ВРЦіРО та Міністерство Молоді та Спорту об’єднують зусилля заради молоді: досвід співпраці, спільні виклики та нові можливості

Представники Всеукраїнської Ради Церков і Релігійних Організацій і Міністерства молоді та спорту України обговорили можливості поглиблення співпраці у сфері молодіжної політики, збереження національної ідентичності, розвитку молодіжного лідерства та популяризації здорового способу життя. 

Зустріч з міністром Матвієм Бідним об’єднала представників різних релігійних середовищ, які мають власний досвід роботи з молоддю, організації спортивних заходів, просвітницьких програм і виховних ініціатив. Українська Греко-Католицька Церква поділилася досвідом реалізації молодіжних програм і напрацюваннями щодо душпастирського супроводу української молоді в Україні та за кордоном. За дорученням Блаженнішого Святослава УГКЦ на цій зустрічі представляв отець Роман Демуш, заступник голови Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді. 

Однією з ключових тем зустрічі стало посилення співпраці між Міністерством молоді та спорту України й релігійними організаціями. Учасники обговорили можливості залучення церковних молодіжних структур до державних програм, обміну досвідом, проведення освітніх заходів і розвитку молодіжної роботи на місцевому та загальнонаціональному рівнях.

Зазначили про те, що релігійні організації мають значний потенціал для такої взаємодії, адже працюють із молоддю в громадах, організовують формаційні зустрічі, волонтерські ініціативи, спортивні заходи, табори та молодіжні фестивалі. Завдяки цьому можуть не лише підтримувати молодих людей, а й допомагати їм розвивати лідерські якості, громадянську відповідальність і навички командної роботи. Водночас державні програми відкривають для церковних спільнот додаткові можливості професійного розвитку, навчання молодіжних працівників і поширення успішних практик.

Під час зустрічі представники Міністерства наголосили на відкритості до співпраці та готовності розглядати пропозиції від релігійних організацій. Серед можливих напрямів взаємодії — участь у вже наявних державних програмах, спільні тренінги, молодіжні заходи та формування календарного плану подальшої співпраці. Важливо, щоб така взаємодія не обмежувалася окремими подіями, а поступово переростала в системне партнерство, яке дасть змогу об’єднувати ресурси, досвід і компетентності різних організацій задля спільної мети — розвитку та підтримки української молоді.

Під час зустрічі отець Роман Демуш, як представник Української Греко-Католицької Церкви розповів про досвід співпраці з Міністерством молоді та спорту України, яка протягом останніх років стала важливим напрямом розвитку молодіжного душпастирства.

Одним із прикладів успішної взаємодії є участь Церкви в програмі «Молодіжний працівник». “Завдяки цій співпраці програму пройшли близько сотні священнослужителів і близько сотні молодіжних лідерів, які працюють у різних регіонах України. Цінність програми полягає не лише в здобутті практичних знань і навичок. Вона також створює простір для знайомства, взаємонавчання та співпраці, обговорювати спільні виклики, обмінюватися досвідом і шукати ефективні підходи до роботи з молоддю”, - зазначив отець Роман. 

УГКЦ також розвиває власні освітні та формаційні ініціативи, спрямовані на виховання відповідальних лідерів і активних громадян. Зокрема, під час зустрічі було представлено програму «ПроЛіС» — «Лідерство і служіння», яка поєднує розвиток лідерських компетентностей із практичним служінням.

Ще одним напрямом є підготовка до апробації програми «Рідна хата», напрацьована спільно з Українською освітньою платформою, що ґрунтується на принципах свідомого громадянства, соціальному вченні Церкви та досвіді митрополита Андрея Шептицького. Її концепція пов’язана з формуванням відповідального ставлення до власної громади, суспільства та держави.

Окремо отець Роман Демуш розповів про участь УГКЦ в програмі «Успішні практики молодіжної роботи». Такі можливості дають змогу представляти напрацьований досвід церковних молодіжних структур, ділитися результатами реалізованих ініціатив і робити їх доступнішими для інших організацій.

Серед молодіжних ініціатив УГКЦ, про які йшлося під час зустрічі, — духовно-патріотична програма «Захисник», яка має десятирічну історію. Програма покликана поєднувати духовне виховання, патріотичне формування та підтримку молодого покоління. Раніше її реалізація була зосереджена переважно на дітях військовослужбовців. У відповідь на сучасні виклики Церква планує трансформувати програму й розширити коло її учасників. До цієї роботи мають долучитися Патріарша комісія УГКЦ у справах молоді, Комісія освіти і виховання та Департамент військового капеланства. “Таке партнерство дасть змогу поєднати досвід молодіжного душпастирства, освітньої діяльності та військового капеланства для кращого супроводу молодих людей. Важливо також, щоб духовно-патріотичне виховання не обмежувалося окремими заходами, а було частиною системної роботи з молодими людьми в різних середовищах”, - сказав отець Роман на зустрічі. 

