В Євангеліє ми чуємо слова Христа ― «люби ближнього свого, як самого себе». мені здається, що ми частіше звертаємо увагу на ту частину, в якій йдеться що нам треба возлюбити свого ближнього. Та важливою також є та частина, в якій сказано ― «возлюби самого себе», Бо це починається з пізнати самого себе, адже, як можемо полюбити людину, яку не знаємо.
Тому коли говоримо про любов, то перший урок ― це пізнання самого себе. прийняти себе. розуміти, що Бог до нас має терпеливість. Бо розуміє, що потребуємо часу на зміни. Якщо навчимося терпеливості до себе, то навчимося терпеливості до інших. Як ми навчимося любові до себе, то зможемо полюбити інших. Як ми навчимося приймати себе, то навчимося приймати інших. Як ми пізнаємо себе, то можемо розуміти інших. Тому завжди прийняття себе, терпеливість і любов до себе ― це початок того, що маємо зробити. Та ми мало цим займаємося. Ми є фахівцями стосовно інших осіб, знаємо своїх керівників і підлеглих, своїх дружин чи чоловіків, але ми не знаємо себе. Тому пізнаваймо себе, тоді зможемо полюбити, приймати всіх інших, кого Бог приводить у наше життя.
Підготувала Наталія ПАВЛИШИН
