“Так важливо зрозуміти, до чого тебе кличе Бог і де ти сьогодні можеш Йому служити” - молодь Тернополя зустрілася з владикою Браєном Байдою

Духовна зустріч владики Браєна Байди та молоді Тернополя в рамках проєкту “Альтернативна п’ятниця” стала нагодою для спільної молитви, відкритого спілкування та роздумів над питаннями, які особливо важливі для молодого покоління: збереження української ідентичності, відповідальність за майбутнє України, розпізнання особистого покликання, навернення, прощення та сила християнської спільноти. У центрі зустрічі були віра, пошук відповідей на життєві запитання та прагнення молодих людей глибше зрозуміти своє місце в Церкві й суспільстві.

Програма зустрічі розпочалася у храмі з Божественної Літургії. Спільна молитва стала важливим початком спільного вечора, об'єднавши молодих людей навколо Христа та створивши простір для духовного зосередження. Участь у Літургії нагадала про те, що християнське життя починається не лише з пошуку відповідей на складні запитання, а передусім із зустрічі з Богом, слухання Його слова та відкритості до Його присутності.

Після богослужіння молодь продовжила спілкування у форматі зустрічі з владикою Браєном Байдою, головою Патріаршої комісії Української Греко-Католицької Церкви у справах молоді. Це була можливість поставити запитання, які стосуються не лише особистого духовного життя, а й ширших викликів, перед якими сьогодні стоять українська молодь, Церква та суспільство. Особливістю зустрічі став відкритий формат спілкування. Молодь порушувала теми, що виходять за межі повсякденних турбот: як залишатися вірними своїм цінностям у світі, що швидко змінюється, як не втратити зв'язок із власним корінням, як приймати важливі життєві рішення та як будувати стосунки з Богом і людьми.

Одне із запитань, яке прозвучало під час зустрічі, стосувалося української молоді, що перебуває за кордоном. В умовах війни багато українців були змушені залишити свої домівки, розпочати життя в інших країнах, пристосовуватися до нових культурних середовищ, освітніх систем і суспільних обставин. Особливо важливим у такій ситуації є збереження зв'язку з Україною, рідною мовою, культурою та християнською вірою. Молодь прагнула почути, як у нових обставинах не втратити власної ідентичності та водночас навчитися бути частиною суспільства країни, яка стала новим домом. Це питання стосується не лише мови чи національних традицій, а й усвідомлення власного походження, історії, духовної спадщини та відповідальності за їх передавання наступним поколінням.

“Українська ідентичність не повинна залишатися лише спогадом про минуле або символом, який людина зберігає на відстані. Вона може проявлятися у щоденному житті: у спілкуванні українською мовою, підтримці зв'язків із родиною та громадою, участі в житті українських парафій, збереженні традицій і зацікавленні історією своєї країни. Важливу роль у цьому відіграє Церква, яка для багатьох українців за кордоном стає місцем зустрічі, духовної підтримки та збереження національної пам'яті. Українські греко-католицькі парафії допомагають молодим людям відчувати, що вони не залишилися наодинці зі своїми викликами, а належать до спільноти, яка об'єднана вірою, мовою та спільним корінням”, - зазначив владика Браєн. 

Продовженням розмови про ідентичність стало запитання про те, як молоді люди можуть стати амбасадорами України у світі. Сьогодні образ України за кордоном формується не лише через офіційні заяви, дипломатичні зустрічі чи повідомлення в медіа. Його творять також конкретні люди — студенти, волонтери, молоді фахівці, представники українських громад, митці та всі, хто своєю поведінкою демонструє, якою є Україна та що вона відстоює.

“Бути амбасадором України означає не просто розповідати про свою державу, а представляти її через власні вчинки, відповідальність, гідність і здатність будувати добрі стосунки з людьми різного культурного походження. Це можливість ділитися українським досвідом, розповідати правду про війну, знайомити інших із культурою та історією України, а також формувати простір для взаєморозуміння й солідарності. І найважливіше - свідчити любов Христа, Його любов, попри важкі та страшні обставини життя”, - підкреслив владика

Він також додав, що особливо важливо, щоб молодь за кордоном не втрачала відчуття причетності до долі своєї Батьківщини. Навіть перебуваючи далеко від України, вона може підтримувати українські ініціативи, долучатися до волонтерства, представляти українську культуру, допомагати співвітчизникам і розповідати міжнародній спільноті про потреби своєї країни. Водночас бути амбасадором України — це не обов'язково виконувати особливу місію чи обіймати офіційну посаду. Часто це починається з простих речей: залишатися собою, не соромитися свого походження, бути відкритим до інших і гідно представляти цінності, які формують українське суспільство.

Ще одне важливе запитання стосувалося ролі молодого покоління в розбудові майбутнього України. У час війни ця тема набуває особливого значення, адже молоді люди сьогодні не лише переживають наслідки історичних подій, а й безпосередньо впливають на те, якою буде країна після перемоги та як відбуватиметься її відновлення. Молодь є важливою частиною суспільства, здатною приносити нові ідеї, шукати нестандартні рішення, створювати громадські ініціативи та брати відповідальність за спільне благо. Її участь у житті країни не обмежується майбутнім — вона потрібна вже сьогодні. Розбудова України відбувається на різних рівнях: у родинах і громадах, у навчальних закладах, на робочих місцях, у громадському секторі, волонтерських рухах і державних інституціях. Кожен із цих просторів потребує людей, які готові не лише критикувати проблеми, а й працювати над їх розв'язанням.

