Комунікат щодо рецепції в УГКЦ декларації Дикастерії віровчення «Fiducia Supplicans» про душпастирське значення благословень

Читай також

  • Блаженніший Любомир Гузар невдовзі може стати святим. Глава УГКЦ розпочав беатифікаційний процес
  • Слухання голосу молоді є первинним етапом і має бути основою й вашого служіння в різних напрямах, ― Глава УГКЦ до учасників Форуму молодіжного душпастирства
  •  У Львові презентували книгу Глави УГКЦ «Бог не покинув Україну»
        • Комунікат щодо рецепції в УГКЦ декларації Дикастерії віровчення «Fiducia Supplicans» про душпастирське значення благословень

          Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав підписав Комунікат щодо рецепції в Українській Греко-Католицькій Церкві декларації Дикастерії віровчення «Fiducia Supplicans» про душпастирське значення благословень, підписаний

          КОМУНІКАТ щодо рецепції в УГКЦ декларації Дикастерії віровчення «FIDUCIA SUPPLICANS» про душпастирське значення благословень

          Відповідаючи на численні звернення єпископів, духовенства, монашества, церковних рухів та поодиноких мирян Української Греко-Католицької Церкви щодо Декларації Дикастерії віровчення «Fiducia Supplicans» (18 грудня 2023 р.) про пасторальний сенс благословень, після консультацій із відповідними експертами та компетентними інституціями прагну повідомити таке:

          1. Вищезгадана Декларація трактує пасторальний сенс благословень у Латинській Церкві, а не у Східних Католицьких Церквах. Вона не розглядає питання католицької віри чи моралі, у ній не подаються жодні приписи Кодексу канонів для Східних Церков та не згадуються східні християни. Отже, на підставі кан. 1492 ККСЦ ця Декларація стосується суто Латинської Церкви і не має правової сили для вірних Української Греко-Католицької Церкви.
          2. Українська Греко-Католицька Церква є однією зі Східних Католицьких Церков, тому має свою літургійну, богословську, канонічну та духовну спадщину, якої всі вірні зобов’язані дотримуватися та яку повинні плекати (ККСЦ, кан. 39–41). Значення поняття «благословення» в УГКЦ та Латинській Церкві є відмінними.
          3. Відповідно до богослужбової практики нашої Церкви, благословення священника чи єпископа є літургійним жестом, який неможливо відокремити від решти змісту літургійних обрядів і звести лише до обставин і потреб приватної побожності (Катехизм УГКЦ «Христос — наша Пасха», п. 505–509).
          4. За традиціями візантійського обряду поняття «благословення» означає схвалення, дозвіл чи навіть наказ щодо певного виду вчинків, молитовно-аскетичних практик, зокрема окремих видів посту та молитви. Очевидно, що благословення з боку священнослужителя завжди має євангелізаційний і катехитичний вимір, тому в жодному разі не може суперечити вченню Католицької Церкви про сім’ю як вірний, нерозривний і плідний союз любові між чоловіком та жінкою, який Господь наш Ісус Христос підніс до гідності Святого Таїнства Подружжя. Пастирська второпність спонукає нас уникати двозначних жестів, висловлювань і понять, які б викривлювали чи спотворювали Боже слово та вчення Церкви.

          Благословення Господнє на вас!

          † СВЯТОСЛАВ

          Читай також

        • Блаженніший Любомир Гузар невдовзі може стати святим. Глава УГКЦ розпочав беатифікаційний процес
        • Слухання голосу молоді є первинним етапом і має бути основою й вашого служіння в різних напрямах, ― Глава УГКЦ до учасників Форуму молодіжного душпастирства
        •  У Львові презентували книгу Глави УГКЦ «Бог не покинув Україну»
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 5 / 5. Vote count: 3

            No votes so far! Be the first to rate this post.