Чи є тривога виявом недостатньої довіри до Бога?

Читай також

  • Перешкоди, щоб зустрітися з Ісусом
  • «Рятуйте пригнобленого з руки гнобителя» (Єр. 22, 3). Послання Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні щодо війни та справедливого миру в контексті нових ідеологій
  •  У Львові презентували книгу Глави УГКЦ «Бог не покинув Україну»
        • Чи є тривога виявом недостатньої довіри до Бога?

          У непростий час, в якому живемо, всі ми переживаємо тривогу. Чи є тривога проявом того, що ми недостатньо довіряємо Богові? Про це ми запитали психологиню сестру-редемптористку Катерину Молочій.

          Хочу відразу сказати, що тривожність – це не гріх і не хвороба. Про це варто пам’ятати, коли спілкуємося з людьми, які більш схильні до переживання тривожності. Водночас, людям з високою тривожністю може значно полегшити життя робота з психологом або психотерапевтом, це допоможе розуміти себе та виробити шляхи проживання свого тривожного стану.

          Також, тривога – не є тільки психологічною проблемою. Тут неостанню роль відіграють фізіологічні особливості людини, виховання, культура проживання страху у певній сім’ї чи в середовищі нашого зростання, а вже потім – це стресові ситуації, які ми переживаємо.

          Тривожні люди – це люди, в яких є дуже чутлива нервова система. Тобто це особливість тіла. Ми знаємо, що кожна людина по-іншому поводиться у кріслі стоматолога. Бувають чутливі зуби чи ясна, які реагують на гаряче, солодке чи холодне… Щось схоже відбувається з нашою тривожністю. Через особливості організму, спадковість та інші фактори.

          Отже, якщо людина дуже тривожна, вона не може просто перестати переживати, як цього часто вимагає від неї оточення. Якщо таку дитину, чи вже дорослу людину, постійно про це просять, зляться на неї, то вона вчиться приховувати свої переживання. Це не є добрим способом, бо спричиняє сильні страждання, часто переходить у різні захворюювання. Людина замикається у собі, але переживань менше не стає.

          Що можна зробити, щоб екологічно проживати свою тривожність? Вчитися приймати свої особливості. Вони також мають свої позитиви, які вартує шукати та використовувати. Тривога – це наш сигнал про пошук безпеки. Тому тривожні люди швидше можуть помічати небезпеку, попереджаючи цим негативні події. Також люди з високою тривожністю більш емпатійні та чутливі до потреб інших людей. Це можна використати при виборі професії та приносити користь іншим у роботі в сфері «людина-людина».

          Я думаю, що після такого пояснення вже не вартує зупинятися на тому, чи це може бути проявом недовіри до Бога. Недовіра може виникати через те, що чутливих людей інколи цькують та нетерпеливо до них ставляться. Тому лише скажу, що Бог є дуже чутливим до найслабших та найвразливіших. Якщо ви не отримуєте розуміння від своїх близьких, у стосунку з Богом ви можете бути абсолютно безпечні. 

          Моліться своєю тривожністю, розкажіть Богові про свої переживання, знайдіть у Святому Письмі моменти, де сам Ісус тривожився та пам’ятайте, що Бог є завжди поряд і Він приймає нас такими, як ми є! А ще, саме Він нас такими задумав, отже у Нього  є план, як використати цю особливість для нашого спасіння та на користь світу!

          Підготувала Тетяна Трачук

           

          Читай також

        • Перешкоди, щоб зустрітися з Ісусом
        • «Рятуйте пригнобленого з руки гнобителя» (Єр. 22, 3). Послання Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні щодо війни та справедливого миру в контексті нових ідеологій
        •  У Львові презентували книгу Глави УГКЦ «Бог не покинув Україну»
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 4.3 / 5. Vote count: 7

            No votes so far! Be the first to rate this post.

               

              Про автора

              Учасник команди ДивенСвіт:)