківщину від російського агресора у жорстокій, святотатській війні.

          (Єв. від Луки 24, 36-53). Четвер 25 травня (18 травня).

          Запрошення. У цей урочистий день великого свята Вознесіння Христового заохочуємо всіх відгукнутися на запрошення Блаженнішого Святослава належно підготуватися до празника П’ятидесятниці. Протягом наступних десяти днів ми читатимемо тексти Євангелія від Йоана і всією парафіяльною спільнотою вслухатимемося в мудрі підказки, які Господь пропонує нам у часі війни. Теми, на які звертає нашу увагу євангелист Йоан, перегукуються з темами зцілення і лікування травм, завданих війною, та заохочують нас до практичних кроків, спрямованих до убогих і маргіналізованих, поранених і вимушено переселених. Особливу увагу ми присвятимо християнській сім’ї – домашній церкві, бо вони є першим і безпосереднім середовищем зцілення людського серця і зараз переживають найбільшу кризу і випробування.

          Роздуми під час війни. Це вже другий рік, як ми зустрічаємо Паску і П’ятидесятницю у військовому протистоянні нашого українського народу проти широкомасштабного вторгнення на наші землі російського війська. Як і учні Христа після Воскресіння сховалися в світлиці з переляку і в боязні перед лицем смерті, так і ми «налякані та повні страху», стривожені та з сумнівами, які постають у наших серцях (пор. Лк 24, 37-38), переживаємо, що буде далі,  коли завершиться ця війна. Проте, Христос як тоді, так і тепер показує нам свої рани, дозволяє себе торкнутися і співстраждає з нами. Він поруч з нами у наших муках і переживаннях, допомагає нам перетворити страх на спокій, тривогу на витривалість, розгубленість на вміння швидко і ефективно приймати правильні рішення. Він дарує нам Духа Святого і свій мир та дає нам місію проповідувати «покаяння на відпущення гріхів усім народам» (Лк 24, 47). Саме так люди, прийнявши у свої очищені серця силу Святого Духа, зможуть підготуватися до Другого Приходу Христа і Його володарювання у Царстві Божому.

          Молитовний намір. Молімося за витривалість нашого народу в молитві за перемогу у війні.

          Місійне завдання. Задумаймося, що допомагає мені зберігати мир посеред війни? Поговорімо про свої переживання з найближчими нам людьми або ж підтримаймо тих, хто потребує нашої допомоги в даний момент.  

          Читай також

        • Делегати від УГКЦ на конгресі молоді у Ватикані: нагадувати про Україну
        • В Горлицях молилися за протоєрея Григорія Назара в річницю смерті
        • «Мамо, дякую за дар життя! Дякую, що навчила вірити в Бога», — Блаженніший Святослав у вітанні з нагоди Дня матері
          • Оціни

            [ratemypost]