18 липня – преподобного Атанасія Атонського

Читай також

  • Під час аудієнції я запитав Папу Франциска: «А знаєте, що про Вас в Україні говорять?»
  • Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас 
  • Три запитання до себе, коли огортає тривога
        • 18 липня – преподобного Атанасія Атонського

          Преподобний Атанасій народився бл. 920 року в Малій Азії (м. Трапезунда). В скорому часі залишився круглим сиротою. Його опікункою стала одна монахиня. Вона перша засіяла в дитячому серці зерна благочестя. Однак вона теж невдовзі померла. Малим заопікувався один урядник з Царгорода. Його тягнуло до іншого життя, самотнього. Якось Авраам мав нагоду побачити гору Атон, і його думки постійно поверталися до неї. Повернувшись до Царгорода, він випадково запізнався з преподобним Михаїлом Малеїном, і він узяв Авраама до свого монастиря, постриг його – і тоді помер для світу Авраам, а почав жити лиш для неба Атанасій.

          А життя те було дуже строге. Його смирення і послух були такі глибокі, що через чотири роки преподобний Михаїл призначив його своїм наступником на ігуменстві. Однак Атанасій злякався й утік, а крім того, його постійно тягнуло на гору Атон. Він відвідував багатьох пустельників, що жили на тій горі, і залишився жити при одному досвідченому старцю, якому не видав своєї вчености. Атанасій поселився у пустельній келії на крайній вершині Атонської гори. Тут він чергував молитву і працю, переписував церковні книги і сповнював усі монаші повинності, служив ціле церковне правило і жив строгим життям.

          Однак і сюди почали приходити учні й горнутися до нього; невдовзі в його монастирі набралося багато монахів, для яких святий Атанасій був духовним отцем. Повен любови й лагідности, він сам якнайретельніше виконував монаше правило, і вимагав цього й від інших.

          Бог дав йому за життя дар творити чуда. Так, одного разу преподобний перемінив на морі солону воду на добру, придатну для пиття. Іншого разу він духом побачив, що три чужинці, серед яких був один монах, в дорозі, поблизу монастиря, зімліли від холоду і втоми, він послав їм на допомогу монахів, і так урятував їх від смерти. Траплялося, що деяких монахів мучили злі спокуси, тоді вони просили святого про молитву, і в ній знаходили поміч. Також він зцілив одного прокаженого монаха, і ще багато інших чуд вчинив святий на славу Господа і на добро людям.

          Коли кількість монахів так виросла, що головна церква їх уже не вміщала, тоді треба було приступити до її розширення. Під час цієї перебудови, за якою преподобний Атанасій наглядав особисто, він зібрав братію на науку, а потім промовив до них ці, не цілком зрозумілі слова:“Брати і діти мої! Нехай кожен з вас береже свій язик, тому що ліпше впасти з найбільшої висоти, аніж упасти через блуд язика. Пам’ятайте, що до неба йдемо дорогою терпіння і журби. Тому не печальтеся, якщо й зі мною станеться яка біда, і не згіршуйтеся тим, а прийміть усе, що Бог дає для нашого добра, бо по одному судять люди, а по іншому судить Бог”.

          Загинув бл. 1003 р. привалений склепінням під час перебудови церкви.

          Гріб святого Атанасія прославився численними чудами.

          Отець Назарій ЛАНЬКО

          Читай також

        • Під час аудієнції я запитав Папу Франциска: «А знаєте, що про Вас в Україні говорять?»
        • Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас 
        • Три запитання до себе, коли огортає тривога
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.