“Нечисті гріхи – тенета сатани і як дорого і боляче Ісус Христос мав за них заплатити”

Читай також

  • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
  • У пошуках крихти надії
  • «Пишучи вірш, молюся»: поезія семінариста про Україну, Бога та любов підкорила серця тисяч українців
        • “Нечисті гріхи – тенета сатани і як дорого і боляче Ісус Христос мав за них заплатити”

          Розважмо, як Господа нашого Ісуса Христа бичували.

          В Щоденнику читаємо:

          “Коли я прийшла на адорацію, мене відразу огорнула внутрішня зосередженість і я побачила Господа Ісуса прив’язаним до стовпа, без шат, і зараз почалося бичування. Я побачила чотирьох чоловіків, які по черзі сікли різками Господа. Серце моє переставало битися, коли я дивилися на ці муки; раптом сказав мені Господь такі слова: Я терплю ще більші муки від тих, які бачиш. – І дав мені Ісус пізнати, за які гріхи Його було бичовано, ― це нечисті гріхи.

          О, як страшно Ісус терпів морально, коли піддався бичуванню. Раптом Ісус сказав мені: Дивись і побачиш, яким є людський рід. – І в одну мить я побачила страшні речі: кати відступили від Господа Ісуса, а продовжили бичування інші люди, які схопили бичі і немилосердно сікли Господа. Це були священники, монахи і монахині і найвищі достойники Церкви, що мене дуже здивувало, були світські люди різного віку і стану, усі виміщали свою злість на невинному Ісусі. Коли я дивилися на це, моє серце ніби конало і коли Його бичували кати, Ісус мовчав і дивився в даль, але коли Його бичували ті душі, про які я згадала вище, Ісус заплющив очі і тихий, але дуже болісний стогін вирвався з Його серця. І дав мені Господь детально пізнати, пізнати Ісуса, вагу злості тих невдячних душ: Бачиш, ця мука більша від Моєї смерті. ― Уста мої оніміли і я на собі відчула смерть і відчувала, що ніхто мене не потішить ні не вирве з того стану, тільки Той, Хто мене у нього ввів. Тут мовив мені Господь: Бачу щирий біль твого серця, він приніс Моєму Серцю незмірне полегшення” (…) (Щ. 445).

          З цього уривку дорогі в Христі брати і сестри є для нас велика наука з якої кожен має скористати для спасіння своєї душі: оплакувати свої гріхи, молитися за грішників і приносити Серцю Ісуса полегшення, як це робила Фаустина.

          Взагалі дуже обережно хочеться говорити на цю тему, святий Альфонс взагалі радить сповідникам не розпитуватися про деталі і не копатися в нечистих гріхах. Однак маєм бути свідомі, що кожен нечистий гріх (будь то думкою, словом чи ділом) – це смертний, тобто важкий гріх, який вбиває душу і з нього обов’язково необхідно сповідатися. При сповіді з нечистих гріхів необхідно вказати: кількість гріхів, обставини і місце.

          Святий Альфонс твердить що 99% тих що є в пеклі якраз там перебувають із за нечистих гріхів. Звичайно, сучасний світ лежить в нечистоті, тяжко зберегти непорочну чистоту. Однак це невиправдання для нас, всіляко маєм оминути це зло, передусім нагоди до нього. Напр. бути обережним з інтернетом, де є доступна порнографія, не дивитися де не треба (тобто мати скромний погляд), оминати погані товариства і т.д. Нечистота дуже часто є наслідком інших гріхів, зокрема п’янства і лихослів’я. В такій душі панує духовна смерть і перебувають біси. В наш час багато хто собі не робить справи з розпусти, однак не обманюймо себе, хто що сіє, те й пожне. Пекло існує і до нього власне підуть ті що не покаються в нечистих гріхах. Два засоби для боротьби з нечистотою: контакт з Ісусом і чеснота любові. Як бачимо з цього видіння, нечисті гріхи допускаються всі, тоді щире каяття, оплакування гріхів і покута. Іншої дороги немає.

          Помолімся цей десяток за всіх людей на землі які ще не покаялися за нечисті гріхи.

          А коронку до Божого Милосердя за нас самих, щоб Господь нам простив наші нечисті гріхи і вберіг він можливих, за навернення і каяття вмираючих і полегшення для душ в чистилищі, особливо священників, монахів і монахинь які терплять там за нечисті гріхи.

          Отець Назарій ЛАНЬКО

          Читай також

        • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
        • У пошуках крихти надії
        • «Пишучи вірш, молюся»: поезія семінариста про Україну, Бога та любов підкорила серця тисяч українців
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.