Людина не існує ізольовано — її вибори впливають на інших

На останній зустрічі Альтернативної п'ятниці, проєкту “Добрі христисяни - чесні громадяни”, який реалізувала Молодіжна Комісія Тернопільської-Зборівської Архиєпархії в Молодіжному християнському просторі м. Тернополя розглядали тему любові у дії: особистої та суспільної відповідальності. Лектором виступив отець Тарас Криса, ліцензіат канонічного права, священник Архикатедрального Собору НЗПБ. 

Сучасний світ дедалі частіше ставить людину перед вибором: залишатися осторонь чи брати на себе відповідальність — за власні вчинки, за інших людей, за суспільство загалом. Християнське розуміння відповідальності нерозривно пов’язане зі свободою та любов’ю, адже справжня свобода завжди передбачає усвідомлений вибір добра.

Відповідальність як покликання людини

Святе Письмо від самого початку показує людину як істоту вільну і відповідальну. Господь покликав людину до святості у свободі, залишаючи їй можливість вибору: «Якщо тільки побажаєш – заповіді збережеш» (пор. Сир. 15, 15). Уже в раю Бог дає людині не лише свободу, а й заповідь, яка вчить відповідальності за власні рішення. Заборона їсти з дерева пізнання добра і зла стає знаком того, що кожен вибір має наслідки.

Після гріхопадіння Господь звертається до Адама із запитанням: «Адаме, де ти?» — не для того, щоб покарати, а щоб спонукати до усвідомлення і покаяння. Проте замість прийняти відповідальність, Адам і Єва починають виправдовуватися, перекладаючи провину один на одного. Цей біблійний образ дуже близький і сучасній людині, якій часто легше знайти винного, ніж чесно подивитися на власні вчинки.

Водночас Святе Письмо наголошує: кожен відповідає за свої діла. «Бо ти воздаєш кожному згідно з його вчинками» (пор. Пс. 62, 13). Пророк Єремія також підкреслює особисту відповідальність, відкидаючи колективне перекладання вини: «Батьки їли зелений виноград, а на зубах у синів оскома» більше не буде виправданням.

Особиста і суспільна відповідальність

Особиста відповідальність — це здатність людини усвідомлювати себе причиною власних дій. Вона формується у глибині сумління і не залежить від зовнішнього контролю. Саме вона спонукає до чесності, саморозвитку та етичної поведінки навіть тоді, коли ніхто не бачить.

Суспільна відповідальність, своєю чергою, виростає з розуміння взаємозв’язку між особою і громадою. Людина не існує ізольовано — її вибори впливають на інших. Тому відповідальність проявляється у турботі про довкілля, активній громадянській позиції, волонтерстві, захисті прав людини та підтримці соціальної справедливості.

Три стовпи свідомої поведінки

Свідома відповідальна поведінка спирається на три важливі основи. Перша — усвідомлення: здатність бачити потреби навколишнього світу та розуміти наслідки власних дій. Друга — співпереживання, яке не дозволяє залишатися байдужими до болю та проблем інших. І третя — служіння, тобто конкретні дії, спрямовані на покращення життя спільноти та підтримку вразливих.

Відповідальність у щоденному житті

Відповідальність має багато вимірів і проявляється в різних сферах життя. В екології це може бути особисте рішення не шкодити довкіллю та спільна участь у заходах з його збереження. У професії — сумлінне виконання своїх обов’язків і готовність допомагати молодшим колегам. У житті держави — чітка громадянська позиція та волонтерська діяльність. У родині — турбота про близьких і виховання в дітях поваги до інших людей.

Кожен жест любові й відповідальності, навіть найменший, створює хвилю, яка здатна змінювати суспільство. Не потрібно чекати ідеальних умов або великих можливостей. Справжні зміни починаються там, де людина вже є, і з тим, що вона має. Любов у дії — це щоденний вибір бути відповідальним, вільним і відкритим на Бога та ближнього.

Юлія Сиротюк