Єпископ Венедикт (Алексійчук), який зараз очолює єпархію Святого Миколая в Чикаго (США), а раніше був єпископом-помічником Львівської архиєпархії УГКЦ, має фах фельдшера і вихователя, а ще закінчив навчання на програмі Key Executive MBA у Львівській бізнес-школі УКУ. Владика каже, що має хобі – психологію і є почесним членом Спілки психотерапевтів України. Про виклики сьогодення, депресію і зневіру, про те, коли варто звернутися до священника, а коли до психотерапевта; про важливість навчитися спілкуватися між собою; настрої…
Читати далівладика Венедикт Алексійчук
Як пізнання себе допоможе сприймати ближніх
Я маю неймовірний досвід, коли, розмовляючи з різними людьми, починаю говорити про них самих, то зразу відчуваю, наскільки вони мало знання про себе. Це ― дивно. Адже можемо знати свого чоловіка, жінку, дітей, батьків, підлеглих, шефа, а самого себе ― ні. Як і не знаємо свої сильні та слабі сторони. Можливо, слабі сторони легше назвати, бо деколи ходимо до Сповіді. Сильні сторони ― це ті таланти і дари, які ми отримали від Бога, які маємо…
Читати даліНаша молитва ― це плуг, яким ми зорюємо наше серце, щоб проростало зерно нашого покликання
Наша молитва, це немов би плуг, яким ми зорюємо наше серце, щоб на цій обробленій молитвою землі могло добре проростати зерно нашого покликання. Саме для того щоб пізнавати своє покликання, потрібно постійно молитвою обробляти глибину нашого серця. Бо живучи в цьому матеріальному світі, контактуючи з ним, ми дуже швидко самі від нього матеріалізуємось. Тому потрібно постійною молитвою одухотворювати наше єство та «обробляти» і «підливати» натхнення, які приходять від Бога.
Читати даліДобро не може бути лише для Бога, воно має бути добрим і для ближнього
Важливо у пізнанні Божої волі, — це любов до ближнього, а особливо до ворогів. Основою кожного нашого прагнення має бути любов до ближніх, до Церкви, до цілого людства. Те прагнення, яке не веде до любови ближнього, не може бути добре. Для прикладу: хтось дуже «побожний», але не має часу на друзів, рідних і чоловіка/жінки. А добро не може бути лише для Бога, це має бути добрим і для ближнього.
Читати даліШукаймо Бога понад усе…
Коли поглянемо на наше життя, то побачимо дивну річ ― ми завжди маємо проблеми: вирішуємо одні, з’являються інші. Ми, наче, живемо проблемами. А ще цікавіше, думаю, ми це всі зауважили, ― це велика криза, проблема, неохота. Та з часом розуміємо, що не так це страшно. Часто в своїй голові переживаємо багато всього. Всі проблеми і труднощі маємо в голові, а всі рішення ― у Бозі. Треба дати час Богові, прийти в мир і в Ньому…
Читати даліДля чого треба полюбити себе і як це впливає на наших ближніх
В Євангеліє ми чуємо слова Христа ― «люби ближнього свого, як самого себе». мені здається, що ми частіше звертаємо увагу на ту частину, в якій йдеться що нам треба возлюбити свого ближнього. Та важливою також є та частина, в якій сказано ― «возлюби самого себе», Бо це починається з пізнати самого себе, адже, як можемо полюбити людину, яку не знаємо.
Читати даліКожна дія, яку робимо в Бозі, наповнює нас Святим Духом, а як грішимо, то віддаляє нас від Отця
Молитва, чесноти, духовність та наше життя дуже між собою пов’язані. Коли говоримо про чесноти, то вони є виразом любові, а любов — це Бог, тобто гармонія, в якій Бог перебуває. Ці чесноти любові тільки Святий Дух може нам дати, бо вони приходять від Нього. Ці дві дії — молитва і чесноти — наповнюють нас Святим Духом та святістю. Кожна дія, яку робимо в Бозі, а це думання, розмова, бажання, тобто воля, почування й активні дії,…
Читати даліЯкщо не почуваємося вартісними в Господі, то очікуємо, щоб хтось чи щось надало нам вартості
Ми часто переживаємо почуття меншовартости, або протилежне почуття — особливої важливости чи, як кажемо, гордости. Однак причина та сама, той самий корінь, бо не знаємо своєї вартости. Не усвідомлюємо тих дарів, талантів і можливостей, які ми отримали від Бога, не знаємо своїх недосконалостей і вад.
Читати даліВажливо розпізнати Божий план щодо себе
Кожен із нас отримав життя, а разом із ним і особливе своє покликання. Дар, який я отримав від Бога з любови, хочу сам дарувати з любови до інших. Бо ж отримав це задарма і хочу давати задарма. Але принципово те, чи ми хоч трохи свідомі цього? Чи розуміємо, що отримали життя без будь-якої нашої заслуги.
Читати даліДумаємо, що знаємо інших, однак, на диво, дуже мало знаємо себе…
Ми часто думаємо, що знаємо «добре» інших, тому так легко й охоче їх критикуємо та осуджуємо. Жінка може довго говорити про свого чоловіка, чоловік може книжку написати про свою дружину, підлеглі завжди знають, як керівник має вчинити, керівник завжди готовий роздавати поради направо і наліво.
Читати далі