Маю велику Божу благодать: в моїй семінарії маємо великий парк. І прогулючись сьогодні ввечері, після заходу сонця, я почув шелест у минулорічному листі – я зустрів їжака. Це перший французький їжак, якого я бачу. Та насправді він нічим не відрізняється від українських. “Поспілкувавшись” із ним в тиші, я продовжив свою вечірню прогулянку, насолоджуючись довогочікуваним теплом, вечірнім співом пташок, ароматом каштанового цвіту та троянд. Живучи в епоху високих технологій, смартфонів, айфонів, плеєрів, компьютерів, ми насправді себе…