Нехай світло стрітенської свічки допоможе нам бачити і дорогу до Бога і обличчя інших

Читай також

  • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
  • У пошуках крихти надії
  • «Пишучи вірш, молюся»: поезія семінариста про Україну, Бога та любов підкорила серця тисяч українців
        • Нехай світло стрітенської свічки допоможе нам бачити і дорогу до Бога і обличчя інших

          Храм – це особливе місце зустрічі людини з Богом… А також місце зустрічі нас, людей.

          Різних за віком, за «статусом», за досвідом, за товщиною гаманця, за освітою, ми всі різні!

          Але важливо, щоби ця «відмінність» не стала бар’єром для зустріч нас одні з одним!

          Важливо, щоби прийняття цієї «іншості інших» стало каналом для зустрічі Людини з Людиною!

          Бачити перш за все в іншому, в кожному з нас ― людину!

          І храм, Церква – є УНІКАЛЬНИМ, ОСОБЛИВИМ місцем, простором  ― бо тут усі рівні!

          Всі однакові перед Богом!!! Всі грішники.

          Хотілось би, щоби світло стрітенської свічки допомогло нам бачити і дорогу до Бога і обличчя інших… розпізнати гідність інших.

          🕯Зустріч

          Сьогоднішнє свято Стрітення ― є святом зустрічі Бога і людства. (У храмі відбувається ще одна зустріч, між двома парами: молодими Йосифом та Марією та старенькими Симеоном та Аннною.)

          Tоді як молоді Марія і Йосиф дотримуються приписів Закону ― Євангеліє згадує про це чотири рази ― і не кажуть жодного слова, старі Симеон і Анна пророкують.

          Сьогодні соціологи говорять про «конфлікт поколінь». Про нерозуміння старшими ― молодших, а молодшими – старших…

          Важливо пам’ятати, хто нам вберіг віру і передав її, а ті, які передають цю віру, мусять пам’ятати, для кого вони це роблять.

          «Без коріння нема зростання, і нема розквіту без нових пагонів».

          🕯Віра

          Що сьогодні означає «принести дитя в храм» і представити перед Богом?

          Це означає ― визнати, що діти є даром Божим і плодом любові! Це означає повернути дитині ту вічність котра їй поправу належить! І це стається тоді, коли ми приносимо наших дітей до хрещення! Вони стають не лише нашими дітьми, але й дітьми Божими!

          Та не вистачить відати дитину Богові лише раз, на початку життя!
          Важливо потурбуватися за християнське виховання своїх дітей. Батьки є першими євангелізаторами своїх дітей. І це зовсім не означає «читати моралі», а перш за все ― свідчити власним прикладом праведне християнське життя! Щасливе життя з Богом!
          І деколи непросто говорити дітям про Бога…

          І коли вже зробилося все можливе, і не можемо більше говорити дітям про Бога, настав час, щоб говорити Богові про наших дітей… Молитися за них.

          🕯Світло

          Справжнім світом сьогоднішнього дня є сам Христос. Не просто світлом, але світильником!

          І в особі Симеона Він передається сьогодні усьому людству. Щоб ми несли Його далі! Не тільки в голові й серці, (приватно), а й на руках, тобто несли Бога у всьому, що робимо: у молитві, на роботі, за столом, по телефону, у школі… Всюди де ми є!

          Уявімо собі, що Пресвята Богородиця з Йосифом передають сьогодні у наші руки Дитятко Ісуса, котрий є Богом! І це щось особливо Трепетно! Бог Приходить у наше життя, як дитинка, щоб ми його не боялися! А щоб ПРИЙНЯЛИ!!!

          Прийняти Бога означає прийняти Іншого! Таким, як він є! Вміння зустрітися з Богом розпізнаючи Його в іншому ― це справжнє свято СТРІТЕНЯ!

          Отець Роман ДЕМУШ

          Читай також

        • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
        • У пошуках крихти надії
        • «Пишучи вірш, молюся»: поезія семінариста про Україну, Бога та любов підкорила серця тисяч українців
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.