Три трагічні помилки розслабленого…

Читай також

  • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
  • У пошуках крихти надії
  • «Пишучи вірш, молюся»: поезія семінариста про Україну, Бога та любов підкорила серця тисяч українців
        • Три трагічні помилки розслабленого…

          ✔️ Розслабленість

          Церква його називає «розслабленим». Це слово в українській мові двозначне: означає «слабий, немічний», але також означає «млявий, в’ялий, напівсонний». Євангелист Іван пояснює, що цей чоловік 38 років не ходив. Не все своє життя, а 38 років.

          Щось сталося і він втратив силу у ногах. Його життя змінилося і він не міг адаптуватися до цих змін. Крім цього він довго хворів, а іноді, коли люди довго хворіють, вони не тільки втрачають здоров’я, а й втрачають надію на зміни в житті. Він втратив силу в ногах і силу до життя.

          ✔️ Нарікання і самотність

          Як жив цей чоловік, що за 38 років залишився без родини, друзів чи знайомих? Чому інші мали, а він нікого не мав, хто міг би йому помогти зійти у воду? Якою людиною був цей розслаблений?

          На запитання Ісуса чи хоче стати здоровим, цей чоловік нарікає, обвинувачує інших, немов всі його покинули. Не вже інші винні у тому, що він сам лежить і чекає? Не вже він не бачив у собі причину його самотності? Зрештою, Ісус йому скаже «більше не гріши», аби щось гірше не сталось! Тобто з тим чоловіком не було все добре…

          ✔️ Розслаблений зрадив Ісуса…

          Які б не були ситуації в житті, ми, як християни, маємо завжди мати перед собою ієрархію, чи піраміду цінностей. Бо бути християнином означає найперше жити цінностями, бути свідками християнських чеснот. А найбільша чеснота, яка виявляє усі інші чесноти ― це вірність. А найбільший гріх ― це зрада.

          Не в тому гріх, що Адам їв зі забороненого дерева, а гріх у тому що він зрадив Бога. Він порушив вірність.

          Це саме зробив Юда. Ісус називав його другом, а той Його зрадив, відмовився від дружби з Ісусом.

          У подружжі, зрада ― це вбивство шлюбу.

          Війна нас вчить, що коли повернемося до спокійнішого життя, потрібно буде зробити певні висновки і жити по-іншому. Повернення до звичного життя у корупції та брехні буде зрадою кожного захисника нашої країни.

          Усе може бути в житті, але зраду мало хто прощає.

          Отець Роман ДЕМУШ. Думки проповіді запозичені в @martinchomiw

          Читай також

        • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
        • У пошуках крихти надії
        • «Пишучи вірш, молюся»: поезія семінариста про Україну, Бога та любов підкорила серця тисяч українців
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.