Одним із центральних питань зустрічі стало утвердження національної ідентичності молодих людей. Для України, яка протистоїть російській агресії, це питання має не лише культурне, а й стратегічне значення. Війна супроводжується не тільки фізичними загрозами, а й інформаційним та когнітивним впливом на суспільство. Молодь особливо потребує середовища, яке допомагає критично оцінювати інформацію, розрізняти маніпуляції, усвідомлювати власні цінності та відповідально приймати рішення. У цьому контексті важливим є формування міцного світоглядного підґрунтя, яке допомагає молодій людині розуміти власне коріння, історію, культуру та відповідальність перед суспільством.

Для Української Греко-Католицької Церкви збереження національної ідентичності є одним із важливих напрямів молодіжного душпастирства. Як зазначив отець Роман, це завдання стосується української молоді незалежно від того, де вона перебуває — в Україні чи за її межами. “Насправді для нас, для церкви, є дуже цінною ця співпраця, зокрема, в напрямку національної ідентичності. Бо для нашої церкви, яка була завжди державотворчою, дуже важливо зберегти цю ідентичність молодої людини, чи вона в Україні, чи вона за кордоном. Церква прагне допомагати молодим людям зберігати зв’язок з українською культурою, мовою, духовною традицією та спільнотою. Водночас важливо створювати умови, у яких молодь може не лише отримувати підтримку, а й сама ставати активним учасником суспільних процесів”, - додав він. 

Окрему увагу під час зустрічі приділили українській молоді, яка через повномасштабну війну опинилася за кордоном. Вимушена міграція створює нові виклики для молодіжної політики та душпастирства. Молоді люди адаптуються до іншого мовного й культурного середовища, навчаються в нових освітніх закладах, будують соціальні зв’язки та водночас потребують збереження контакту з Україною. Для Церкви важливо, щоб інтеграція в суспільства інших країн не означала втрати української ідентичності. Тому необхідно розвивати спільноти, у яких молодь може знаходити підтримку, спілкуватися рідною мовою, долучатися до українських ініціатив і відчувати приналежність до своєї культури.

Практичним кроком у цьому напрямі став Форум душпастирів в Європі, який відбувся у вересні 2026 року в Римі. У ньому взяли участь понад 50 представників молодіжного душпастирства УГКЦ з різних європейських країн. Під час форуму учасники обговорювали виклики, з якими стикається українська молодь за кордоном, потреби молодіжних спільнот і можливості розвитку душпастирського супроводу. Відбулися робочі наради, а також зустріч зі Святішим Отцем Папою Левом XIV.

Отець Роман зазначив: “Важливим елементом роботи стало соціологічне дослідження української молоді в Європі. Його результати допомагають краще зрозуміти потреби молодих українців, їхні очікування та труднощі, а також визначити напрями подальшої роботи. На основі напрацювань форуму було сформовано дорожню карту роботи з українською молоддю в Європі, яка ляже за основу створення стратегії діяльності на наступні роки”. Він також висловив готовність ділитися результатами дослідження та напрацюваннями з державними інституціями, щоб спільно шукати ефективні механізми підтримки молодих українців за кордоном.

Цей досвід засвідчує важливість координації зусиль держави, церкви та релігійних організацій у роботі з молоддю, яка перебуває поза межами України. Адже збереження зв’язку з Батьківщиною, українською культурою та громадою є важливим як для особистого розвитку молодих людей, так і для майбутнього українського суспільства.

Ще одним важливим напрямом обговорення став спорт. Представники релігійних організацій поділилися досвідом залучення молоді до спортивних ініціатив, розвитку командної взаємодії та популяризації здорового способу життя. Спортивні заходи можуть бути ефективним засобом об’єднання молодих людей незалежно від їхнього походження, конфесійної належності чи місця проживання. Вони створюють простір для знайомства, співпраці, взаємної підтримки та формування відповідальності. Учасники звернули увагу на те, що в умовах повномасштабної війни молодь стикається з додатковими психологічними та соціальними навантаженнями. Серед ризиків — поширення різних залежностей, зменшення можливостей для активного дозвілля та послаблення соціальних зв’язків. Тому популяризація фізичної активності має супроводжуватися ширшою підтримкою молоді, зокрема створенням доступних можливостей для участі у спортивних заходах у громадах.

