Коли поверхово читати Євангеліє, то може скластися враження, що Ісус, а за Ним і Його Церква, закликає християн цілковито відмовитися від володіння майном, існувати на межі виживання, надіятися тільки на допомогу з небес. Та насправді не знайдемо слів Господа чи Його послідовників, які б говорили, що багатство саме по собі погане. Попри те, що Христос декого і спонукує роздати майно і йти за Ним (наприклад, багатого юнака (Мт. 19, 16-26), учнів (Лк. 12, 22-34)), – головно наголошує на тому, що проблема є тоді, коли людина надто до свого пожитку і його нагромадження прив’язана: коли користується ним не як засобом, а має за ціль.