Великопосні реколекції з отцем Михайлом Станчишином. День 26

Читай також

  • Ознаки зла
  • Священників УГКЦ Івана Левицького та Богдана Гелету звільнили з російського полону
  • «Усмішка української молоді є надією вашого народу», – брати Taize Блаженнішому Святославу
        • Великопосні реколекції з отцем Михайлом Станчишином. День 26

          «Так говорить Господь: Я згадую про любощі твого юнацтва, про любов твоїх заручин, коли ти ішла за мною у пустиню, у незасіяну землю. (…) Подвійний бо злочин учинив народ мій: покинули мене, джерело води живої, і повикопували собі копанки, копанки діраві, що води не держать» (Єр. 2, 2; 13).

          Святий Альберт з Єрусалиму, автор первісного «Уставу Кармелітів», навчає, що для того, щоб уникнути падіння, треба зберігати мовчання та довіритись мудрості, натхненням та мовчазній дії Бога. Не слід «ображати Духа благодаті». Здобування мовчання має терпкий смак аскетичних зусиль, та Бог бажав цієї боротьби, доступної для людини.

          Сьогодні людина  поневолена багатьма словами, занурена у вирі пустослів’я. Вона перебуває у постійній гонитві, нездатна до мовчання та поваги до інших людей. Людина втратила мир та гідність. Мудрець Сирах дуже часто радить стриманість, розсудливість та хорошу поведінку. Щоб не зранити душі ані своєї, ані інших людей, щоб ніщо не стало причиною важкого упадку в діях та словах, треба дотримуватися дискретності. Наша поведінка непокоїть Сираха особливо тоді, коли ми є в товаристві, за столом. «Радощі серця, втіха душі – вино, пите вчасно й уміру потреби. Гіркота для душі – вино, пите занадто, та ще й із пристрастю і з суперечкою. Пияцтво безумному – погибель: більше гніву, зменшення сили, завдавання ран» (Сир. 31, 28-30).

          Люди тиші та мовчання, які не кидають своїх слів на вітер, є справжніми людьми. Саме мовчання дозволяє людині увійти в зв’язок зі Словом, яке є у глибині її серця. Отож, на пустелі ми не розмовляємо. Ми лише слухаємо: людина занурюється у мовчання, яким є Бог…

          Скільки є в мені тиші? Чи тиша є для мене великим випробуванням? Як часто дія якогось «вина» паралізує мене, показує мою приховану, однак, слабку сутність? Як часто «дешеве вино» полонить мій розум і волю?

          Господи, лише на пустелі тиші і мовчанні, на одинці з Тобою, я можу бути справжнім!

          Господи, дозволь мені засмакувати дорогоцінну тишу, яка є Твоїм помешканням! Навчи полюбити тишу, особливо сьогодні, коли її так сильно бракує! Навколо так багато вибухів і вогню! Люди перекрикують одне одного… Навчи мене стриманості в словах! Даруй ласку глибшого слухання! Вино з Кани має символ присутності Духа Святого, який є Духом життя і радості (Йо. 2, 1-11). Господи, даруй усім нам радості від тиші та мовчання у пустелі Твого Серця!

          Mykhailo Stanchyshyn SJ

          Читай також

        • Ознаки зла
        • Священників УГКЦ Івана Левицького та Богдана Гелету звільнили з російського полону
        • «Усмішка української молоді є надією вашого народу», – брати Taize Блаженнішому Святославу
          • Оціни

            [ratemypost]