Якось по-особливому відчувається кожне велике релігійне свято, скажімо, Різдво Христове, Преображення Господнє, а чи Пасха. Всі вони приносять радість, відпочинок, додають привід задуматися над власною душею, над тим, що й справді вічне та, поза всяким сумнівом, важливе. Однак, нещодавно я зрозумів, що ще по-іншому, можливо, якось по-домашньому відчувається кожне Богородичне свято. Молячись Літургію чи готуючи проповідь, усвідомлюєш, що ти вже знаходишся деінде, тільки не тут, де зараз є твоє тіло. Хтозна, а може це наша Матір ось так просто запрошує нас до себе в гості, бо ж кожне Її свято – це, перш за все, для нас.
Читати даліОстанні коментарі
Олег: Чи правда, що до святої Рити можна молитися тільки в четвер?... до Молитва до святої Рити в безнадійних ситуаціях
Мирослава Яріко: Добрий день. У повному тексті Літургії на день певні тексти, які мають говорити... до Книга відгуків
Наталія: Скажіть , будь ласка, яку молитву моляться віряни під час слів отця « прийміть,... до Пояснення Святої Літургії: просто і доступно
Роман К: Перше посл. до Корінтян 10,12 "Тож, коли комусь здається, що він стоїть, нехай у... до Книжки для саморозвитку: читати чи ні?
Роман К: Кілька думок св.отця Піо на тему лідерства, саморозвитку та успішності: - “Дивім... до Книжки для саморозвитку: читати чи ні?