Сьогоднішній євангельський уривок Другої Неділі Великого Посту розповідає нам про розслабленого, якого зцілює Христос у власному домі. Через отвір в стелі Ісусового дому люди побачили відкрите небо. У домі всі присутні бачили, як Той хто зійшов згори зцілює того, кого згори спустили на ношах.
У цій всій історії є чимало того, що зробило б наше духовне життя дійсно іншим. Серед нас є багато людей, що потребують сторонньої допомоги, щоб зустрітися з Ісусом. Інколи наша з вами допомога таким людям є просто необхідна. Не потрібно зважати на когось, перейматися другорядними речами, а йти до цілі з вірою, нехай часом комусь це здасться незвичним. Можливо, бачачи нашу віру, тих, хто «розбирають стелю» Господь змінить життя дорогій нам людині. Також і ми можемо бути «розслабленими» духовно. Просімо інших людей молитися за нас. Можливо бачачи чиюсь віру, Ісус нам дарує свою благодать.
Сьогодні кожен, хто по дорозі до храму заїхав своїм авто по сусіда чи сусідку, що через вік чи хворобу не може самостійно прийти до храму, є схожий до цих чотирьох.
“Брат може не бути другом, але друг є завжди братом”, сказав якось Бенджамін Франклін.
У цю неділю вартує також подякувати тим, хто є нашими друзями. Можливо, завдяки комусь ми стали на шлях спасіння, відбулася наша особиста зустріч із Спасителем. Таким друзям маємо обов’язок бути вдячними протягом усього нашого життя.
Не забуваймо, що і ми також маємо багатьох друзів на небі, які наші молитви і прохання заносять перед Ісусом Христом. «Уздрівши їхню віру», Христос може нам дарувати не одне зцілення і прощення гріхів. Молячись до наших небесних заступників (вони, як і друзі розслабленого також десь нагорі), ми можемо отримувати від Господа Бога численні добродійства. Завжди пам’ятаймо про це тоді, коли нам є важко і поблизу немає нікого, хто б надав нам реальну допомогу.
