— Ти кажеш: “Велика Субота”. А для мене — це просто ще один день, коли Бог мовчить. І мовчить так довго, що хочеться кричати Йому в обличчя: де ж Ти був? — … — Де Ти був, коли помирали ті, кого я любив? Де Ти був, коли я молився і залишався сам? Коли тиша в моєму серці ставала важча за будь-який крик? — Розумію. Але я не хочу дати тобі легку відповідь. Я навіть не…
Читати даліБог
ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР
У день спомину Тайної Вечері важливо причаститися. Стати учасником Дару Життя, а не споглядачем. Випікаючи паску і готуючись до паски головне не забути про Пасху-Христа. Дуже шкода що на деяких парохіях у цей день не звершується Літургія. Прикро коли християни не усвідомлюють, що Євхаристія це основний знак нашої ідентичності. Що причастя це не практика Великого Посту, а постійна пожива душі. “Щасливі будете, якщо так чинитимете”- каже Ісус вмиваючи ноги апостолам. Він запрошує нас бути людям,…
Читати даліЮДА
– Ти думаєш, Юді могло бути прощено? – Думаю, так. Бо якщо Божа любов справді безмежна, то й прощення не має меж. Навіть для нього. – Але ж він зрадив самого Христа! Це вже не просто помилка. Це – зрада близькості, довіри, самої істини. – І все ж, чи не в тому й суть Євангелія? Що навіть у найтемнішій зраді ще залишається можливість повернутися? Поглянь на Петра — тричі зрікся, але його обійняла благодать. –…
Читати даліВЕЛИКА СЕРЕДА: ЗРАДА ЮДИ
Одним з найбільш частих епітетів, якими характеризується постать Юди в літургійних текстах Великої Середи є «сріблолюбство». Поза тим богослужбові тексти говорять теж про “ненаситність” його душі, жадібність. Ці ознаки портрету Юди говорять з одного боку про жагу до грошей, коли учень стає звичайним злодієм, крадучи для себе зі спільної скарбоні. З іншого – Юда стає втіленням нещирості у стосунках з Учителем, носячи у серці приховані мотиви, розрахунки і амбіції. Що заховано залаштунками зради Юди? Навряд…
Читати даліХристос не прийшов, щоб Його полюбили всі
Ми часто забуваємо, що Христос не прийшов, щоб Його полюбили всі. Він прийшов, щоб сказати правду, а правда — ріже. Вона розділяє. Вона витягує нас з тіні. Вона змушує обирати: або світло, або темряву. А люди люблять темряву більше за світло, бо їхні діла лукаві. І якщо Христос сьогодні увійшов би в наші міста, наші церкви, наші суди, наші домівки — ми не впізнали б Його. Ми не витримали б Його погляду, Його мовчання, Його…
Читати даліВЕЛИКИЙ ВІВТОРОК
Уривки з книги Йова прочитуються у страсний тиждень недаремно. Спочатку Йов – сертифікований праведник. Цим розпочинається одноіменна старозавітня книга. Він богобоязкий. Збагачений мудрістю, побожністю, піклуванням про родину. Він, які і годиться, оточений багатьма дітьми. У нього статки. Він успішний шейх. Протягом століть книга Йова дивувала, захоплювала і виводила людей з проторених стандартів сприйняття життя і віри. Це перше філософське осмислення людських страждань. Вона теж є у найширшому сенсі універсальна, як універсальним є досвід страждань. А…
Читати даліБог — це дім
— Знаєш… останнім часом мені постійно щось щемить всередині. Ніби тягне. Але я не знаю куди. — Це ностальгія. — Але за чим? Я не можу цього згадати. Це не дитинство. Не місто. Не люди. Це щось інше. — Це туга за домом. Але це не туга за місцем. Дім — це не місце. Це коли тебе обіймають так, ніби ти ніколи не був загублений. — Ти про любов? — Про обійми. Бо любов іноді…
Читати даліГРА
— Дивися, як вони граються. Цілими годинами — і ніби часу не існує. — Діти вміють бути повністю в моменті. Коли граються — то по-справжньому, без “але”, без напівсерйозності. — Я іноді заздрю їм. Ми, дорослі, ніби втратили цю здатність — бути всім серцем у чомусь. — Знаєш, Ісус казав: “Якщо не станете як діти…” — …то не увійдете в Царство. Так, я пам’ятаю. Але хіба це не про дитинність? Про наївність? — Ні. Не…
Читати даліВЕЛИКИЙ ПОНЕДІЛОК
У Святий і Великий Понеділок церква у осерді своїх роздумів ставить постать відомого праведника старозавітньої церкви Йосифа Прекрасного, сина патріярха Якова (Ізраїля). Він повстає як вражаючий прообраз Христа. Між Йосифом і Христом є багато разючих паралелів, через які патристична екзегеза вбачала у першому старозавітну ікону Спасителя, літургійно осмисливши у богослужбових текстах Великого Понеділка.
Читати даліНа/По вернення
— Чому я знову все зіпсував? Чому я завжди вибираю не те? — Бо твоє серце ще не навчилось слухати. Ще кам’яне. Ще саме не знає що хоче. — Я не хочу мати кам’яне серце. Я втомився… — Це добрий початок. Бо навернення починається саме з втоми. З голоду. Зі спраги чогось нарешті справжнього, а не штучного чи пластикового. — А якщо я не зможу змінитися? Якщо це вже моя природа — помилятися? — Це…
Читати далі