Лише Він може повернути мені невинність…
Бо мій гріх – це зрада!
Мій гріх – перелюб Його Любові…
Він ж виправдав мене своєю смертю… і своїм Воскресінням!
Він хоче простити всім…
Однак не всі хочуть прийняти Його прощення…
Декому, деколи (часто всім нам) хочеться жити в грісі… бо так, нібито, добре… А може «не помрете…»
Сповідь – особливий дар, котрий залишив Ісус.
Це ж Він сказав: «Кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж затримаєте – затримаються.» – Івана 20,24
(І для нас, раціоналістів, було би якось алогічно з цього не скористати.)
Не чули?⠀
Це слова Ісуса Христа, які Він промовив до своїх апостолів, встановлюючи Таїнство Покаяння! Ісус передав владу прощення гріхів Церкві: апостолам, які передали єпископам, а ті передають її зараз священникам. (Не всі священники можуть прощати гріхи. Тільки ті, яким єпископ дав право це робити.)
(Сповідь не завжди мала такий формат, як має сьогодні. Християни тисячоліття визнавали гріхи одне одному публічно… але ж відпущення гріхів – було зарезервоване за Церквою! Можна було сповідатись раз на все життя… А потім – роки покаяння як покута. Серйозна покута, а не три «Отче наш» і три «Богородице»…)⠀
Сповідь – це насправді Таїнство Великої Любові Бога до людини, у якій людина через прощення гріхів може наново повернутися в обійми люблячого Татка. Може, якщо сама цього хоче… Якщо хоче скористати з Божого Милосердя і відмовитися від гріха.
Отож, щоб отримати прощення треба покаятися! Треба прийняти рішення про намагання більше не грішити. Свідоме! Відповідальне! Чітке рішення!⠀
Бо ж, як немає відмови від гріха – немає прощення…⠀
Бог і надалі любить грішника… Любить Його не менше, ніж праведника… Але грішник не хоче скористати з Божої любові!⠀
А тепер про розрішення!⠀
Розрішення від гріхів – це «кульмінація» Таїнства Сповіді, яке вділяє сповідник каяльнику, промовляючи відповідну «формулу»: «…я ієрей, владою Його мені даною, прощаю і розрішаю тебе від всіх гріхів твоїх. Іди в мирі і більше не гріши!»
Передумовою ж розрішення є: визнання гріхів перед священником, покаяння і постанова поправитися (що включає в себе також і рішення у майбутньому усунути постійну, сильну, непобориму нагоду до гріха, якщо така була присутня).
Нема виконання умов доброї сповіді – немає прощення гріхів.
Звісно, ми можемо «образитися» на Бога, за те, що Він такий Вимогливий…
Але у цій вимогливості – уся справедливість і правда.
Ціною справедливості – стали Його страждання!
І то не я собі таке придумав… І ніхто з священників… Так сказав Бог, який нас дуже любить і хоче, щоб ми перебували у Його любові.
А ми дуже часто самі цього не хочемо.
Для чого Сповідатися?!
Для певності!
Певності що мені прощено!
Певності, що я люблений…
Навіть тоді, коли я сам себе не люблю…
Навіть тоді, коли мені самому собі важко простити.
Він любить – бо не може не любити!
Бо Він є ЛЮБОВ!
