ЩОБ ВИ БУЛИ МОЇ
~
Лев 20, 22-23; 26: “І ви будете додержувати всі постанови Мої й усі устави Мої, і будете виконувати їх, і не виригне вас земля та, куди Я впроваджаю вас, щоб сиділи ви в ній. І не будете ви ходити за звичаями люду, що Я виганяю перед вами, бо все те робили вони, і Я їх обридив. … І будьте для мене святі, бо святий Я, Господь. І Я відділю вас від тих народів, щоб ви були Мої.” (UBIO)
~
Бог проводить виховну годину (чи виховних 40 років) з Ізраїлем. Найважливіше, що Він каже у ній, – “щоб ви були мої”.
•
Уся Біблія – це книга стосунків.
Книга любові Бога до людей і убогих намагань людей полюбити Бога.
Саме любов робить когось, кого люблю, моїм.
Саме любов того, хто мене любить, робить мене його.
Але лише взаємна любов здатна зробити стосунки справжніми. Важко любити того, хто цієї любові не приймає.
•
Що для мене означає бути Його, Божою?
Належати тому, кому належить все?
Через таку приналежність Бог вділяє мені величезні привілеї. Вводить у свої таємниці.
Відкриває щось нове про себе і про мене. Про світ.
Бути Його – бути з Ним.
Ісус у Новому Завіті кличе учнів, щоб були з Ним.
А вже потім дає їм дари зцілення, проповіді, силу виганяти зло.
Але перша умова – бути з Ним.
•
Я не уявляю, чи є кращі слова, ніж ота пропозиція належати Йому.
Зараз, коли стосунки так важко збудувати, коли страх бути відкиненими настільки паралізує, що легше витерпіти кривду, аніж втрати того, хто кривдить, бо страшно залишитися самим.
•
Бог – той, хто лікує від кривд.
Стосунки з Ним – найкращий урок мистецтва стосунків.
Він вчить любити і належати по-справжньому.
Належати Йому – це найбільша свобода.
Сестра Антонія Шелепило, «Плани на завтра»
