У видавництві «Свічадо» вийшов український переклад книги о. Кшиштофа Ґживоча «Патологія духовности». Автор, — один із найбільш цінованих духовних авторитетів у Польщі, розкриває поняття віри крізь протиставлення патології та зрілого свідчення. А також спонукає своїми роздумами й практичними прикладами до здорового розуміння й пізнання Бога.
Ця книжка — це збірка останніх, прочитаних за життя, лекцій о. Кшиштофа в Опольському університеті. У викладі своїх думок автор послуговується невеликою кількістю матеріалу, щоб слухачі та читачі мали можливість рефлексувати відповідно до власного досвіду. Отець Кшиштоф Ґживоч хоче бути не «шквалом інформації», а «океаном медитації».
У кожному із семи розділів автор на прикладі реальних людських історій пропонує відповіді на складні питання. Зокрема на ті, що пов’язані з едукаційними розладами, нав’язливими станами, релігійним фанатизмом, депресією та інфантильністю. Він формує думку читача про те, що справжня релігія і духовність поважають розвиток психології та психотерапії. Цінує їх і шукає діалогу. Одне без одного не мають сенсу. Адже кінцевою метою цієї книги є турбота про щастя людини, про її духовне та ментальне здоров’я, вміння пізнавати і приймати себе. Бо як стверджує о. Кшиштоф: «Здорова людина — це та, яка здатна будувати глибокі дружні стосунки з Богом, з людьми, із самою собою».
Автор не боїться ставити незручні питання про порушення встановлених норм. За його словами: «Порушення норми — це ще не гріх. Іноді гріхом буде не порушити норму». Для цього він закликає шукати правдиву інформацію і таким чином отримувати ґрунтовні знання, які допоможуть творити те, що називаємо здоровою духовністю.
Декілька порад від отця, як розпізнати критерії здорової духовности:
- Характерними рисами здорової людської позиції є глибока надія та довіра. Але без втрати ідентичности та вміння ухвалювати самостійні рішення.
- Бог не повинен терміново виконувати людські бажання. Зріла людина знає, що все відбувається повільно. Не очікує на чудеса, а цінує процес.
- Не варто сподіватися на симбіоз із Богом та відмовлятися від власної свободи. Здорова особистість має відвагу не лише відтворювати дійсність, а й самостійно творити її.
- Зріла людина, крім догматичної сфери, містить у собі експериментальну сферу, сферу пошуків нових рішень. Якщо так було колись, не означає, що так має бути сьогодні. Світ змінюється. Святий Дух — це живий дух.
- Психічно здорова особистість не боїться своїх сумнівів чи помилок. Вона відкрита для дискусії. Вміє налагоджувати зв’язки з іншими, виявляти смирення і знає, що слабкість не означає знищення чи занепад. А також те, що не треба бути аж надто досконалою, щоб тебе прийняли інші.
Усі процеси потребують реформ і чималої праці над ними. Світ змінюється. А отже, ставить нові виклики перед церквою, вірою і людиною, на які потрібно шукати відповіді. Не завжди зручні, але — «ніколи не блукає й не наражається на небезпеку лише той, хто не береться ні за яку справу».
Книгу «Патологія духовности» о. Кшиштофа Ґживоча можна рекомендувати усім, хто бодай трохи цікавиться поняттями духовности.
Юлія Лапанюк