Для молодих християн відповідальність за майбутнє країни також пов'язана з питанням цінностей. Якими принципами керуватися, ухвалюючи рішення? Як залишатися чесними у складних обставинах? Як не бути байдужими до потреб інших? Як поєднати особисті амбіції зі служінням суспільству? Ці питання нагадують, що майбутнє держави залежить не тільки від економічних показників чи політичних рішень, а й від людей, які її творять. Відповідальність, гідність, солідарність, повага до людського життя та готовність служити спільному благу є важливими орієнтирами для молодого покоління.

Окремою темою зустрічі стало розпізнання особистого покликання. Для молодої людини це питання часто пов'язане з пошуком власного місця у світі, вибором професії, майбутнього способу життя, стосунків і відповідальності, яку вона готова взяти на себе. У християнському розумінні покликання не зводиться лише до вибору професії чи рішення присвятити себе богопосвяченому життю. Воно стосується глибшого запитання: до чого Бог кличе людину, які дари їй довірив і як вона може використати їх для добра інших.

Владика пояснив: “Розпізнання покликання рідко відбувається миттєво. Воно потребує часу, молитви, чесного погляду на себе, досвіду служіння та готовності прислухатися до людей, які можуть допомогти побачити власні сильні сторони й обмеження. Важливими є також здатність розрізняти власні бажання, очікування суспільства та те, що справді приносить глибокий сенс. Для молоді особливо актуальним є вміння не піддаватися тиску необхідності швидко визначитися з усім своїм майбутнім. Не кожна відповідь приходить одразу, а не кожне рішення можна прийняти без сумнівів. Проте шлях пошуку може стати часом внутрішнього зростання, поглиблення віри та кращого розуміння себе. Молитва, участь у житті Церкви, духовний супровід і служіння ближнім можуть допомогти молодій людині відкрити, де її здібності та прагнення зустрічаються з потребами інших людей. Адже покликання — це не лише про особисту реалізацію, а й про те, як через власне життя приносити добро світові. Бо так важливо зрозуміти, до чого тебе кличе Бог і де ти сьогодні можеш Йому служити”. 

Після обговорення суспільних і життєвих тем молодь продовжила розмову з владикою, порушуючи питання навернення, прощення та спільнотності. Цей етап зустрічі переніс увагу з ширших суспільних викликів на особистий духовний досвід і стосунки людини з Богом та іншими людьми. Тема навернення є особливо важливою для християнського життя. Вона стосується не лише моменту, коли людина приходить до віри, а й постійного внутрішнього оновлення, переосмислення власних вчинків і готовності змінювати те, що віддаляє її від Бога та ближніх.

“Навернення починається з усвідомлення правди про себе — своїх помилок, слабкостей, страхів і водночас прагнення жити інакше. Це шлях, який потребує смирення, рішучості та довіри до Божого милосердя. Для молодої людини важливо розуміти, що віра не вимагає вдавати досконалість, а запрошує знову і знову повертатися до Бога, навіть після помилок і падінь”, - сказав владика Браєн до молоді.

Не менш глибокою є тема прощення. У повсякденному житті кожна людина стикається з непорозуміннями, образами, розчаруваннями та болем, який можуть завдати інші. Прощення не завжди є простим рішенням, адже воно потребує часу та внутрішньої праці. У християнському розумінні прощати — не означає заперечувати завдану кривду, виправдовувати несправедливість чи вдавати, що болю не існує. Йдеться про поступове звільнення від ненависті та бажання помсти, про можливість не дозволити пережитій образі визначати все подальше життя. Водночас прощення не скасовує потреби в особистих межах, відповідальності та відновленні довіри там, де це можливо.

Ще однією темою, яка зацікавила молодь, стала спільнотність. У світі, де люди часто переживають самотність, невизначеність і надмірне інформаційне навантаження, особливого значення набувають середовища, у яких можна бути почутими, знайти підтримку та розділити з іншими власний досвід. Християнська спільнота — це більше, ніж місце регулярних зустрічей чи спільної молитви. Це простір, у якому люди вчаться приймати одне одного, відповідати за спільну справу, підтримувати в складні моменти та разом шукати Бога. Тут віра стає не лише особистим переконанням, а й досвідом взаємної любові та служіння.

Особливо важливою спільнота є для молоді, яка шукає відповіді на фундаментальні життєві питання. У ній можна зустріти людей зі схожими цінностями, отримати підтримку в періоди сумнівів, долучитися до добрих справ і відкрити власні таланти. Водночас справжня спільнотність вимагає готовності виходити за межі власних потреб, слухати інших, приймати відмінності та працювати над стосунками. Для Церкви молодіжні спільноти є важливим середовищем, у якому молоді люди можуть не лише поглиблювати свою віру, а й ставати активними учасниками церковного життя. Саме через такі середовища формується досвід відповідальності, взаємодопомоги та служіння, який згодом переноситься у родини, професійне життя й суспільство.

Завершилася зустріч Молитвою Прослави, яку провадила спільнота Архикатедрального Собору Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці м. Тернополя “Діяння Апостолів”. Після розмови, запитань і спільних роздумів молодь знову об'єдналася в молитві, щоб звернути свої думки й серця до Бога. Молитва Через спільний спів і молитву учасники могли ще раз зосередитися на Божій присутності та довірити Йому свої переживання, пошуки й надії.

Зустріч молоді Тернополя з владикою Браєном Байдою стала нагодою поєднати духовний досвід із відкритою розмовою про виклики сучасного світу. Від питань збереження української ідентичності за кордоном і представлення України у світі до особистого покликання, навернення та прощення — усі ці теми об'єднує прагнення знайти сенс, зрозуміти власну відповідальність і навчитися жити відповідно до своїх цінностей. Такі зустрічі створюють простір для діалогу між поколіннями, допомагають поглиблювати віру та відкривати нові перспективи особистого й спільнотного життя.