Право на любов

Читай також

  • Священників УГКЦ Івана Левицького та Богдана Гелету звільнили з російського полону
  • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
  • Знову з’явилася можливість пройти курс «Документи Католицької Церкви про шлюб та сім’ю»
        • Право на любов

          Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому.

          Ми щодня шукаємо цю любов, намагаємося дати їй визначення та пояснення. Чому? Бо нас не навчили любові.

          Бо нам не дали цього права ― відчувати справжню, істинну любов.

          Люди звикли до небажаних дітей, небажаних вагітностей, небажаних жінок, які противні самі собі, бо ніколи не знали, що таке істинна любов, що таке турбота і ніжність, тому не здатні зрозуміти, що ж робити з тою любов’ю до крихітного створіння в середині себе.

          Ми настільки звикли до нелюбові, що не можемо прийняти любов, як дещо просте, справжнє, Божественне. Стало простіше замінити її на безликість, байдужість, красиву дорогу обгортку у вигляді матеріальних атрибутів, яскравих фото в соцмережах.

          «Нехай дитина робить що хоче. Я не чіпаю її, коли вона годинами «висить» у телефоні. Бо я ж люблю своє дитя». І оце «б’є, значить любить» ― сурогат, дешева, брутальна підробка любові.

          Нас навчили любов бачити через скельце образ, сірості, грубості, насилля.

          Акушерки, які сердито фиркають у пологових будинках, лікарі із забетонованими серцями ― перше, що бачить немовля, коли приходить у цей світ.

          Далі ― більше. Цей сніжний ком тільки пришвидшується і стає таких гігантських розмірів, що любові не лишається й місця.

          Приходить час і ми не бачимо вже нічого, не здатні відчувати нічого.

          І ми віддаємося на розсуд таких самих нелюблених, таких самих розгублених. Ми дозволяємо насилля у свою сторону, допускаємо зраду, зраджуємо самі і далі думаємо, що це любов.

          Як повернути оте первісне чисте почуття? Просто згадати про Бога.

          Про Того, хто міг би народитися в нелюбові, бо народився від Діви, за тогочасними законами ― поза законом.

          Проте з’явився в бідній стайні в оточенні люблячих людей.

          Відчув тепло, турботу і любов, які поніс далі по життю.

          Якими ділився з іншими людьми.

          Згадати це і ніколи не забувати.

          А ще. Я б хотів, щоб в Конституції з’явилася ще одна от важлива стаття, яка б називалася «Право на любов».

          Бо кожен з нас гідний і вартий того, аби користуватися цим правом і в усій повноті відчувати справжню, чисту, первісну і неосудну ЛЮБОВ.

          Отець Сергій Дмитрієв

          Читай також

        • Священників УГКЦ Івана Левицького та Богдана Гелету звільнили з російського полону
        • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
        • Знову з’явилася можливість пройти курс «Документи Католицької Церкви про шлюб та сім’ю»
          • Оціни

            [ratemypost]