Запиленими стежинами життя ми, земні паломники, мандруємо до небесного Єрусалима, несучи досвід болючих падінь і внутрішніх поразок, стікаючи струмками гріховних зранень і шукаючи відповіді на складнющі питання буття. Нам не відкрито чому саме ми, чому саме тепер, чому саме так Бог веде нас лише Йому одному відомими шляхами. *** Замість торжества перемог ми впадаємо у відчай болю, скорбот і вінчаємося терням власного безумства – і лише з плином років бодай на грамину здатні оцінити незбагненні…