Назустріч Різдву Христовому День 28. 25 грудня. Звідки взялися у вертепі віл і ослятко?

Читай також

  • Назустріч Воскресінню 7. Хто це: «сини і доньки Авраама»?
  • Назустріч Воскресінню 6. Переміна Божою любов’ю
  • Назустріч Воскресінню 5. З радістю виходити назустріч Господеві
        • Назустріч Різдву Христовому День 28. 25 грудня. Звідки взялися у вертепі віл і ослятко?

          Тут Ангели чудяться,

          Рожденного бояться

          А віл стоїть трясеться,

          Осел смутно пасеться.

          Пастиріє клячуть,

          Бога в плоти бачуть

          Тут же, тут же, тут же, тут же, тут.

          Разом з Божим Дитятком, з Марією і св. Йосифом, незмінними героями наших колядок й ікон є пастирі, царі, зоря, а також – домашні тварини – віл й ослятко. Та чи спадало вам на думку запитання: а чому, властиво, на іконах Різдва Христового при яслах, в яких лежить Новонароджений Ісус, зображені віл й ослятко? Тим більше, що в жодному з чотирьох канонічних Євангелій не знаходимо згадок про вола й осла, чи будь-яких інших тварин, присутніх у вертепі.

          Під впливом першої спонтанної і, можливо, дещо сентиментальної думки, хтось міг би сказати, що віл й осля теплом свого дихання зігрівали Новонароджене Дитятко. Зрештою, в одній з наших колядок ми так і співаємо: «І Діва ся утішає, Сіном Христа покриває, Віл і осел огрівають, Поклін Йому свій віддають…».

          Існує й інша інтерпретаційна лінія, а саме – історична. Згідно з нею, тварини були разом з Пречистою Дівою і св. Йосифом в дорозі недарма: осля – як транспорт для Марії, а віл мав послужити Йосифові для сплати податків. Окрім цього, осля є прообразом того осляти, на яке сяде Ісус під час свого врочистого входження до Єрусалиму напередодні своїх спасенних страстей (див. Мр. 11, 7; Лк. 19, 35; Йо. 12, 14).

          Однак іконописці зазвичай не мають на меті найперше відтворити історичні деталі подій історії спасення. Ікона представляє радше певні богословські істини, певні правди віри, а тому джерелом для сакрального малярства є Боже Об’явлення, що міститься у Святому Письмі. Тож в іконах слід шукати передусім відгомону свідчень Божого Слова, зокрема – пророцтв Старого Завіту про народження Месії.

          І справді, іконописці, роздумуючи у вірі над таїнством Христового Різдва, поєднали в іконі Різдва Старий і Новий Завіт, вказуючи на пророцтво Ісаї: «Віл знає господаря свого, а осел – ясла пана свого. Ізраїль нічого не знає, народ мій не розуміє» (1, 3).

          Деякі екзегети (наприклад Петер Штульмахер) наводять грецький варіант старозавітного пророцтва, де сказано: «Поміж двох істот пізнають Тебе… Коли прийде час – Ти з’явишся» (Ав. 3, 2). Під двома істотами, очевидно, маються на увазі два херувими, які, згідно з Вих. 25, 18-20, вказували на віко Кивоту Завіту і водночас приховували таємничу присутність Бога.

          Наводячи ці свідчення біблистів, Венедикт XVI робить в «Ісусі з Назарету» висновок: «Отже, ясла стали свого роду кивотом, у якому тайно скритий Бог є серед людей і перед яким для “вола і осла”, для людства із юдеїв і поган прийшла година пізнання Бога». Отже, людство в убогості й упокоренні Бога, народженого в стайні, «отримує епіфанію (богоявлення), яка вчить всіх бачити».

          Не можна забувати й про те, що тварини, зображені на іконах Різдва, є частиною створіння, яке вийшло з рук Творця, і вони разом з усім людським родом включені в Божий план спасення та, будучи покликаними самим своїм буттям віддавати славу Творцеві, очікують на визволення «з рабства тління, на свободу слави дітей Божих» (Рим. 8, 22).

          Молитва. Господи і Боже, що приходиш на світ у постаті дитини! Перед Тобою схиляє голову і коліна все створіння, пізнаючи в Тобі свого Творця і Спаса. Навчи мене бачити, навчи мене пізнавати Твою скриту присутність у всіх подіях історії і мого щоденного життя, а особливо – навчи пізнавати Тебе, присутнього у тих знаках спасення, які Ти сам нам залишив: у Твоєму Слові й у святих таїнствах, а особливо – в Євхаристії. Разом з усім створінням бажаю прославляти Тебе тут, на землі, й у вічності. Амінь.

          Друковане видання: Єпископ Богдан Дзюрах, Назустріч Різдву Христовому, вид. Свічадо, Львів 2022, стор. 110-113.

          Ікона: Катерина Дмитерко. Тиха ніч.

          Владика Богдан ДЗЮРАХ

          Читай також

        • Назустріч Воскресінню 7. Хто це: «сини і доньки Авраама»?
        • Назустріч Воскресінню 6. Переміна Божою любов’ю
        • Назустріч Воскресінню 5. З радістю виходити назустріч Господеві
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.