Мабуть, немає такої людини на землі, яка на певному відрізку свого життя не почувалася б покинутою, спустошеною та на стільки обезсиленою, що могло видатись, що навіть сам Господь нас залишив!.. А якщо маємо відчуття, що сам Бог нас залишив, то відповідно відчуваємо також і глибоке страждання та переживання через те. Що провокує у на страх, що ми тепер стали легкою жертвою для видимого та невидимого ворога!..
Такі відчуття можуть зіграти із нами жорстокий та неприємний жарт, тому, щоби цього уникнути, слід читати Святе Письмо, щоби почути, від БОГА, що це велика брехня! А ПРАВДА – НАШ ГОСПОДЬ НІКОЛИ НАС НЕ ЗАЛИШАЄ!..
Тому тішмося та дякуймо Богові, якщо переживаємо подібні відчуття та проходимо непростий період в нашому житті – це означає, що Господь поряд і не залишає нас!!
«Царю небесний» та ПСАЛОМ 12 (13)
Доки, о Господи, зовсім будеш мене забувати? Доки ховатимеш лице твоє від мене?
Доки журбою буду терзати мою душу, тужити щодня серцем?
Доки мій ворог буде зноситись надо мною? Зглянься і вислухай мене, о Господи, мій Боже!
Просвіти мої очі, щоб не заснути смертю, щоб не сказав мій ворог: “Я його подужав!”,
щоб мої вороги не раділи, коли я захитаюсь. Я ж бо надіявся на твою ласку. Нехай радіє моє серце твоїм спасінням! Заспіваю Господеві, добро бо мені вдіяв.
