Від молитви до дії: як ProЛІС формує покоління відповідальних українців

Упродовж семи днів, з 12 до 18 липня, мальовничі Мшанецькі пагорби стали місцем зустрічі п’ятдесяти молодих людей з різних куточків України, які взяли участь у світоглядному таборі ProЛІС. Цей унікальний проєкт Патріаршої Комісії УГКЦ у справах молоді,об’єднав молодих лідерів, які вже сьогодні активно служать у своїх громадах, виховують майбутнє покоління українців, формують культуру відповідального громадянства та власним життям свідчать про християнські цінності. 

Сім днів молитви, діалогу та нових відкриттів

Особливо цінною стала безпосередня присутність голови Патріаршої Комісії УГКЦ у справах молоді  ―  владики Браяна Байди на таборі ProЛІС, який підтримав ініціативу й упродовж усього тижня був активним учасником життя табору. Єпископ долучався до всіх активностей, спілкувався з молоддю, ділився власним досвідом служіння та надихав учасників до відповідального християнського лідерства. Духовне життя стало серцем табору. 

Кожен день розпочинався о сьомій ранку спільною молитвою та роздумами над словами святої Терези з Калькутти, що задавали тон усьому дню та спонукали молодь до глибшого осмислення покликання до служіння. Після ранкової молитви охочі збиралися на руханку, після чого йшли до каплиці для роздумів над Святим Письмом, яку щодня провадив отець Роман Демуш, заступник голови Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді. Такий формат дозволяв молодим людям глибоко осмислювати Боже Слово, уважно слухати Господа, роздумувати над Євангелієм та шукати відповіді на важливі життєві питання у світлі Божого об’явлення. 

Окреме місце в програмі ProЛІСу займав духовний супровід, який здійснював отець Олег Здреник. Можливість особисто поспілкуватися зі священником була надзвичайно важливою для учасників. Щодня відбувалися десятки індивідуальних зустрічей, де молоді люди могли відверто говорити про свої сумніви, пошуки, життєві виклики та віру. Для багатьох саме ці розмови стали одними з найцінніших моментів табору.

Кульмінацією кожного дня була Архиєрейська Божественна Літургія, яку в храмі Успіння Пресвятої Богородиці села Мшанець звершував владика Браян у співслужінні зі священниками, які супроводжували табір. До спільної молитви разом із учасниками табору щораз долучалися й місцеві жителі, завдяки чому літургійне життя стало простором єднання молоді та громади. Щоденне слухання Божого Слова, участь у Святій Євхаристії та спільна молитва стали міцним духовним фундаментом усього табору, допомагаючи кожному учасникові глибше відкривати своє покликання та відповідальність за майбутнє України.

Десять лекцій ― десять поглядів на сучасні виклики

Важливою складовою світоглядного табору стала інтелектуальна програма, що об’єднала зустрічі з лекторами, які є визнаними фахівцями у своїх сферах. Кожна лекція була не лише джерелом нових знань, а й запрошенням до глибокого осмислення власної відповідальності, покликання та ролі молодої людини у сучасному українському суспільстві. Уже в перший вечір табору учасники мали нагоду ближче познайомитися одне з одним завдяки інтерактивній програмі, яку провів Тарас Косар ― ветеран, психолог і тренер. Через командні вправи, ігри на взаємодію та спілкування він допоміг створити атмосферу відкритості й довіри. Такі активності дали змогу молодим людям не лише запам'ятати імена одне одного, а й швидко подолати бар᾽єри, відчути себе частиною спільноти та закласти основу для щирих розмов і співпраці впродовж усього табору.

Одним з перших спікерів-тренерів став також отець Ростислав Пендюк, який упродовж 24 років очолював Патріаршу комісію УГКЦ у справах молоді. Його лекція швидко переросла у щирий діалог про цінності, сенси та мистецтво жити повноцінним життям. Головною думкою зустрічі стало усвідомлення того, що справжнє життя вимірюється не кількістю досягнень, а глибиною стосунків із Богом, людьми та самим собою. 

Про сучасні виклики інформаційного простору учасники говорили з отцем Володимиром Лукашевським — журналістом і фахівцем у сфері медіа. Його лекція була присвячена медіаграмотності, інформаційній безпеці та критичному мисленню. Молодь аналізувала, як працюють інформаційні маніпуляції, чому важливо перевіряти джерела та як не стати заручниками пропаганди й фейкових повідомлень. Особливий акцент священник зробив на особистій відповідальності кожного за інформацію, яку він споживає та поширює. 

Однією з найжвавіших і найдискусійніших стала зустріч із психологинею Марією Тракало. Розмова була присвячена розвіюванню поширених міфів про психологічне та психічне здоров’я, культурі турботи про себе й інших, а також взаємозв’язку психології та духовності. Учасники відкрито ставили запитання, ділилися власними переживаннями та шукали відповіді на непрості життєві виклики. Однією з ключових думок зустрічі стало твердження, що турбота про себе ― це не прояв егоїзму, а необхідна умова, щоб мати сили любити, підтримувати й служити іншим. 

