Євангеліє: Йоана 7,14-30.
Тропар (г. 8): Коли настала половина свята,* дай, Спасе, напитись спраглій душі моїй води побожности,* бо ти до всіх промовив:* Хто спраглий, нехай іде до мене і п’є.* Джерело життя нашого, Христе Боже, – слава тобі!
Кондак (г. 4): Коли настала половина законного свята,* ти, Христе Боже, Творче всього і Владико,* мовив до присутніх:* Прийдіть і зачерпніть води безсмертя!* Тому ми припадаємо до тебе і з вірою взиваємо:* Даруй нам щедроти свої, бо ти – Джерело життя нашого.
У цей день святкуємо екватор Пасхального часу, половину днів від славного Господнього Воскресіння до Зішестя на святих Апостолів Святого Духа. У Євангелії читаємо про те як Господь Ісус вкотре намагався промовити до юдеїв щоб вони повірили що Він – Син Божий, що Його наука не його, а того, хто послав Його (Йо 7,16). А таке може статися тільки в тому разі коли людина відкине усі життєві пристрасті, перед усім заздрість, ненависть, гнів, – все те, чим були опановані душі затятих юдеїв, які не хотіли повірити і прийняти Христа. Тому нам так необхідна чеснота, тільки вона за словами Вчителя Церкви, – Івана Золотоустого зможе нас спасти, вона введе нас у Царство Небесне.
У цей день, який також є спомином Матері Божої з Фатіми; молимося так, як вчила нас Найсвятіша Мати у Фатімі, – прохаючи Ісуса, щоб задля нашої любові до нього й задля навернення грішників прийняв наше бажання відшкодування Йому за всі зневаги, учинені Непорочному Серцю Марії…У ці непрості часи уся наша надія на ласку і силу Непорочного Серця, яке може врятувати світ; але рівно ж все залежить від нашої молитви, точніше нашої вірності щоденній молитві, особливо на вервиці, до чого власне заохочувала Непорочна Діва у Фатімі.
