Мені не вистачає часу на молитву…

Читай також

  • Духовна боротьба ― це складна, драматична і виснажлива мандрівка тривалістю у життя
  • Станьте для людей «живим Євангелієм»
  • Закон помочі
        • Мені не вистачає часу на молитву…

          «Мені не вистачає часу на молитву», «я занадто зайнятий повсякденними обов’язками», «часто запитую себе про те, де відшукати час на молитву» — такі запитання часто супроводжують людину XXI століття. Апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії владика Богдан Дзюрах у черговому духовному роздумі намагається дати вичерпну відповідь на ці сумніви.

          Таке пояснення своїх занедбань в духовному житті чути нерідко з уст сучасної людини. Все ж, воно виявляється не надто переконливим, якщо застановитися трохи глибше.

          Хтось слушно зауважив, що ще не чув про таку людину, яка б померла з голоду лише через те, що «не мала часу» піти до холодильника і взяти собі звідти їжу. Висновок напрошується сам собою: людина завжди має час на те, щó вона вважає справді важливим у своєму житті.

          Якщо нам важко знайти час на молитву, то це — тривожний знак того, що ми втрачаємо зв’язок із нашим Богом. Така корозія відносин з Богом може призвести до фатальних наслідків. Папа-емерит Венедикт XVI в одній зі своїх книг ділиться таким спостереженням: «Коли, будучи єпископом, чи просто як співбрат, я досліджував причини, через які первісне покликання, повне ентузіазму та надії, поволі згасало, завжди доходив до такого висновку: в певному моменті людина починала занедбувати особисту і споглядальну молитву, часом навіть на користь більшої ревності у всьому, що треба було полагодити чи вирішити. Проте, внаслідок такого занедбання дуже швидко згасала і сама ревність, тому що втрачалася її внутрішня рушійна сила».

          Для віруючих людей дуже важливо пам’ятати про певну підступну спокусу, яку диявол ставить на дорозі нашого спілкування з Богом, а саме — відкладати молитву на пізніше. Тобто, диявол не каже: «Перестань молитися, не йди до церкви», — бо таким чином його присутність і його діяння були б видимі «неозброєним оком». Натомість, він діє хитріше і підступніше: коли нам приходить думка помолитися, він зразу ж підсуває альтернативу пропозицію, яка, на перший погляд, нічим поганим не загрожує: «Так, помолюся, але трохи пізніше. Спершу зроблю те, чи те, а вже потім піду молитися». Я запевняю вас, у більшості випадків у тому «потім» майже завжди вигулькне щось непередбачуване: хтось зателефонує, прийде неочікуваний відвідувач, з’явиться якась неждана перешкода… Невипадково наша народна мудрість виражає цей гіркий досвід влучним прислів’ям: «Відкладений тільки сир добрий» — пам’ятаєте?

          І навпаки: якщо ми, відчувши в серці спокусу перенести молитву на пізніше, все ж не піддамося їй і скажемо собі у серці: «Ні, спершу помолюся, а потім вже займатимусь тією чи іншою справою», — то зможемо переконатися, що матимемо час і на молитву, і на всі інші справи. При цьому все буде вирішуватися напрочуд легко і коштуватиме нам менше нервів і зусиль…

          Просімо в Господа цієї мудрості: не пропускати жодної нагоди для молитви. Цінити час молитви як найважливіший і найцінніший впродовж нашого дня. А приклад Ісуса, який молився часто і багато, нехай нам допоможе подолати усі спокуси і перешкоди на дорозі нашого єднання і спілкування з Отцем Небесним у Святому Дусі через нашого Посередника і Господа — Христа Ісуса.

          Владика Богдан ДЗЮРАХ

          Читай також

        • Духовна боротьба ― це складна, драматична і виснажлива мандрівка тривалістю у життя
        • Станьте для людей «живим Євангелієм»
        • Закон помочі
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 5 / 5. Vote count: 2

            No votes so far! Be the first to rate this post.