Окремо порушили питання виховної ролі спортивних клубів. Саме там діти й підлітки нерідко вперше долучаються до командної діяльності поза сімейним середовищем. Тренер стає для них одним із важливих дорослих, а команда — простором, у якому вони навчаються взаємодіяти, долати труднощі, підтримувати одне одного та відповідати за спільний результат. Тому спортивне середовище може відігравати важливу роль не лише у фізичному розвитку, а й у формуванні світогляду молодих людей. Від цінностей, які передають тренери, від атмосфери в команді та культури взаємодії значною мірою залежить виховний потенціал спорту.

Учасники зустрічі наголосили на необхідності поєднувати фізичний розвиток із духовною, інтелектуальною та психологічною підтримкою. Саме комплексний підхід дає змогу створювати для молоді середовище, у якому вона може розвиватися всебічно.

Представники Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів розповіли про діяльність молодіжних і спортивних об’єднань, а також про виклики, пов’язані з виїздом молоді за кордон і необхідністю підтримувати її зв’язок з Україною. Представник Духовного управління мусульман України поділився досвідом залучення вірян до спортивної діяльності, зокрема розвитку аматорського спорту, та розповів про ініціативи, спрямовані на підтримку дітей і молодих людей, які перебувають за кордоном. Представники інших християнських спільнот наголосили на важливості здорового способу життя, просвітницької діяльності, духовної підтримки та виховання молоді.

Попри відмінності в організаційних підходах і напрямах діяльності, учасників об’єднує спільне прагнення підтримувати молоде покоління, створювати можливості для його розвитку та допомагати молодим людям залишатися активними учасниками суспільного життя. Міжконфесійна взаємодія в цьому контексті відкриває можливості для обміну досвідом, реалізації спільних проєктів і залучення більшої кількості молодих людей до освітніх, спортивних, культурних і громадянських ініціатив.

Під час зустрічі Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний наголосив на відкритості відомства до нових пропозицій і партнерств із релігійними організаціями.

“Міністерство сьогодні дуже відкрите до співпраці. Будь-хто може до нас прийти і пропонувати, відкриті до співпраці, щоб створити нові можливості для подальшого розвитку партнерства між державними інституціями та церковними молодіжними структурами. Зокрема, через участь у державних програмах, проведення спільних навчань і спортивних заходів, обмін досвідом та поширення успішних практик молодіжної роботи”, - зазначив міністр Матвій Бідний.

Важливим результатом зустрічі стало окреслення можливих практичних напрямів подальшої співпраці між Міністерством молоді та спорту України й релігійними організаціями. Також ішлося про необхідність узгоджувати ініціативи, визначати точки перетину між діяльністю державних установ і релігійних організацій та планувати подальші спільні заходи. Для церковних молодіжних структур це можливість представити власний досвід, долучитися до загальнонаціональних програм і посилити спроможність місцевих спільнот. Для держави — нагода співпрацювати з організаціями, які безпосередньо взаємодіють із молодими людьми в різних регіонах України та за кордоном.

Водночас учасники звернули увагу на виклики, що ускладнюють молодіжну роботу: безпекові ризики, нестачу людських ресурсів, потребу в підготовлених молодіжних працівниках і душпастирях, а також виїзд молоді за межі країни. Ці проблеми потребують довгострокових рішень, координації зусиль і послідовної роботи на різних рівнях — від місцевих громад до загальнонаціональних програм.

Представники також зазначили, що молоді люди сьогодні переживають значні випробування, захищають країну, волонтерять, навчаються, працюють, створюють сім’ї та долучаються до відновлення громад. Тому молодіжна політика має бути спрямована не лише на реагування на актуальні проблеми, а й на створення умов, у яких молодь може бачити власне майбутнє в Україні, відчувати підтримку та брати участь у розвитку суспільства.

Досвід Української Греко-Католицької Церкви засвідчує, що системна молодіжна робота потребує поєднання духовного супроводу, освіти, громадянського виховання, розвитку лідерства та практичного служіння. Важливими складовими цього процесу є також підтримка українців за кордоном, збереження національної ідентичності й створення спільнот, у яких молоді люди можуть зростати та реалізовувати свій потенціал.

Поглиблення співпраці між державою та Церквами може стати важливим кроком до формування цілісної системи підтримки молодого покоління. Адже спільна відповідальність за молодь означає не лише турботу про її потреби сьогодні, а й інвестицію в майбутнє України — держави, у якій молоді люди матимуть можливість жити, розвиватися, служити своїм громадам і творити суспільство, засноване на відповідальності, гідності та взаємній підтримці.

Підготувала Юлія Сиротюк