Глибше зануритися в історію Української Греко-Католицької Церкви та історію України учасники змогли під час онлайн-лекцій знаних істориків. Одну зі зустрічей провів Володимир Мороз, який допоміг молоді по-новому поглянути на історичний шлях Церкви, її роль у збереженні української ідентичності та значення історичної пам’яті для формування сучасного суспільства. 

Про те, як минуле впливає на наше сьогодення, учасники говорили разом з істориком Святославом Липовецьким. Замість звичного переказу історичних фактів він запропонував подивитися на українську історію як на безперервний процес боротьби за свободу та державність. Розмова торкнулася переломних моментів, які визначили шлях України, а також того, чому сьогодні особливо важливо розуміти історичний контекст подій, свідомо ставитися до власної спадщини та не втрачати зв'язок із попередніми поколіннями.

До проведення ProЛІСу долучився також отець Роман Гром― священник УГКЦ та випускник програми МАПа Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді. Під час зустрічі священник говорив із молоддю про покликання, відповідальність і те, як навчитися приймати рішення, не втрачаючи внутрішньої свободи. Розмова проходила у форматі відкритого діалогу: учасники ставили запитання, ділилися власними думками й досвідом, а також шукали відповіді на виклики, з якими стикаються молоді люди сьогодні.

«7 принципів свідомого громадянства» ― від цінностей до дії

Засадничою частиною програми табору ProЛІС стали тренінги із «7 принципів свідомого громадянства», які вдалося реалізувати завдяки підтримці ключових партнерів табору та друзів Патріаршої комісії УГКЦ у справах Молоді - Української Освітньої Платформи. Ще до початку табору команда організаторів, тренерів та аніматорів пройшла спеціальне навчання, під час якого опановувала сучасні інтерактивні методики, що дозволяють у доступній, ігровій формі говорити з молоддю про відповідальність, громадянську позицію та цінності демократичного суспільства. Учасники слухали лекції, працювали в командах, аналізували життєві ситуації, виконували практичні завдання, дискутували й разом шукали відповіді на питання, які сьогодні визначають майбутнє України.

Тренінгова програма була побудована навколо семи принципів свідомого громадянства. Перший із них ― «Ми разом є влада» ― допомагав молоді усвідомити, що держава починається не з державних інституцій, а з відповідальності кожного громадянина. Україна змінюється тоді, коли кожен бере на себе відповідальність за спільне благо та активно долучається до життя своєї громади.

Другий принцип ― «Цінності та стиль життя» ― був присвячений тому, як особисті щоденні рішення формують не лише характер людини, а й культуру всього суспільства. Учасники роздумували над тим, як жити відповідно до власних переконань, залишаючись послідовними у служінні Богові, людям і Батьківщині.

Третій принцип ― «Демократія ― запорука сильної держави» ― відкривав молоді значення участі громадян у прийнятті рішень, важливість взаємної довіри, діалогу та співпраці як основи розвитку демократичного суспільства.

Четвертий принцип ― «Права людини є основою наших дій» ― наголошував на невід’ємній гідності кожної особи та відповідальності кожного захищати права і свободи інших, будуючи суспільство взаємної поваги й справедливості.

П’ятий принцип ― «Немає “вони ― влада”, “ми ―громадяни”» ― допоміг учасникам переосмислити власну роль у державотворенні. Молодь шукала відповіді на питання, як перейти від позиції пасивного спостерігача до відповідального співтворця змін, розуміючи, що сильна держава починається зі свідомих громадян, які готові діяти, а не лише очікувати змін від інших.

Шостий принцип ― «Ви — творець політики» ― допоміг учасникам по-новому поглянути на саме поняття політики. Молодь відкривала для себе, що політика ― це не лише діяльність державних інституцій чи політичних партій. Вона починається з відповідальних рішень, які людина приймає щодня у своїй родині, громаді, парафії, навчальному закладі чи на робочому місці. Бути творцем політики означає не стояти осторонь суспільних процесів, а активно впливати на них власною участю, ініціативністю та готовністю брати відповідальність.

Сьомий принцип ― «Дайте людям інструменти ― і вони скористаються ними» ― акцентував увагу на тому, що активне громадянство потребує не лише мотивації, а й практичних знань та навичок. Молоді люди вчилися бачити конкретні механізми, завдяки яким можна впливати на життя своїх громад, реалізовувати суспільно важливі ініціативи та залучати до цього інших.

Особливу цінність тренінгам надавала їхня інтерактивність. Після опрацювання кожного принципу через вправи, рольові ігри та практичні завдання, учасники не поспішали завершувати заняття. Навпаки, саме тоді розпочиналися найглибші дискусії. Молодь ділилася власним досвідом служіння у громадах, розповідала про труднощі, з якими доводиться стикатися, обговорювала шляхи подолання викликів, радилася між собою та спільно шукала ефективні рішення.

