Іноді піти – це найкраще, що ви можете зробити для себе…

Читай також

  • Чи можна з позиції Церкви вважати тих, хто загинув за Україну, новомучениками?
  • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
  • У пошуках крихти надії
        • Іноді піти – це найкраще, що ви можете зробити для себе…

          Ти маєш право вийти з будь-якої ситуації, в якій ти себе не бачиш.
          Ти маєш право вийти з будь-якої життєвої історії, в якій ти собі не подобаєшся.
          Ти маєш право поїхати з міста, яке гасить твоє світло, а не дозволяє сяяти яскравіше, ти маєш право змінити своє життя.
          Ти маєш право піти з роботи, яку ти ненавидиш, навіть якщо весь світ говорить тобі цього не робити.
          Ти маєш право шукати те, що мотивує тебе вставати кожного дня з ліжка до кінця життя.
          Ти маєш право піти від того, кого ти любиш, але хто погано з тобою поводиться.
          Ти маєш право ставити себе на перше місце і піти, якщо ти намагаєшся знову і знову, але нічого не міняється.
          Ти маєш право ухилятися від поганих друзів, ти маєш право оточити себе любов’ю, людьми, які підтримують тебе і допомагають.
          Ти маєш право брати ту енергію, яка тобі потрібна в житті.
          Ти маєш право прощати себе за великі і маленькі помилки, ти маєш право бути добрим до себе.
          Інколи ми думаємо, що йти – це погано, ніби це означає здатися і опустити руки. Але іноді піти – це найкраще, що ви можете зробити для себе.
          Це дозволяє змінити вектор свого життя, почати спочатку, відкрити себе і світ.
          Іноді піти – означає врятувати себе від того, щоб застрягти в неправильному місці з неправильними людьми.
          Піти – значить відкрити двері перемінам, росту, можливостям і звільненню.
          У тебе завжди є можливість піти, поки ти не знайдеш своє місце і те, що робить тебе щасливим. Ти навіть маєш право залишити минулого себе позаду і створити нового.

          …Прийняття…
          …Спокою…

          Сестра Sevastiana Karvatska

          Читай також

        • Чи можна з позиції Церкви вважати тих, хто загинув за Україну, новомучениками?
        • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
        • У пошуках крихти надії
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.

               

              Коментарі

              • Оксана    18.07.2019 о 12:37

                Тяжко піти,забути, коли спогади женуться за тобою, коли наперекір розуму надієшся і віриш, що все ще повернеться назад. Що ще не кінець стосункам. Не знаю чи це любов, чи хвороба.

              • Слава Ісусу ристу!
                Мир Вам !
                Хочу підтримати і в одночас подякувати Сестрі Севастяні. Сестра як духовна особа напевно має в контексті що для кожного віроючого християнина Бог завжди є на першому місці.
                Ще вчора вирішив піти… але мучили сумніви що може ще чимось не поступився…моя душа вже так зранина що можна сказати як в псаломі:
                142
                Бо мою душу гонить ворог, життя моє у землю топче, він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

                4 Дух мій тривожиться у мені й серце моє жахається у мені всередині.

                І сьогодні Божим проведенням прочитав цю статтю І тепер напевно знаю що так .. залишається поступитися сам собою.. просто піти…
                Ще раз подяка!
                Христос посеред нас!

              • Слава Ісусу Христу!
                Мир вамир! Хочу підтримати і в одночас подякувати Сестрі Севастяні. Як духовна особа сестри мала на увазі в контексті що для кожного віроючого християнина Бог завжди є на першому місяці.
                Чому хочу подякувати? Тому що ще вчора вирішив піти… Але мучили сумніви може ще чимось не поступився… Тій людині. Але моя душа вже так зранина що можна сказати як псаломі 142 поки.молитва:
                Бо мою душу гонить ворог, життя моє у землю топче, він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

                4 Дух мій тривожиться у мені й серце моє жахається у мені всередині.

                Так я шукав підтримки свого рішення. І тут сьогодні Божим проведенням прочитав цю статтю. І знаю напевно що більше немає чим поступитися як сам собою., Просто піти ..
                Ще раз подяка
                Бог посеред нас!

              • Оксана    17.07.2019 о 19:24

                Ти маєш ставити себе на перше місце -… Певно я з тим не погоджусь…. Просто маю піти, і своїм прикладом показати, що можу бути щаслива і без цього.

                • Слава Ісусу Христу!
                  Мир Вам!
                  Хочу підтримати і одночас подякувати Сестрі Севастяні. Сестра як духовна особа напевно має в контексті що для кожного віроючого християнина Бог завжди є на першому місці.
                  Ще вчора вирішив піти.. але мучили сумніви що може ще чимось не поступився ..Моя душа вже так зранина що можна сказати як псаломі:

                  142 .3. Бо мою душу гонить ворог, життя моє у землю топче, він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

                  4 Дух мій тривожиться у мені й серце моє жахається у мені всередині.
                  І сьогодні Божим проведенням прочитав цю статтю, І тепер напевно знаю чим поступитися
                  Сам собою _ тобто піти..
                  Ще раз подяка
                  Христос посеред нас!