На Генеральній асамблеї Душпастирської Ради УГКЦ обговорили майбутнє молодіжного служіння

Як зберегти зв’язок із молодими українцями, які через війну опинилися в різних країнах світу? Як допомогти їм знайти своє місце в церковних спільнотах за кордоном? І що потрібно змінити в молодіжному душпастирстві, щоб Церква могла відповідати на потреби нового покоління? Про ці виклики говорили під час Генеральної асамблеї Душпастирської Ради Патріаршої курії УГКЦ, яка відбулася 21–25 вересня у Люрді (Франція).

Упродовж п’яти днів представники різних напрямів душпастирського служіння обговорювали питання покликань, християнської родини, катехизації, синодальності, комунікації, нового Кодексу канонів УГКЦ та співпраці між патріаршими структурами.

До учасників Асамблеї долучився Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, подякувавши членам Душпастирської Ради за працю та наголосивши на важливості церковної єдності, яка сьогодні має виявлятися у спільній відповідальності за місію Церкви.

Однією з тем зустрічі стало молодіжне душпастирство, яке в умовах повномасштабної війни зіштовхнулося з новими викликами. Мільйони молодих українців виїхали за кордон, частина з них уже кілька років живе в інших країнах, навчається, працює та будує своє майбутнє. Для Церкви це означає потребу переосмислити підходи до праці з молоддю, налагодити співпрацю між душпастирями в різних країнах і допомогти молодим людям зберігати зв’язок зі своєю церковною традицією.

Діяльність Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді на Асамблеї представив заступник голови комісії отець Роман Демуш, розповівши про основні напрями роботи, нещодавній Форум душпастирства молоді УГКЦ в Європі, результати соціологічного дослідження потреб молодих українців за кордоном та перспективи розвитку молодіжного служіння.

За словами отця Романа, досвід останніх років показує, наскільки важливо сьогодні підтримувати зв’язок між молодіжними спільнотами в Україні та світі.

— Ми бачимо, наскільки змінилася географія нашої молоді. Сьогодні українські хлопці й дівчата живуть у різних країнах, але це не означає, що вони перестали бути частиною нашої Церкви. Для нас важливо, щоб молода людина, незалежно від того, де вона опинилася, могла знайти спільноту, священника, людей, з якими можна розділити свої переживання, поставити запитання, разом молитися і зростати у вірі. Тому наше завдання — налагоджувати співпрацю між душпастирями та молодіжними спільнотами, щоб цей зв’язок не втрачався, — зазначив отець Роман Демуш.

Підґрунтям для обговорення стали також результати дослідження «Потреби молоді УГКЦ в Європі», які представили під час Форуму душпастирства молоді УГКЦ в Європі, що відбувся 8–10 вересня у Римі. Дослідження засвідчило, що для молодих людей, які підтримують зв’язок із Церквою, важливими залишаються духовний супровід, відчуття приналежності до спільноти та можливість бути активними учасниками церковного життя.

Одним із викликів є підготовка душпастирів до праці з молоддю, яка живе в різних культурних середовищах, має відмінний досвід і по-різному переживає наслідки війни.

— Молодь сьогодні потребує живого спілкування, довіри й автентичності. Ми не можемо просто переносити ті самі формати молодіжних зустрічей з однієї країни в іншу й очікувати однакових результатів. Потрібно слухати молодих людей, розуміти середовище, в якому вони живуть, і разом із ними шукати відповіді на питання, які їх хвилюють. Саме тому для нас таким важливим був Форум у Римі. Він дав можливість почути досвід душпастирів із різних країн і розпочати спільну працю над подальшим розвитком молодіжного служіння, — розповів заступник голови Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді.

Одним із результатів Римського форуму має стати дорожня карта душпастирства молоді УГКЦ в Європі. Її напрацьовують з урахуванням досвіду місцевих спільнот, потреб молодих людей та можливостей співпраці між церковними структурами.

Ще однією темою, яку порушили під час Асамблеї, стала підготовка до Світового дня молоді 2027 року в Сеулі. Для українських учасників ця подія матиме особливе значення. Молодь з України та українських громад за кордоном зможе зустрітися з ровесниками з усього світу, поділитися власним досвідом життя під час війни та розповісти про країну, яка продовжує боротися за свою свободу.

Також це буде нагода представити світові українську молодь, яка попри всі випробування навчається, працює, волонтерить, розвиває спільноти, допомагає військовим і знаходить сили підтримувати інших.

— Ми хочемо, щоб у Сеулі українська молодь могла розповісти світові свою історію. Звичайно, це буде історія про війну, втрати, біль і випробування, які переживає наш народ. Але це також історія про віру, надію, солідарність і величезну силу молодих людей, які не здаються. Для нас важливо, щоб молодь з України та українських спільнот за кордоном відчувала себе частиною однієї великої церковної родини. І підготовка до Світового дня молоді вже сьогодні може стати нагодою для нових знайомств, співпраці та спільних ініціатив, — наголосив отець Роман Демуш.

Під час Асамблеї учасники також обговорили комунікаційну стратегію УГКЦ, розвиток онлайн-платформи, синодальну взаємодію та культуру діалогу. Йшлося про те, як покращити обмін інформацією між церковними структурами, зробити комунікацію доступнішою та допомогти людям, які живуть далеко від своїх громад, залишатися залученими до життя Церкви.

Підсумовуючи участь у Генеральній асамблеї, отець Роман Демуш наголосив на важливості спільного бачення молодіжного душпастирства та постійної взаємодії між тими, хто працює з молоддю.

— Нам важливо, щоб молодіжне душпастирство не обмежувалося окремими подіями чи ініціативами. Ми прагнемо вибудовувати середовище, в якому молоді люди зможуть зростати, брати відповідальність, відкривати свої таланти й покликання. І це неможливо зробити силами лише однієї комісії чи однієї єпархії. Потрібна співпраця всієї Церкви, адже молодь, з якою ми працюємо сьогодні, — це ті люди, які завтра творитимуть життя наших парафій і спільнот.

Підготувала Наталія Павлишин