Саме ці щирі розмови стали одним із найцінніших результатів тренінгової програми. Для багатьох учасників вона змінила погляд на власну роль у суспільстві та допомогла усвідомити особисту відповідальність за зміни навколо. Під час підсумкових рефлексій молодь ділилася тим, що відчула себе не пасивними спостерігачами, а людьми, які справді здатні впливати на своє середовище, громаду й майбутнє країни.Таке усвідомлення особистої відповідальності й стало одним із головних плодів світоглядного табору ProЛІС. Адже його мета полягає не лише у передачі знань, а й у формуванні покоління молодих людей, які вірять у власну здатність змінювати громади, Церкву та Україну, починаючи із себе.

Час відновлення для тих, хто служить іншим

Поза навчальною програмою учасники багато спілкувалися, грали командні ігри, співали пісень при ватрі, проводили вечори у теплій атмосфері взаємної підтримки. Особливим досвідом стала зустріч із паном Ярославом, який ознайомив молодь з історією української сопілки. Учасники дізналися про різновиди цього традиційного інструмента, почули його неповторне звучання, мали нагоду власноруч спробувати гру на сопілках, а згодом разом співали українських пісень під гітарний супровід.

Двічі молодь збиралася біля вечірнього вогнища. Такі зустрічі стали простором особливо щирих розмов, під час яких учасники ділилися власними переживаннями, розповідали про виклики, які переживають у своїх громадах, про досвід життя в умовах війни, а також про надії та мрії, які допомагають рухатися вперед. Ці вечори створювали атмосферу довіри, взаємної підтримки та справжньої єдності.

Окремою частиною програми стало знайомство з культурною спадщиною Бойківщини. Учасники відвідали лавандове поле, де також мали нагоду побувати у садибі-музеї місцевого художника пана Івана та ближче ознайомитися з історією, побутом і традиціями бойківського краю.

Яскравим спогадом для всіх став похід в гори, який провів отець Роман Гром. Маршрут «Бойківські Мандри», який отець створив разом із дружиною, привів учасників до віддаленого хутора, де сьогодні постійно проживають лише семеро мешканців. Молодь побачила, як люди зберігають традиційний спосіб життя, працюють на землі та дбайливо ставляться до природи. Господарі щиро зустріли гостей і пригостили їх традиційними бойківськими стравами, що стало ще одним свідченням гостинності та відкритості місцевої громади.

Повертаючись із хутора, учасники табору відвідали храм, який зберігає особливу сторінку української історії. Його унікальність полягає в тому, що в роки визвольної боротьби тут діяв схрон воїнів Української повстанської армії. Молодь мала нагоду не лише побачити це історичне місце, а й почути розповідь про мужність людей, які, ризикуючи власним життям, боролися за свободу України. Цей візит став нагадуванням про нерозривний зв'язок між вірою, жертовністю та прагненням до незалежності, а також можливістю глибше відчути ціну свободи, яку українці відстоювали в різні історичні епохи. 

На завершення мандрівки учасники відвідали «Нанашкову хату», де змогли ще глибше зануритися у світ бойківської культури. Пан Василь Курій розповів про особливості побуту, звичаїв, ремесел і традиційного спілкування бойків, відкриваючи молоді багатство культурної спадщини цього регіону. Для багатьох ця зустріч стала не лише знайомством із минулим, а й нагадуванням про важливість збереження української культурної ідентичності як невід’ємної складової майбутнього нашої держави.

Під час завершальних рефлексій учасники неодноразово наголошували, наскільки важливим для них став формат ProЛІСу. Багато хто відзначав, що це чи не перший табір, створений саме для тих, хто впродовж року сам організовує молодіжні заходи, проводить табори, зустрічі та формаційні програми. Зазвичай аніматори, катехити, виховники й лідери молодіжних спільнот залишаються по інший бік організації: вони відповідають за програму, супроводжують учасників і дбають про інших, але рідко мають нагоду зупинитися, побути в ролі учасників і подбати про власний розвиток. Саме тому ProЛІС став для них часом відновлення, нових відкриттів і переосмислення свого служіння. Учасники поверталися до своїх громад не лише з новими знаннями та практичними ідеями, а й із відчуттям підтримки, новою мотивацією та впевненістю, що їхня щоденна праця має справжню цінність і впливає на майбутнє молодих людей та України.

Реалізувати проєкт і провести табір ProЛІС вдалося завдяки підтримці добродіїв та жертводавців, які повірили в цінність цієї ініціативи. Організатори вдячні Владиці Браяну Байді, який особисто підтримав проєкт фінансово, а також осередку Лицарів Колумба з Торонто, Фонду Зцілення Ран Війни в Україні, організації CNEWA та постійним партнерам  ―  Українській освітній платформі.

Світлини Софії Костенко

Підготувала Наталія Павлишин