Спадщина Патріарха Йосифа Сліпого як орієнтир для душпастирства молоді в Європі

У межах Форуму душпастирів молоді УГКЦ в Європі, який 8–10 вересня проходить у Римі, учасники спільно молилися в Прокатедральному Соборі Святої Софії. Архиєрейську Літургію очолив Апостольський адміністратор Апостольського екзархату для українців-католиків в Італії, Голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ владика Григорій Комар.

У своїй проповіді владика Григорій, зокрема, зазначив:

— Ми, як священники, маємо таку велику спокусу — багато говорити і навчати. Це небезпека в тому, що ми можемо проповідувати самі, не чуючи Його, не слухаючи Його. Ми можемо свої власні думки проповідувати власними словами, але найважливіше — щоб ми це робили силою і в ролі тих, хто має відкрите серце для служіння своєму Святому Господу.

— Господь не дає своє слово як якусь інформацію, як якісь знання, щоб ми просто щось мали про Бога, про духовне життя чи про щось інше. Він дає нам слово, щоб ми жили. Щоб ми мали це життя. І тоді разом із цим словом приходить сила, приходить наснага, приходить усе, що необхідно, щоб це слово розквітало і приносило плоди у нашому житті.

Після Богослуження учасники Форуму мали нагоду разом із отцем Марком-Ярославом Семегеном, президентом Релігійного товариства «Свята Софія» пороздумувати про спадщину Патріарха Йосифа Сліпого

Говорячи про Патріарха Йосифа Сліпого, отець Марко назвав його прикладом прогресивного мислення. 

— Вільна й незалежна віра і наука — це те, що було особливо цінним для Патріарха Йосифа. Бо як віра без науки не може бути дуже сприятливою, так і наука без релігійності — це втрата людських цінностей, які вона береже в собі. Це не моє твердження, це так людина і людські способи розуміють.

Цю думку священник особливо адресував молоді та тим, хто працює з молодими людьми, адже завдання душпастирства полягає не тільки в тому, щоб передати певні знання чи сформулювати правильні відповіді, а важливо допомогти молодій людині розвивати власну відповідальність, свободу та здатність служити іншим.

Говорячи про спадщину Патріарха Йосифа Сліпого, отець Марко закликав учасників Форуму дивитися на неї через потреби сьогодення. 

— Ми маємо думати про наш час тепер. Вчора вже не наше, завтра ще не наше, а є лише теперішнє. Якщо в нас не буде цієї віри і в цей красивий час, ми її втратимо, ми її згноїмо. І ми вже не зможемо молитися вільно, необмежено. Ми не зможемо вчитися і вільно робити те, що ми хочемо робити. Такий приклад, такий інструмент — це дійсно те, що ми можемо застосувати.

Для учасників Форуму ці слова прозвучали в контексті розмови про сучасне служіння українській молоді в Європі. Адже одне з головних завдань зустрічі — зрозуміти, як допомогти молодим українцям зберігати зв’язок із Церквою, своєю спільнотою та Україною в нових обставинах. 

Також учасники мали нагоду відвідати меморіальні кімнати, в яких після звільнення з радянських таборів до кінця життя жив Патріарх Йосиф. У цих приміщеннях, крім збережених церковні реліквії Патріарха, залишилися особисті речі, розкладені так, як в останній день його земного життя.

Підготувала Наталія Павлишин

Світлини Павла Гедзика