Діво Владичице Богородице, Приблагословенная і Богоблагодатная, прихили вухо Твоє і вислухай слова мої, висловлені скверними і нечистими моїми устами. Не погорди мною, бідним, не допусти же до кінця загинути мені, недостойному рабові Твоєму, але використай Материнські Твої молитви й ісціли окаянну мою душу, немилосердно сокрушенну лукавими моїми пристрастями.
Злий ворог, сокрушив її гріхами сластолюбства, потоптав в порох. Тому, наповнений усяким соромом, не смію я, і лиця не маю, щоб у чоловіколюбного Бога мого просити прощення у безлічі гріхів і вилікування неізцілених моїх ран. Бо осквернив я храм тілесний, непотрібними бажаннями своїми вніс в нього безліч нечистот і всі почуття пошкодив недозволеними ділами. Тому не маю відваги вознести до неба руки, осквернені злими ділами. Тому перед Твоїми безмежними щедротами, всенепорочна Владичице, припадаю я, бідний і блудний. Бо немає у мене іншого прибіжища, крім Тебе, єдиного мого потішення і швидкого захисту. На Тебе уповаю: не залиши мене. Приємні прохання Твої єдинородному Сину Твоєму; радіє Він клопотанням Твоїм і скоро виконує Твої про нас молитви. Не погорди мною, нужденним, і розпусних діл моїх та не припинить безмірної милості Твоєї, Богородице. Прийми це нужденне прохання моє і Матерніми Твоїми молитвами зроби його сприятливим Сину Твоєму і Богу, Небесного Царства сподоби мене, проставляти і благословляти Отця і Сина, і Святого Духа.
(Псалтир св. Єфрема Сиріна. Псалом 46).
