Євангеліє про жінку самарянку (Ів 4,5-42) ― акцентує на тому, як Христос допомагає жінці відкрити (відновити) її гідність…
⠀
ПОЗБУТИСЯ УПЕРЕДЖЕНЬ
На Сході не було прийнято чоловікові починати привселюдну розмову з жінкою… Крім того, між юдеями і самарянами існував мур ворожнечі, через певні релігійні питання… Більше того, Ісус був святим, Богом, а жінка ― наложною грішницею. Ісус, звісно, знав про це, але це не була проблема, щоб вступити в діалог! Простим, банальним, «житейським» запитанням Ісус робить крок на зустріч ЛЮДИНІ, щоб реабілітувати її, дати їй шанс…
⠀
Дуже часто, на жаль, ми не даємо шансу людям…
Живемо упередженнями і стереотипами…
Бачимо гріх, але втрачаємо з поля зору грішника, який є такою ж людино як і я…
Бачимо переселенця, але не бачимо брата…
Бачимо жебрака, але не бачимо в ньому воплоченого Бога…
⠀
ВИКОПАТИ КРИНИЦЮ
Ісус звертається до жінки з дуже цікавим проханням: «Жінко, дай мені напитись!» Біблійне значення «трапезування» означає не лише втамовувати якісь тілесні потреби, а означає входити у внутрішній світ того, з ким споживаєш і п’єш. Ми також не обідаємо, не вечеряємо, не «п’ємо філіжанки кави» з кимось далеким…
Тому подальшою темою розмови є особисте, приватне життя цієї жінки. Христос своїм запитанням починає входити у її внутрішній світ, у її особисту життєву ситуацію.
Ісус, немовби, копає в серці тієї жінки нову криницю, яку хоче сповнити водою життя…
⠀
Ісус дуже делікатно говорить жінці всю правду про неї…
Пропонує інший спосіб життя…
Пропонується, але не зобов’язує!
Бог у нашому житті ― це завжди пропозиція, навіть якщо Він є необхідністю!
Прожити випробування війни з Богом ― значно простіше ніж без Нього, але вибір за нами!
⠀
ЗАЛИШИТИ ГЛЕЧИК І НАПИТИСЯ ВОДИ ЖИТТЯ
Жінка залишила глечик біля криниці і понесла живого Бога іншим у своєму серці ― у новій криниці, яку дозволила викопати Ісусові! Христос дав їй воду життя, котра гасить спрагу. Жінка не тримає «тієї води» для себе, а ділиться радістю з іншим. Христос є водою, яка гасить нашу спрагу, водою, яка дає життя!
Без води віри, надії і любові наше життя стає сухим!
Воно в’яне…
