07.09.2025

Блаженніший Святослав: «Не піддавайтеся відчаю, довіртеся Богові»

У програмі «Відкрита Церква» Блаженніший Святослав говорить про найважливіше для кожного з нас — Незалежність України та її духовний вимір. Відповідаючи на запитання: «Що робити, коли людину накриває сильний відчай? Не видно позитивного виходу з ситуації», Глава УГКЦ наголошує, що відчай схожий на хвилю: він накриває, але відходить. У такі моменти важливо відкривати очі й вуха, шукати вихід, не дозволяти розпачу паралізувати, а головне — вірити й довіряти Богові.

— Справді, тут вжита метафора, що такий стан наче хвиля, яка тебе накриває. Але це хвиля, яка приходить і відходить. Потрібно знати правила поведінки під час накривання такої хвилі.

Перша річ: треба бути свідомим, що в той момент, коли горизонти звужуються, ти маєш відчуття, що глухнеш і сліпнеш, і не бачиш виходу. І не тому, що виходу немає з цієї ситуації, а тому, що проблема в тому, що ти його не бачиш.

Саме тому дуже важливо в такий момент намагатися відкривати очі й вуха, шукати, слухати і діяти. Не піддаватися спокусі, щоб розпач спаралізував мене і щоб я в той момент справді оглух і осліп.

Треба шукати вихід, який є, навіть якщо поки що його не видно.

Ми, християни, такого типу стани переживаємо в контексті нашої віри в Бога, тобто довір’я до Нього. Ми віримо, що все наше життя — від початку до природної смерті — лежить у Божих руках. Вихід із моєї безвихідної ситуації — у Ньому.

Тому не піддавайтеся, але вірте. Вірте, і Господь Бог покаже вам той вихід навіть там, де ви думаєте, що його нема.

Ми стаємо незалежними, тобто ми стаємо собою тоді, коли ми вміємо любити.

Ми вповні відчуваємо свою свободу тоді, коли здатні пожертвувати собою в ім’я якоїсь високої, святої мети. Ми маємо досвід власної свободи, коли любимо іншу людину.

Саме любов, здатність любити, дає мені можливість відкрити моє «я», зрозуміти, ким я є, а відтак — у цій суб’єктності, про яку ми сьогодні так багато говорили, — зростати і жити.

Апостол Павло казав: «Благодаттю Божою я є тим, ким я є». А ця благодать — це ніщо інше, як сила Божої любові, дарованої нам.

Тому любіть — і будете незалежними. Любіть — і будете епіцентром глобальних змін. Любіть Бога і Батьківщину.

І тоді побачите, що це стане шляхом до вашої особистої самореалізації, до вашого зросту і збагачення. Це буде силою, яка подарує майбутнє нам, нашій Церкві і нашій Україні.